Субклінічний кетоз викликає економічні втрати!

 

Інформацію надано компанією «Біохем» в Україні


Кетоз (ацетонемія) — одне з головних неінфекційних захворювань, яке характеризується розладом обміну речовин, накопиченням у тканинах і крові кетонових тіл (бета-оксимасляної, ацетооцтової кислот і ацетону), і виділенням ацетону з повітрям, що видихається, з сечею і молоком.

До захворювання схильні, у першу чергу, високопродуктивні корови на початку лактації (перші 2–6 тижнів після отелення) і трохи рідше в передотільний період. Кетоз, як самостійне захворювання (існує вторинний кетоз, який трапляється внаслідок інфекційних захворювань), виникає найчастіше у результаті енергетичної незабезпеченості організму, тобто при незбалансованому годуванні з порушеннями білкового, жирового і вуглеводного, мінерального і вітамінного обміну у кінці лактації та під час сухостійного періоду. Причиною хвороби є недостатнє згодовування молочним коровам кормів багатих на білки, нестача у раціоні вуглеводів (зеленого корму, силосу, сінажу, сіна), а також згодовування силосу, що містить масляну кислоту.

Що ж відбувається?

При недостатньому поїданні кормів корова змушена використовувати накопичені запаси енергії власного організму.

У жуйних тварин пропіонова кислота служить основним джерелом утворення глюкози і глікогену. Якщо її не вистачає в організмі, починають витрачатися глюкоза крові і запаси глікогену печінки. У міру виснаження цих запасів організм тварини мобілізує жирні кислоти з жирових депо. Однак через призупинення синтезу глікогену і відкладення його у печінці, окислення значної частини цих кислот завершується утворенням не кінцевих продуктів (вуглекислоти та води), а бета-оксимасляної, ацетооцтової кислот і ацетону. Останні викликають ацидоз тканин і жирову дистрофію печінки, серцевого м’яза, нирок, яєчників та інших органів.

При ацетонемії порушуються функції травлення, з’являється запалення слизової оболонки передшлунків і кишечника, що призводить до розладу всмоктування. Крім того, відбувається демінералізація кісток скелета, збільшується концентрація кетонових тіл у крові та сечі, згодом кетонові тіла проникають через плаценту і викликають інтоксикацію плода. Також велика кількість кетонових тіл в організмі веде до затримання посліду, післяпологового парезу, маститу, метриту, зміщення сичуга, відсутності охоти і зниження молочної продуктивності.

Усі вищевказані причини призводять до значних економічних втрат у сільському господарстві.

Ефективна профілактика кетозу має велике значення для здоров’я і майбутньої продуктивності корів, а також для отримання економічного ефекту на молочній фермі.

Для запобігання кетозу рекомендують використовувати кормові добавки, що багаті на глюкогенну енергію та забезпечують правильний синтез молочного цукру і, таким чином, допомагають підтримувати оптимальний вміст глюкози у крові. Джерело додаткової енергії для дійних корів збільшує їхні шанси досягти високої продуктивності незабаром після початку лактації.

Важливим фактором є наявність у добавках органічних кислот, які знижують активність бактерій у кормі та запобігають його зігріванню. Це дуже важливо особливо у літній період, коли корм надмірно нагрівається через високу температуру і набуває неприємного запаху. Правильно підібрана кормова добавка дозволяє не тільки зберегти смакові якості корму, але й сприяє збільшенню споживання корму, і, відповідно, зниженню кормових втрат, що також є економічним фактором.

Практика застосування

Ефективність застосування кормових добавок, багатих на глюкогенну енергію, було перевірено у ході досліду, який провели на одній з великих молочнотоварних ферм (9000 голів дійного стада) в Сербії у 2009-му році.

Для досліду 36 корів розділили на дві групи відповідно до їх продуктивності під час попередньої лактації, для того щоб отримати групи з ідентичною продуктивністю.

Першій групі (19 корів) у раціон (TMR) ввели рідку добавку на основі гліцеролу і згодовували тваринам з 15-го дня до отелення, і до 60-го дня лактації.

Раціон другої групи (17 корів) відрізнявся від першої групи тільки відсутністю добавки на основі гліцеролу.

У ході досліду вимірювались такі параметри:

  • надій, вміст жиру і білка в молоці;
  • концентрацію глюкози у крові, щоб оцінити енергетичний статус корів.

Результати

Надій, уміст жиру і білка в молоці

У порівнянні з контрольною групою тварини дослідної групи показали більш високий середньодобовий надій молока на 30-й день і на 60-й день лактації (рис. 1). На 30-й день спостерігалось збільшення надоїв на 5,8%, а на 60-й день — на 12,6%.

Рис. 1. Вплив кормової добавки на основі гліцеролу на молочну продуктивність, кг/день.

Середньодобовий вміст жиру та білка у молоці також був більшим у дослідній групі (рис. 2).

Рис. 2. Вплив кормової добавки на вміст молочного жиру і білка у середньодобовому надої до 60го дня лактації.

Енергетичний статус корів

Позитивний вплив використання добавки позначився на концентрації глюкози в крові. На початку проведення досліду жодних відмінностей між групами не спостерігали, але вже на 30—й день у дослідній групі вміст глюкози в крові зріс на 4,5% (0,13 ммоль/л), на 60—й день — на 30,5% (0,82 ммоль/л).

Висновки

У ході дослідження було встановлено, що надої молока та енергетичний статус корів були значно кращими у тій групі, раціон якої містив кормову добавку, багату на глюкогенну енергію. Найголовніше, що у ході дослідження у жодної з тварин не виявили ознак кетозу.

comments powered by Disqus

Останні додані

5 черв. 2023 10:30:00

Енергозбереження в молочному скотарстві

22 бер. 2023 10:00:00

Консерванти для сінажу: плацебо чи дієвий інструмент?

29 бер. 2022 12:30:00

Рекомендації до проведення посівної 2022

10 лют. 2022 11:50:00

Демотивація: шукаємо причини

25 січ. 2022 13:30:00

Корова не встає. Чому? Що робити?

11 січ. 2022 13:40:00

Новотільні корови: усуваємо помилки управління

21 груд. 2021 12:45:00

П’ять міфів про класичний сінаж

7 груд. 2021 13:35:00

Кульгавість у корів. Де втрачаємо та де можемо здобути? Частина 2. Де можемо здобути