Шредледж: із чим його їсти?

 

Ольга Зарицька, журналіст журналу "Молоко і ферма"


Сита корова щедра на молоко. Недарма раціон і збалансування його інгредієнтів в центрі уваги молочарів. Чільне місце тут належить грубим кормам, зокрема кукурудзяному силосу. Досліджувати те, як подрібнення зерен кукурудзи впливає на поживність і перетравлюваність силосу, почали ще два десятиріччя тому.

І нині ні в кого навіть сумнівів немає, що це потрібно робити. Впродовж останніх кількох років дослідники спостерігали за довжиною часток подрібненої вегетативної частини рослини. Так винайшли шредледж. Нині ним дедалі більше цікавляться спеціалісти з годівлі, виробники молока та сільськогосподарської техніки як у нас, так і за кордоном. Давайте й ми ознайомимося з новою технологією ближче.

Нове поняття в сільськогосподарському вокабулярі

Шредледж — новий метод збирання силосної кукурудзи. Хоч ідеї більше десяти років, довели її до логічного завершення, сконструювали першу модель техніки та протестували на одній американській фермі зовсім недавно — 2010-го року. Інновація викликала такий резонанс, що тільки для збирального сезону 2013-го продали 220 одиниць спеціальних шредледж-вальців на додаток до тридцяти дев’яти, які вже працювали на полях. Нині один набір для кормозбирального комбайна коштує 29 тис. дол., і замовляють його не тільки фермери зі США, а й з Канади та Європи. Один із перших, хто ще 2011-го почав досліджувати вплив згодовування шредледжу на худобу, — фахівець із годівлі дорадчої служби університету штату Вісконсін Ренді Шевер. Він побачив, що шредледж та звичайний кукурудзяний силос дуже відрізняються.

Шредледж проти кукурудзяного силосу

Новий метод дає змогу подрібнювати вегетативну частину кукурудзи на фракцію довжиною 30 мм (традиційна силосна нарізка — до 19 мм). Слід відзначити, що європейці віддають перевагу навіть дрібнішій нарізці (7-10 мм), на відміну від американських колег (17-19 мм). Останні в такий спосіб намагаються підвищити вміст НДК у силосі, особливо якщо він є основним грубим кормом у раціоні.

Спільним для шредледжу і силосу є те, що в обох випадках кукурудза проходить через вальці з хрестоподібними шліцами (корн-процесор), які подрібнюють зерно. Вальці працюють подібно до коров’ячих кутніх зубів. Їх поверхня також має жолобки та ребра. До того ж, корови жують не вертикально, а горизонтально, що скоріше перетирає, а не нарізає корм.

«Ціна правильно подрібнених зерен кукурудзи під час заготівлі силосу — один кілограм додаткового молока від корови, або два кілограми зерна, які потрібно додатково згодувати».

Ренді Шевер, спеціаліст із годівлі дорадчої служби університету штату Вісконсін

Зиск від нового способу заготівлі має не лише корова, але й виробник. Часточки шредледжу довші, і це дає можливість виключити з раціону сіно, давати менше сінажу, але більше нового продукту. Завдяки цьому можна зменшити витрати на корм. У Сполучених Штатах, коли площі під люцерною, а значить, і запаси сіна, зменшуються, а ціна залишається високою, такий підхід до виробництва молока стає вимогою часу.

Наукове підґрунтя

Експериментатори дослідної станції університету штату Вісконсін засадили 8 га поля зерново-силосним гібридом кукурудзи. На початку вересня 2011-го з однієї половини ділянки вони зібрали кукурудзу на шредледж, а з другої — на звичайний силос. Зелену масу заклали в рукави діаметром 3 м і довжиною 60 м, розташовані поруч на одному майданчику. Ферментація тривала місяць, потому почали експеримент.

Бал подрібнення зерна кукурудзи в зразках (частка зерна, що проходить крізь сито з діаметром отворів 4,75 мм у механічному шейкері) — 50[1] для силосу і 65 для шредледжу. Показники поживності обох видів грубого корму під час експерименту були майже однаковими (див. табл. 1). Водночас структура фуражу відрізнялася. Шредледж містив більше довгих часток (табл. 2).

Таблиця 1. Поживний склад і щільність досліджуваного силосу та шредледжу

Показник Кукурудзяний силос Шредледж
Вміст сухої речовини (СР), відсоток 34,7 ± 1,4 35,0 ± 1,9
Вміст крохмалю, відсоток 38,7 ± 4,9 37,6 ± 5,2
Рівень pH 3,61 ± 0,03 3,59 ± 0,05
Щільність, кг/м3 275
280

Таблиця 2. Структурний склад кукурудзяного силосу й шредледжу*

Сито Кукурудзяний силос Шредледж
19,0 мм 5,6 % 31,5%
8,0 мм 75,6% 41,5%
1,18 мм 75,6% 26,2%
Решта 0,4% 0,8%

*Структурний склад визначали за допомогою пенсільванського сепаратора.

Годівельний експеримент проводили в 14 групах корів по 8 голів у кожній. Одній половині корів (7 груп, 56 тварин) згодовували кормосуміш із шредледжем. Другій — із кукурудзяним силосом. Корови були на 114±35 і 117±36 дні лактації. Спочатку впродовж двох тижнів кормосуміш містила порівну обох видів досліджуваного корму (на основі СР). Згодом 8 тижнів тварини споживали кормосуміш, що містила 50% (на основі СР) шредледжу або силосу. Також в обох раціонах було 10% люцернового силосу і 40% суміші концентратів, що складалась із меленої кукурудзи, кукурудзяного глютену, соєвого шроту, захищеного жиру, мінералів, вітамінів румензину. Результати підраховували, керуючись інформацією про секції, а не окремих тварин.

Як з’ясувалося, споживання сухої речовини раціону, що містив шредледж, було на 640 г більше (P<0,08). Водночас надій (43,6 і 42,8 кг/день для шредледжу і силосу, відповідно) і конверсія корму (1,72 і 1,73 кг молока/кг СР для шредледжу і силосу, відповідно) були практично однаковими (P>0,10).

Надій у перерахунку на базове молоко (3,5% жиру) був більший (P<0,08) при згодовуванні шредледжу (45,4 проти 44,4 кг/день). На графіку 1 див. молочну продуктивність по тижнях. Як бачимо, впродовж другого тижня експерименту продуктивність корів майже не відрізняється. Згодом різниця стає дедалі відчутнішою, сягаючи найбільшого значення на восьмому тижні експерименту — майже на 2 кг за день більше для раціону зі шредледжем (P < 0,01).

Графік 1. Молочна продуктивність корів при згодовуванні шредледжу та кукурудзяного силосу

Жирність молока, вміст білка та азоту сечовини не зазнали змін (P > 0,10) і мали такі значення: 3,72%, 3,20% та 13,8 мг/дл. Вага тварин (в середньому 708 кг), вгодованість (у середньому 3,04 бала) та зміна живої ваги (0,3 кг/день на корову) також були практично однаковими для двох досліджуваних раціонів (P > 0,10).

Позитивний досвід

Як повідомляють розробники інновації, кожен фермер має самостійно вирішувати, чи потрібний йому шредледж. Він справді відрізняється від силосу, до якого ми всі звикли.

Чимало американських фермерів уже ризикнули і звичний кукурудзяний силос у раціоні корів замінили шредледжем. Наприклад, у 2012 році на одній фермі з Вісконсіна (900 дійних корів) отримали досить несподівані результати. Додаючи шредледж до раціону, власникам удалося щодня отримувати від кожної корови на 1,5 кг більше молока. Жирність його зросла з 3,85 до 4%. Тож у раціоні для новотільних корів ті фермери зовсім відмовились від сіна і зменшили даванки соломи.

Питання, які потребують відповіді

Американські фахівці з годівлі вважають, що шредледж є досить перспективним грубим кормом. Найкраще його використовувати, коли:

1) раціон містить багато кукурудзяного силосу (понад 20 кг на корову щодня у фізичній речовині);

2) є необхідність збільшити довжину нарізки кукурудзи на силос (26-30 мм), щоб збільшити вміст ефективної клітковини в силосі й відмовитися чи зменшити в раціоні кількість сіна або соломи;

3) не задовольняє подрібнення зерна в кукурудзяному силосі.

Отже, завдяки використанню шредледжу можна збільшити вміст ефективної клітковини та поліпшити перетравлюваність корму. Проте є ще ціла низка питань. Треба додатково дослідити й порівняти рівень перетравності НДК шредледжу, цілого насіння бавовника, злаково-бобового силосу та подрібненого сіна чи соломи. Це допоможе з’ясувати, як правильно використовувати шредледж.

Також не до кінця зрозуміло, чи можна шредледж достатньо ущільнити у звичайних траншеях, адже довша нарізка зменшує ущільненість, і це може спричинити перегрів. А ще потрібно з’ясувати, чи змінюється харчова поведінка корів. При довшій нарізці може виникнути загроза сортування корму. «Ми не бачили, щоб корови відсортовували шредледж, але спеціальне дослідження ще не проводили», — зауважує Ренді Шевер.

Ніколи не знаєш, наскільки ефективним може виявитись той чи інший винахід. Нова технологія збирання кукурудзяного силосу — не виняток. Знадобиться ще не один експеримент, щоб достеменно з’ясувати, чи варто його застосовувати українським виробникам молока. Час покаже.

[1] Бал подрібнення зерна 50-70 прийнято вважати належним подрібненням.

comments powered by Disqus

Останні додані

5 черв. 2023 10:30:00

Енергозбереження в молочному скотарстві

22 бер. 2023 10:00:00

Консерванти для сінажу: плацебо чи дієвий інструмент?

29 бер. 2022 12:30:00

Рекомендації до проведення посівної 2022

10 лют. 2022 11:50:00

Демотивація: шукаємо причини

25 січ. 2022 13:30:00

Корова не встає. Чому? Що робити?

11 січ. 2022 13:40:00

Новотільні корови: усуваємо помилки управління

21 груд. 2021 12:45:00

П’ять міфів про класичний сінаж

7 груд. 2021 13:35:00

Кульгавість у корів. Де втрачаємо та де можемо здобути? Частина 2. Де можемо здобути