«Вирощування великої кількість різних сортів насіннєвої кукурудзи, які можуть, наприклад, відрізнятися по групам дозрівання, забезпечує стабільний рівень загального виробництва насіння у Франції», — зазначає Валері Броше, директор F.N.P.S.M.S. (Французької федерації виробників насіння кукурудзи та сорго).

Нагадаємо, Франція — експортер насіння кукурудзи № 1 у світі. 

Як зазначає директор F.N.P.S.M.S., мотивацією до заняття насіннєвою справою для фермерів є:

• Прозора контрактна основа роботи між фермером і насіннєвим заводом (укладення контракту дає розуміння майбутнього прибутку);
• Близьке територіальне розташування фермера до насіннєвих заводів (для Франції, це північно-західний регіон, де сконцентрована велика кількість насіннєвих та переробних заводів);
• Сприятливі ґрунтові та кліматичні умови;
• Захоплення улюбленою справою (вирощування нових сортів/гібридів кукурудзи — це цікавий, але водночас технологічно складний процес).

У Франції є так звані «захищені зони» — це території, які відводяться на вирощування тільки насіннєвої кукурудзи. Поля, на яких вирощується кормова кукурудза, і поля з насіннєвою повинні знаходитися на відстані одне від одного, щоб пилок не розповсюджувався.

Визначення таких зон ініціюють фермери, а профспілки формують на таку територію досьє, далі його подають на розгляд державним органам, які затверджують їх формально.
Якщо ж фермер наполягає на тому, що він все-таки хоче виробляти на цій території просто кукурудзу, то він повинен погодити це із іншими фермерами зони, щоб отримати від них дозвіл.

Інформацію зібрано під час прес-туру «Якісна кукурудза — запорука якісної молочної продукції», який відбувся у Франції 11−14 вересня, за підтримки FNPSMS (Французька федерація виробників насіння кукурудзи та сорго).

MilkUa.info