сільгоспвиробники,
запчастини до техніки
Сільгоспвиробники не можуть виїхати за кордон для купівлі запчастин до техніки
Сьогодні під час воєнного стану аграрії не можуть виїхати за кордон, щоб придбати потрібні для продовження сільгоспробіт запасні частини до сільгосптехніки, або інші товари, яких зараз немає в Україні. Все через те, що під час війни закон забороняє виїжджати чоловікам від 18 до 60 років.
Про це в коментарі для Traktorist.ua повідомив власник агропідприємства «Авангард» на Одещині Євгеній Кифоренко.
«Всі бачили який безлад зробили на кордонах із «нульовою розтаможкою» автомобілів. Виходить, що «бариги» зараз по 100 машин женуть в Україну, а ми, аграрії, більшість яких сплатили податки наперед державі для підтримки, не можемо виїхати та купити, наприклад, потрібні нам запчастини для ремонту комбайна, чи іншої техніки. Раніше ми працювали в комбікормовому виробництві по деяких вітамінах та добавках з українськими виробниками, але на жаль цих підприємств вже не існує, їх розбомбили російські війська. На сьогодні ми не можемо поїхати в ту ж саму Румунію чи Болгарію, щоб придбати потрібен нам для продовження роботи комбікормового виробництва товар та повернутися через три дні в Україну. Зрозумійте, якби ми, аграрії, мали втекти з України, ми б ще до війни виїхали б. Ми хочемо, щоб наша українська економіка працювала», — прокоментував Євгеній Кифоренко.
Він додає, що постанова Кабінету Міністрів №194, яка дає можливість бронювання військовозобов'язаних працівників під час воєнного стану, ніби й надає бронювання та дозвіл на вільне пересування, але виявляється, що є 2 форми цього бронювання: «до війни» і «під час війни». Відповідно, ті, хто заброньований до війни — може сміливо перетинати кордон, а ті хто під час, по пришвидшеній процедурі — мають стати на спеціальний облік.
«Ми пройшли за два тижні «кола пекла» з цими папірцями. Звертались за роз'ясненнями до Подільської РДА, Балтської ОТГ, обласних керівників, телефонували на гарячі лінії міністерств «які постійно зайняті», і все це заради маленької печатки військкомату на витягу до постанови №194, яка підтверджує що ти був у військкоматі та став на облік! Ми два тижні ходили по кабінетах і слухали, що у військкоматі печатки немає, що у них внутрішній наказ міністра, щоб нікому нічого не ставити й не видавати, тобто ніяких довідок, штампів і т.д.», — каже аграрій.
Євгеній Кифоренко розповідає, що одного разу прийшли на зустріч до Подільського військкомату, щоб зустрітись з воєнкомом у якого була печатка, той «накивав п'ятами» через інший вихід, і з аграріями не зустрівся, хоча домовленість про зустріч була.
«Нам довелось у важкий для країни час боротись з бюрократичною машиною, комусь щось доказувати згідно з чинним законодавством, замість того, щоб працювати на користь України!» — додає він.
Аграрій зазначає, що спілкувався з колегами з інших регіонів, так от в одного є печатка військкомату, а в іншого в другій області — немає, це говорить про можливе не розуміння законодавства.
«Проблема тут від того, що хтось не дочитує законодавство, ті посилаються на своє міністерство, ті на своє. Ніхто толком нічого не розказує, не пояснює, а на місцевому рівні, ніхто нічого не знає, тому що ми перший раз з війною зіштовхнулись. Ми звернулись до прикордонної служби та отримали лист-роз'яснення, в якому чітко прописано, що заброньовані працівники можуть вільно перетинати кордон за певних умов. Я думаю що більшість аграріїв про цю можливість навіть і не знають», — підсумував Євгеній Кифоренко.
