Учасники заходу мали змогу долучитися до обговорення логістичних питань спільно з ключовими спікерами, а саме:

• Василем Вінтоняком, директором аналітичного агентства «ІНФАГРО»;
• Юрієм Васьковим, заступником міністра інфраструктури України;
• Валерієм Ткачовим, заступником директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»;
• Михайлом Соколовим, радником міністра аграрної політики та продовольства України;
• Юрієм Шевчуком, директором з розвитку молочного бізнесу Olam Food Ingredients Ukraine.

Так, під час експертної дискусії було представлено динаміку розвитку та географію українського молочного експорту, проблеми і напрацьовані механізми логістичних шляхів експорту української молочної продукції, а також очікування від держави зі боку експортерів та трейдерів.

За словами Василя Вінтоняка, війна росії проти України розпочата не 24 лютого 2022 року, а ще в 2014 році. До початку російської військової агресії час від часу відбувались також «сирні» торговельні війни. Але все одно у 2013 році найбільшу частку українського експорту займали сир та сирний продукт, який тоді ще поставлявся до рф. Після 2014 року, в результаті розриву торговельних відносин з росією та формуванні надлишку молока, пріоритетними для експорту стали вершкове масло, сухе знежирене молоко та казеїн. Зараз найбільш привабливими для експорту молочної продукції є країни Європи, адже логістика відбувається звичайними вантажними автомобілями. Продажі до таких країн Азії як: Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Грузія, Азербайджан будуть скорочуватися внаслідок складної та дорогої логістики.

Юрій Васьков додав, що з початку повномасштабного вторгнення росії повністю змінилися експортні та імпортні шляхи доставки товарів. Міністерство інфраструктури України пропонує три канали експорту:

1. Порти річки Дунай (у містах Ізмаїл, Рені, Кілія);
2. Кордони з 5-ма державами (Румунія, Молдова, Словаччина, Угорщина, Польща);
3. Перевезення залізничним та автомобільним транспортом.

Станом на травень 2022 року нові логістичні шляхи дозволяють вивезти тільки 20−25% від загального експорту з України.

У своїй промові Валерій Ткачов зосередився на перевезенях АТ «Укрзалізниця», які зараз здійснюються загалом до 13 західних прикордонних пропускних пунктів для подальшого експорту, а не до морських портів, як це було до повномасштабного вторгнення. Натепер Укрзалізниця використовує свій потенціал не на всю потужність через такі причини:

1. Технічна: через різницю у ширині залізничних колій в Європі та Україні відбувається перевантаження товару в європейські вагони. Тому існує недостатньо оперативна розвантажувальна можливість на кордонах. Варто визнати, що суттєвим обмеженням є брак вагонів у країн-партнерів.
2. Бюрократична/організаційна: прикордонний та митний контроль, як на території України, так і на територіях країн Європи.

Згідно зі статистикою, товари молочної галузі перевозилися Укрзалізницею не у великих обсягах. До прикладу, в 2021 році тільки 49 вагонів здійснили перевезення товарів молочної галузі, а у 2022 році наразі всього 3.

Михайло Соколов підтримав своїх колег та зазначив, що Україна намагається експортувати обсяг товарів, який перевищує пропускну здатність. Щоб хоча б деякі товари змогли бути експортовані швидше, доводиться робити пріоритезації товарів. Такими є товари з високою доданою вартістю та ціною, що має бути вигідним кроком для економіки України.

У свою чергу Юрій Шевчук озвучив очікування трейдерів/експортерів від держави:

• держава має опрацювати механізми державних гарантій або виділення коштів від державних банків під акредитацію покупців;
• лобіювання інтересів українських виробників молочної продукції на ключових ринках країн-імпортерів.

Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України, зауважив, що прогнозованими показниками виробництва молока в Україні на 2022 рік є 7,5 млн тонн, з яких в еквіваленті 600 тис. тонн може бути експортовано. На думку представників бізнес-об'єднання, актуальними експортними позиціями будуть: сухе знежирене молоко, молочна сироватка, сухе незбиране молоко, згущене молоко, казеїн, масло вершкове. Молочна галузь може опинитися поза пріоритетом для експорту, адже у фокусі є експорт зерна для мінімізування голоду в світі. Як держава може допомогти молочній галузі?

• Розвантажити експортну логістику за рахунок рішення держави тимчасово спростити механізми доступу на європейський ринок підприємств, які не мають євроветеринарних дозволів.
• Для збільшення продажів на внутрішньому ринку треба здійснити аналіз продуктів, які входят до критичного імпорту.

З матеріалами другої експертної дискусії, серед яких презентації спікерів, аналітичний бюлетень та запис ефіру, можна ознайомитись за посиланням.

Крім цього, запрошуємо приєднатися до наступної експертної дискусії на тему: «Можливості для українських експортерів на ринках ЄС та світу», яка відбудеться 15 червня 2022 року. Стежте, будь ласка, за анонсами подій на сайті аналітичного агентства «ІНФАГРО» та державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту».

Даний захід проводиться спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), www.qftp.org.

export.gov.ua