У зверненні зазначається, що повномасштабна російська збройна агресія проти України спричинила майже повне блокування українських морських портів, в результаті чого експорт з України агропродовольчої продукції опинився під загрозою повної зупинки.

Негативні наслідки цієї ситуації вдалось певною мірою пом’якшити завдяки реалізації з боку ЄС ініціативи «Шляхи солідарності», тимчасове призупинення з боку ЄС дії імпортних тарифів та квот на українську продукцію, Угоди про вантажні перевезення автомобільним транспортом між Україною та ЄС.

Водночас, представники агросектору глибоко стурбовані останніми ініціативами окремих держав-членів ЄС та Європейської Комісії, що ставлять під загрозу виконання прийнятих вище рішень, а також несуть в собі небезпеку знищення українського аграрного сектору економіки. Зокрема:

1) Фактичне руйнування ініціативи «Шляхи солідарності». Географічно всі нові логістичні шляхи, які вдалось налагодити в межах ініціативи, проходять територією п’яти держав-членів ЄС, котрі нещодавно стали ініціаторами запровадження Європейською Комісією заборони на імпорт українського зерна до окремих держав-членів ЄС. Внаслідок цього обвалився не лише експорт українського зерна до окремих держав-членів ЄС, а й його транзит територією зазначених держав.

2) Ризик повернення до дозвільного порядку надання українським перевізникам права здійснення автомобільних перевезень територією ЄС. У травні 2023 р. польські перевізники заблокували можливість перетину будь-якими вантажівками державного кордону України з Польщею з вимогою повернення для українських перевізників дозвільної процедури здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень територією ЄС. Шантажуючи фізичним блокуванням українського експорту, перевізники однієї з держав-членів ЄС вимагали, де-факто, припинення дії укладеної між Україною та ЄС Угоди, що передбачає лібералізацію вантажних перевезень автомобільним транспортом. На жаль, це не єдиний подібний випадок.

3) Продовження існування на рівні окремих держав-членів ЄС рішень щодо заборони імпорту та транзиту українського зерна. Не всі держави-члени ЄС скасували дію своїх національних рішень щодо односторонньої заборони імпорту та транзиту українського зерна (наприклад, цього ще не зробила Угорщина).

4) Поява у ЄС практик, що порушують умови Угоди про асоціацію та є дискримінаційними по відношенню до України. Відповідно до Угоди про асоціацію жодна сторона не повинна запроваджувати будь-які заборони чи обмеження щодо імпорту будь-якого товару іншої Сторони.

5) Риторика європейських чиновників щодо подальшого введення квот і проведення розслідувань стосовно української агропродовольчої продукції. Єврокомісія 5 червня 2023 р. прийняла рішення про продовження до 15 вересня 2023 р. дії заборони на експорт українського зерна до ЄС. На наступний день після цього Єврокомісар з питань сільського господарства заявив, що, на додачу до заборони, ЄС потребує додаткових захисних заходів стосовно імпорту українського м’яса птиці.

6) Ризики подовження та розширення заборон на імпорт до ЄС української аграрної та харчової продукції після 15 вересня 2023 р. На жаль, Уряди окремих держав-членів ЄС не полишають спроб подовжити дію заборони на імпорт українського зерна, а також спроб розширити перелік української аграрної та харчової продукції, на які поширюватиметься аналогічна заборона.

7) Застосування з боку окремих держав-членів ЄС до українського агропродовольства режиму посиленого контролю. В останні декілька місяців вантажі з українською с/г продукцією при перетині кордону почали зазнавати суцільних перевірок з боку держав-членів ЄС. Внаслідок цього збільшилась тривалість оформлення вантажів та кількість випадків виявлення незначних невідповідностей (наприклад, розбитої скляної тари або присутності деяких елементів цвілі у шроті).

8) Витіснення українських виробників з внутрішнього ринку. Станом на 2 червня 2023 року у рамках ініціативи «Шляхи солідарності» Україна поставила до ЄС продукції всіх видів на 30 млрд євро. За цей же період ЄС поставив в Україну своєї продукції на 51 млрд євро (тобто у 1,7 рази більше, ніж Україна до ЄС). Таким чином, Україна почала перетворюватись із постачальника продукції до ЄС на ринок збуту європейської продукції. Підтвердження цьому — успішне нарощування у 2022 році рядом держав-членів ЄС обсягів експорту своєї агропродовольчої продукції до України (Болгарія +26%, Польща +16%, Словаччина +30% тощо).

9) Введення Урядом України заборони на експорт цукру. 30 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 545. Завдяки цьому рішенню до заборони експорту українського зерна до ЄС (встановлена Європейською Комісією), додалась ще й заборона експорту цукру (встановлена рішенням українського Уряду). На переконання підписантів листа, такий крок українського Уряду призведе до негативних наслідків для вітчизняних виробників та переробників аграрної продукції, серед яких: невиконання зовнішньоекономічних контрактів, втрата платоспроможних зовнішніх ринків, набуття репутації ненадійних постачальників, фінансові збитки.

10) Істотне погіршення доступу на зовнішні ринки суттєво звужує можливості для фінансування відновлення аграрного сектору. Жодна держава-член ЄС не зіткнулась з тим, з чим наразі доводиться мати справу українським аграріям. Наразі закриття з будь-яких причин кожного окремого зовнішнього ринку для нової товарної позиції має не менш руйнівні наслідки, ніж повномасштабна військова агресія російської федерації проти України.

Зважаючи на критичність ситуації, що склалась з експортом української агропродовольчої продукції, агроспільнота закликає Прем'єр-міністра України вжити заходів щодо підтримки агросектору України, зокрема:

• домогтися скасування Європейським Союзом всіх обмежувальних заходів, введених стосовно імпорту українського зерна, ще до настання 15 вересня 2023 року;
• не допустити введення нових та подовження дії вже існуючих обмежень на імпорт до ЄС української агропродовольчої продукції;
• вжити еквівалентні заходи стосовно імпорту до України продукції з окремих держав-членів ЄС, які запровадили обмеження стосовно української сільськогосподарської продукції та не дотримуються своїх зобов’язань в частині зняття обмежень та забезпечення транзиту зазначеної продукції;
• переглянути постанову Кабінету Міністрів України № 545, якою було встановлено заборону експорту цукру;
• підняти перед Європейською Комісією питання: забезпечення безперешкодного транзиту українського експорту територією держав-членів ЄС, як це передбачено ініціативою «Шляхи солідарності»; надання фінансової підтримки українським експортерам аграрної продукції, що постраждали внаслідок введених заборон.
• забезпечити посилення з боку Держпродспоживслужби контролю за показниками якості та безпечності агропродовольчої продукції, що імпортується до України з окремих державчленів ЄС;
• розглянути доцільність відстоювання українських економічних інтересів за допомогою таких інструментів як звернення до арбітражу в межах СОТ та в межах Угоди про асоціацію;
• почати розслідування фактів завдання шкоди економіці України в межах Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Також, звертаємося від імені Всеукраїнської Аграрної Ради та усіх підписантів листа із пропозицією провести зустріч із представниками провідних асоціацій з метою координації подальших кроків з боку Уряду та українського аграрного і харчового бізнесу, у відповідь на занепокоєння, викладені у цьому зверненні.

uacouncil.org