Прибуткове компостування: внесення компосту, його вплив на ґрунт і врожайність

 

Група компаній ОПЄ вивела на український ринок інноваційну послугу: переробка гною і виготовлення компосту професіональною командою на професіональному обладнанні. Отримано перші партії цінного продукту, але співпраця з фермерами на цьому етапі не закінчується. Чому? Інформація з перших вуст від засновника групи компаній OПЄ Сергія Прокопенка та керівника напрямку OПЄ ОРГАНІК Володимира Малиновського.

— Ви відстежуєте, як поводиться на полі виготовлений вашими компостними бригадами продукт. Чому для вас це важливо?

Сергій Прокопенко: По-перше, немає сенсу робити справу, якщо не бачиш кінцевий результат, а це збільшення врожаю з кожного гектара. По-друге, це зростання цінності кінцевого продукту — компосту. По-третє, це додана вартість і економічна вигода для фермера. Втім, на першо-му місці стоїть відновлення виснаженого ґрунту. І якщо фермер незадоволений результатом, значить, попереду багато роботи. В усьому світі компост працює, а тому не може не працювати на наших ґрунтах.

Володимир Малиновський: Є ще одна досить вагома причина нашої присутності на всіх ланках виробничого процесу — від підготовки майданчика і закладки сировини в бурти до наповнення бункера готовою сільськогосподарською продукцією.

Звісно, наша безпосередня робота — виготовити якісний продукт для фермера, і ми з цим успішно справляємось. Після того компост досліджується в лабораторії на вміст поживних речовин. На основі цих показників розраховується норма внесення в ґрунт. Так має бути, і на кожному етапі необхідно дотримуватись технологічних вимог.

На жаль, реальність така, що нам доводиться долучатись абсолютно до всього, тому що більшість агрономів не хочуть змін в існуючих у їхніх господарствах процесах.

Упродовж років люди звикли вносити стандартний набір мінеральних добрив, напрацьовано постачальників і технологічні схеми — просто бери й роби. В агронома низька мотивація напрацьовувати нові технологічні карти, нові норми внесення, залучати нові типи обладнання.

Прикро, але дуже часто стикаємось із прихованим несвідомим (хоча інколи і з відкритим та свідомим) саботажем упровадження змін саме на рівні агрономів. Ми ж зацікавлені в максимальній чистоті експерименту.

Як показати власнику підприємства, що технологія працює і приносить результат, тобто: максимально скорочуються витрати, мінімізуються ризики та збільшується економічна вигода? Тому одразу, домовляючись про послугу з компостування у мінімальних обсягах, обговорюємо нашу участь у всьому виробничому ланцюгу. Цьогоріч на трьох підприємствах, з якими співпрацюємо, в останній декаді літа й на початку осені ми організовували демонстрації й домовилися, що разом стежитимемо, як компост впливає на ґрунт і врожайність. Фермери бачать нашу зацікавленість у кінцевому результаті, а ми їхню.

Результат — це те, що господарство має в бункері. Тільки на основі цього можна порахувати економічний ефект від виготовлення та застосування компосту з огляду на всі затрачені чи заощаджені кошти: логістика, персонал, вода, час, мінеральні добрива. Нам важливо побачити чисту вигоду фермера.

— Яка різниця між гноєм та компостом, зокрема й у способах та обсягах внесення?

С. П.: Гній містить велику кількість патогенних мікроорганізмів і збудників хвороб — рослин, людей і тварин.

Технологія компостування передбачає знищення патогенів, а сам компост стає джерелом корисної для ґрунту та рослин мікрофлори.

Завдяки компосту в землі з’являється нове біорізноманіття, представники якого утворюють пазухи, де накопичується волога, і, як наслідок, збільшується вологоємність ґрунту. Він працює як накопичувач вологи і віддає її тоді, коли потрібно рослині.

Гній містить велику кількість насіння бур’янів, і це неминуче призводить до того, що потрібно застосовувати гербіциди. При виготовленні компосту, під час термофільної фази, коли температура в бурті піднімається до 55−70 °С, життєздатність насіння зводиться до нуля. Тобто на поля вноситься вільне від бур’янів органічне добриво.

До речі, внесення надто великої кількості свіжого гною призводить до накопичення в ґрунті нітратів (велика кількість елементів у гної перебуває в недоступній для рослин формі). Компост не тільки покращує структуру ґрунту, перешкоджає водній та вітровій ерозії, але й дає рослині всі необхідні гумінові амінокислоти та мікро- й макроелементи у хелатній (доступній для рослин) формі.

Гній і компост по-різному впливають на вміст органічної речовини в ґрунті. Свіжий гній інтенсивно розкладається, що може призвести до порушення структури мікробного ценозу і навіть до мінералізації органічної речовини самого ґрунту та зменшення доступності поживних речовин. Особливо небезпечним у цьому аспекті є свіжий пташиний послід — ним можна випалити землю на багато років. Компост при систематичному застосуванні підвищує вміст органічної речовини, він діє на ґрунт як ліки і сприяє відновленню родючості.

Свіжий гній може спричинити погіршення сходів і навіть загибель рослин внаслідок негативного впливу шкідників та токсичних сполук, які утворюються під час розпаду органічної речовини. Компост абсолютно нетоксичний для рослин.

Коефіцієнт використання поживних речовин рослинами зі свіжого гною вищий завдяки тому, що він швидше розкладається в ґрунті. Однак і втрати поживних речовин значно більші.

Загалом сукупний ефект від систематичного застосування компосту проявляється в покращенні стабільності ґрунту, його фітосанітарного стану і біорізноманіття, стійкості до ерозії, вологоутримання й температурного режиму.

Особливо (з огляду на кліматичні зміни, які дедалі гостріше відчуваються) варто наголосити на останніх двох аспектах. Компост діє на ґрунт як кондиціонер. Коли є надлишок вологи, він, як губка, вбирає її, у разі посухи — навпаки, віддає рослині. Те саме стосується температури. Компост захищає корінь рослини від перегріву. Якщо температура повітря на сонці сягає 30−50 °С, то в ґрунті доходить до 30−40 градусів, що може згубно позначитись на кореневій системі рослини: вона перестає рости. У цій ситуації компост стає балансиром і тримає корінь у волозі та прохолоді.


Повна версія статті опублікована в журналі «Молоко і ферма» № 5 (60) , жовтень 2020.

Замовити номер можна в друкованому або електронному форматі.

Контакти: molokoiferma@dykun.com.ua або +38 (067) 236-01-67

comments powered by Disqus

Останні додані

5 черв. 2023 р., 10:30:00

Енергозбереження в молочному скотарстві

22 бер. 2023 р., 10:00:00

Консерванти для сінажу: плацебо чи дієвий інструмент?

29 бер. 2022 р., 12:30:00

Рекомендації до проведення посівної 2022

10 лют. 2022 р., 11:50:00

Демотивація: шукаємо причини

25 січ. 2022 р., 13:30:00

Корова не встає. Чому? Що робити?

11 січ. 2022 р., 13:40:00

Новотільні корови: усуваємо помилки управління

21 груд. 2021 р., 12:45:00

П’ять міфів про класичний сінаж

7 груд. 2021 р., 13:35:00

Кульгавість у корів. Де втрачаємо та де можемо здобути? Частина 2. Де можемо здобути