Конференція, яка мала за мету обговорити вплив енергетичної кризи на молочну промисловість, визначити існуючі проблеми та намітити шляхи їх вирішення, відбулася 10−13 червня 2023 року у Ризі, Латвія, і об'єднала понад 210 експертів з понад 60 країн світу.

За оцінками учасників заходу, повномасштабне вторгнення рф в Україну розпочалося на тлі подолання світом негативних пост-ковідних впливів на економіку, які відобразилися і на глобальному ринку молока.

Війна росії проти України посилила енергетичну кризу у світі. Насамперед, були порушені ланцюги поставок, що змусило багато країн шукати інших постачальників енергоресурсів. Як наслідок, зростання цін на енергоносії та зниження доступності добрив і кормів призвело до трансформацій світового ринку молока. Ситуацію також ускладнив негативний вплив погодних чинників, зокрема, в Європі та Океанії, які є основними виробниками та постачальниками молочних продуктів у світі.

В результаті 2022 році було зафіксовано найнижчий за всю історію приріст виробництва молока у 0,4% проти 2,5%, як це спостерігалося в попередні роки. Замість щорічного приросту в 24 млн т, світ отримав лише 4 млн т молока. При цьому світовий попит залишався стабільно високим, а рівень міжнародної торгівлі молочними продуктами знизився вперше за період з 2006 року.

Стимулом для глобального зростання виробництва молока мала би стати рекордно висока ціна на молоко у квітні 2022 року, яка сягнула 63,4 дол. США/ц, проте через посилення світової інфляції виробничі ресурси також суттєво подорожчали. До того ж, з кінця 2022 року світова ціна на молоко почала знижуватися і у квітні 2023 року склала 35,6 дол. США/ц. Це спричинило тиск на прибутковість молочного фермерства, оскільки у переважній більшості країн національні ціни корелювали із світовою ціною на молоко, підтверджуючи глобалізаційність світу.

Учасники конференції обговорили питання залежності молочного ринку від ринку енергоресурсів. Вони дійшли висновку, що молочна галузь є галуззю «консервації», оскільки сире молоко може зберігатися лише 72 години за ідеальних умов та відповідно потребує технологій консервації, а, отже, енергії для зберігання молока на фермі, перевезення його до заводу, переробки на заводі, доставки до споживача (з усіма можливими етапами). Вартість цієї енергії матиме вирішальне значення для надання споживачам доступного та безпечного молочного продукту.

Довготривалі воєнні дії рф на території України, схоже, зумовили нову епоху цін на енергоносії. Тому енергетичні ринки шукають нової форми диверсифікації джерел енергії, прискорення розвитку відновлюваних джерел енергії, занепокоєння щодо енергетичної безпеки, яка залишається в центрі енергетичної політики, але за неї доводиться платити, а це може зашкодити досягненню інших цілей. Перехід до нового енергетичного порядку може бути довгим та вибоїстим, а високі ціни на паливо, корми та добрива уже сьогодні впливають на світове молочне тваринництво та переробну промисловість.

Перспективи розвитку світового молочного ринку пов’язані із багатьма невизначеностями, основна з яких стосується тривалості війни в Україні.

Втім, світ потроху адаптується до нової реальності. Протягом першого півріччя 2023 року відбувалося повільне відновлення глобального виробництва молока, зумовлене ефектом високих цін на молоко минулого року.

Виходячи з наявних трендів прогнозний сценарій виглядає так: приріст виробництва молока у світі у 2023 році та 2024 році буде на рівні 0,8% або плюс 4,1 млн т щорічно, чого буде недостатньо для задоволення зростаючого попиту. Крім того, Європа та Океанія скорочуватимуть виробництва молока. Це зумовлено низкою чинників — зростання витрат на виробництво, екологічні обмеження, вимоги до добробуту тварин, нові правила та закони, несприятливі погодні умови та ін.

Якщо раніше вважалося, що молоко вироблятиметься завжди в достатніх для світу обсягах, виходячи із стабільних історичних трендів, то наразі дана парадигма змінюється на нову: пропозиція молока більше не є фіксованою змінною — молока може бути недостатньо. У зв’язку з цим учасники конференції вважають, що країни, особливо, ті, які є нетто-імпортерами, повинні переглянути свої стратегії та політику у напрямку стимулювання внутрішнього виробництва молока.

iae.org.ua