молоко,
масло,
СЗМ
Порівняння середньої ціни молока с.-г. підприємств з вартістю СЗМ/масло в еквіваленті молока
Щотижня телеграм-канал UA-82.5 робить порівняльний аналіз вартості сирого молока і пари ключових молочних біржових товарів в Україні та ЄС. Чому ж саме важливо порівнювати закупівельні ціни на молоко і молочні товари, яка між ними кореляція та чому варто її відслідковувати?
Для цього давайте подивимся динаміку закупівельної вартості молока с/г підприємств та ринкових цін сухого знежиреного молока і масла в еквіваленті сирого молока в довгостроковій історичній перспективі (на графіку нижче).
Еквівалент молока для СЗМ/масло використовуємо, по-перше, для коректності порівняння трендів; по-друге, за його допомоги бачимо чи вигідно виробляти біржові товари з урахуванням поточної вартості сировини (так, якщо еквівалент вище ціни сировини, ні — якщо нижче).
Перший погляд на графік підтверджує той факт, що тренди є досить схожими, тобто залежність вартості сировини і цін ключових біржових молочних товарів (або навпаки) досить висока. Рівні, при цьому, відрізняються і залежать від часу, а саме від поточної економічної цінової кон’юнктури в Україні та світі, балансів та інших факторів.
Так, в період 2016−2017 років наші тренди були досить схожими. Високі ціни вершкового масла в ЄС та світі сприяли вигідним експортним контрактам для українських експортерів, що провокувало додатковий попит на внутрішньому ринку та сприяло росту закупівельних цін на українське сире молоко.
З 2018 року світові молочні ціни (перш за все на вершкове масло) демонстрували цикл зниження. В той же час молочний баланс України почав активно трансформуватися — одночасне збільшення попиту/потреби внутрішнього ринку та зниження пропозиції сирого молока (за рахунок падіння пропозиції сировини від населення), стимулювало подальше зростання закупівельних ціни молока майже без урахування факторів зовнішньої торгівлі.
За період 2018−2021 років молочний торгівельний баланс трансформувався з «експорторієнтованого» до «збалансованого», тобто, одночасно, відбувалось зменшення експорту та почалася активізація молочного імпорту (з піком в 2020—2021 роках). В цей час фактором ціноутворення на ринку сировини були компанії, орієнтовані в першу чергу на внутрішній споживчій ринок (виробники споживчих товарів, «свіжа» категорія та сири), а виробляти сухе молоко та масло-моноліт, як бачимо, було економічно невигідно з якісної сировини.
Повномасштабне вторгнення рф кардинально змінило молочний баланс, про що вже неодноразово написано,
Попри те, рік завершуємо на невизначеній ноті — останні місяці вартість світових молочних товарів активно знижувалась, еквівалент молока СЗМ/масло знову нижче вартості сировини с/г підприємств, тобто економічний сенс виробництва цих товарів знову втрачений. Українській молочній галузі у найближчий час конче потрібні інструменти стимулювання внутрішнього споживчого попиту та розбудови стабільних експортних відносин з покупцями.