Усі молочні корови щонайменше протягом трьох тижнів після отелення для підтримання молочної продуктивності мобілізують власні запаси жиру. У цей період дуже поширені метаболічні розлади (наприклад, кетоз і жирна печінка), які є прямим наслідком інтенсивного використання жирових запасів організму і можуть призвести до значних фінансових втрат на фермі. На сьогодні розроблено стратегії дій для пом’якшення удару по новотільній корові й виробництву. Однією з них є підтримання вгодованості на момент отелення в діапазоні від 3 до 3,5 бала, тому що жирні корови не спроможні на високу продуктивність. Однак слід мати на увазі, що жир може накопичуватись у ділянці нирок і кишечника, і тому залишається невидимим для працівника ферми, який визначає бал угодованості.

Точно так само, як огрядні люди асоціюються з діабетом і серцевими захворюваннями, корови, що накопичують черевний жир під час сухостійного періоду, можуть бути більш схильні до метаболічних розладів після отелення. Упродовж років сухостійним коровам згодовували раціони, що перевищували їх енергетичні потреби, особливо перед отеленням, щоб підготувати рубцеві мікроби до високоенергетичних раціонів на початку лактації й компенсувати зменшене споживання корму в останній тиждень-два тільності. Такі раціони часто містять багато кукурудзяного силосу чи зерна.

Буває й таке, що потреби сухостійних корів не задовольняються. Тварини недоїдають, що призводить до вихуднення (зменшення бала вгодованості нижче норми) перед отеленням і нехватки енергії для виробництва молока.

Альтернативним варіантом, або, іншими словами, саме в раз, є згодовування раціонів, що містять менше кукурудзяного силосу й більше низькоенергетичних грубих кормів (наприклад, пшеничної соломи). Такі «саме в раз»-раціони дозволяють коровам їсти стільки, скільки вони хочуть, і при цьому не набирати зайву вагу.

В центрі уваги «саме в раз»-раціони

Дослідники Університету Флориди поділили на дві групи 93 повновікові корови голштинської породи і годували їх одним з двох загальнозмішаних раціонів від запуску до отелення, що тривало приблизно 7 тижнів. Один раціон на 58% складався з кукурудзяного силосу і на 8% із пшеничної соломи. Тобто був високоенергетичним. Другий містив 37,2% пшеничної соломи, 23% кукурудзяного силосу і 6% силосу з тритикале (збалансований «саме в раз»-раціон). До раціонів також входили волога пивна дробина, цитрусовий жом/вижимки, рапсовий шріт, а також мінерали й вітаміни.

За два тижні до отелення корови, яким пропонували високоенергетичний раціон (з високим умістом кукурудзяного силосу), споживали більше СР (12,39 проти 11,21 кг) і більше енергії (140 проти 109% від їхніх енергетичних потреб) порівняно з групою «саме в раз» (з високим умістом пшеничної соломи). Що цікаво, в останні два тижні тільності споживання корму падало вдвічі швидше в групі на кукурудзяному силосі порівняно з соломою. Такий різкий спад може провокувати в корів метаболічні розлади після отелення.

Середній бал вгодованості на момент отелення становив 3,5 і не відрізнявся в обох групах корів. Після отелення коровам давали однаковий раціон: 45% кукурудзяного силосу, 14% меленої кукурудзи, 15% соєвого шроту, 8% соєвого лушпиння, 8% насіння бавовнику, 6% цитрусового жому і 4% мінералів та вітамінів. За коровами спостерігали 15 тижнів після отелення.

Корови, що споживали «саме в раз»-раціон, їли щодня в середньому на 1,18 кг СР більше впродовж 15 тижнів після отелення (24,10 проти 22,92 кг). Також вони давали більше молока — на 1,41 кг/день (43,13 проти 41,72 кг), але цей показник не є статистично більшим. Отже, корови, що споживали менш енергетично насичені раціони перед отеленням, менше могли розраховувати на резерви тіла для виробництва молока після отелення.

Упродовж перших тижнів лактації в цих корів був менший негативний енергетичний баланс, у них було на 10% менше жиру в крові, менше кетозів і на 20% менше жиру в печінці, що виявлялося методом біопсії.

Загалом повновіковим голштинським коровам можна згодовувати єдиний раціон під час сухостою, який задовольнятиме потреби в поживних речовинах для нормального перебігу тільності та підтримки життєдіяльності, що дозволить мати краще здоров’я і потенційно вищу продуктивність після отелення.

Більше молока? Цілком можливо

Ще одна стратегія для сухостійних корів — додавання до корму захищеного від розпаду в рубці холіну. Холін — водорозчинний вітамін, який є в кормі, але мікроби рубця руйнують його під час ферментації. Тому тільки незначна частка кормового холіну доступна для абсорбції в тонкому кишечнику. Корова спроможна синтезувати певну кількість холіну в тканинах, але цього недостатньо для високої молочної продуктивності.

В Університеті Флориди поставили експеримент на 93 повновікових коровах голштинської породи, яким не згодовували (0 г) або згодовували захищений холін (60 г/день) за 21 день до очікуваного отелення і 21 день після. Вміст метіоніну становив 2,3% метаболічного протеїну, а співвідношення лізину до метіоніну було 3:1.

Корови, що отримували захищений холін, виробляли більше молока (43,53 проти 41,35 кг на день) практично без збільшення споживання корму (23,83 проти 23,19 кг на день) упродовж перших 15 тижнів лактації. За молочною продуктивністю кожної корови спостерігали після того, як тварини поверталися в загальне стадо. Знову молочна продуктивність за перші 40 тижнів лактації була більша (37,13 кг проти 34,91 кг на день).

Корови, що споживали захищений холін, мали більший негативний енергетичний баланс на другий-третій тиждень після отелення, але при цьому не спостерігалося вище середнє значення концентрації жирних кислот чи кетонів (бета-гідроксимасляна кислота) у плазмі в перші 5 тижнів. Концентрація жиру в печінці у цієї групи корів також не була вища в перші 3 тижні лактації.

Холін знижує прояв жирної печінки у багатьох видів істот, включаючи й корів. У цьому експерименті він, найімовірніше, допоміг відвернути розвиток жирної печінки під час тимчасового більш негативного енергетичного стану.

Холін і здоров’я

У дослідженні вперше задокументовано кілька додаткових переваг згодовування захищеного холіну. Захворюваність субклінічною гіпокальціємією (менше 8 мг Са на 100 мл плазми) знижувалася з 25 до 10% протягом перших 7 днів після отелення при згодовуванні захищеного холіну.

Імунний статус повновікових корів, яким давали захищений холін, також поліпшувався:

1) знижувалась, а не підвищувалась ректальна температура перші 12 днів після отелення;

2) на 17-й день лактації збільшувалась пропорція нейтрофілів, що руйнують/поглинають бактерії;

3) збільшувалась концентрація і загальне виробництво імуноглобулінів (ІgG) у молозиві.

При використанні програм синхронізації рівень тільності при першому осіменінні — 10 тижнів після отелення — був кращим (41,3 проти 23,6%; Р<0,1), проте не відрізнявся до 40-го тижня після отелення (69,8 проти 62,5%). Од відлучення й до 12-місячного віку телички, народжені коровами, що споживали захищений холін, мали значно більші прирости (885 проти 839 г/день).

Отже, згодовування добавки захищеного холіну протягом 6 тижнів у перехідний період, що обходиться у 20,25 дол./гол., має довготривалий позитивний вплив на корів голштинської породи і ремонтний молодняк.

Таблиця. Середні показники продуктивності через 15 тижнів лактації*

*Обидві групи мали бал угодованості при отеленні 3,5.

**Корови, яким згодовували різну кількість калорій під час сухостою, мали різну продуктивність після отелення (P<0,05).

За матеріалами публікації

«Give fresh cows that extra boost»,

автори — Маркос Зенобі, Жозе Сантос

і Чарлі Степлз Університет Флориди (США)