Перше випоювання якісним молозивом має фундаментальне значення для формування колострального імунітету новонароджених телят. На фермах добре знають про це, однак не завжди знання впроваджують в практику.

Вчасність

«Однією з найбільших проблем, з якою стикаємося в господарствах, є перше випоювання молозивом народжених у нічний час телят. Адже 30−50% отелень відбуваються саме в ночі, тобто в неробочий час. Через суб'єктивні та об'єктивні причини таких телят на більшості ферм випоюють зранку. Це запізно, оскільки зі збільшенням часу першого випоювання всмоктування імуноглобулінів молозива значно зменшується. Через чотири години після народження вона зменшується на 25%, а через добу антитіла практично не засвоюються. У телят виникає імунодефіцитний стан, вони стають схильні до захворювань і навіть гинуть», — розповідає Віталій Захарченко, ветеринарний лікар Консультаційного центру АВМ.

Експерт зазначає, що можуть бути й інші причини невчасного випоювання: недостатній запас молозива у морозильній камері, замалий об'єм морозильної камери, відсутність маркування пляшок (номер корови, дата заморожування, кількість імуноглобулінів) та ведення відповідних журналів реєстрації, зберігання молозива у великій тарі на 3−5 літрів, що ускладнює і збільшує час розморожування.

Кількість

Різні наукові дослідження показують, що кількість молозива для першого випоювання новонародженого теляти може становити від 5 до 12% маси тіла. Все залежить від концентрації імуноглобулінів в одному літрі молозива та часу першого випоювання.

«Ми рекомендуємо випоювати 8−10% маси тіла новонародженого теляти у першу годину життя. Це переважно 3−4 літри. Вдруге слід випоювати через 10−12 годин», — додає Віталій Захарченко.

Якість

Для першого випоювання необхідно використовувати молозиво найкращої якості з найбільшою кількістю імуноглобулінів, зазначає фахівець Консультаційного центру.

Існує низка факторів, які впливають на якість молозива:

— стан імунної системи матері (дотримання схем вакцинації);

— незбалансований раціон у сухостійному періоді (недостатня кількість протеїну, енергії тощо)

— вік нетелі при першому отеленні (<2 років);

— самовільне витікання молозива до отелення;

— породні особливості (джерсеї — 22−115 г/л, голштини — 20−100 г/л;

— порушення оптимального температурного режиму розморожування (40−45 °С);

— відсутність діагностики маститу корів після отелення;

— багаторазове використання одноразових пляшок, неякісне миття та дезінфекція зонда, сосок чи відер для випоювання молозива.

Слід пам’ятати, що вчасне випоювання якісного молозива може не принести бажаних результатів у стресових ситуаціях, як приміром спека чи неналежні умови утримання. Подбайте про те, щоб теляті було комфортно.

«Дотримання відповідних протоколів разом з комплексом ветеринарних і зоотехнічних заходів дають змогу кращим господарства України досягти збереженості молодняка молочного періоду на рівні 97−98%», — підсумовує експерт.

milkUa.Info