Уміст крохмалю в кормах різний—від нуля в зелених кормах до майже ста відсотків у картоплі й кукурудзі (Sommer, 2000). Злакові культури містять велику кількість крохмалю — 40–70% сухої речовини — і найбільше кукурудза (Sommer, 2000). Різна хімічна і фізична структура гранул крохмалю визначає його якість, доступність і швидкість розщеплення в кормі. Кукурудзяне зерно відрізняється від інших видів ступенем розпаду крохмалю в рубці. Швидкість ферментації кукурудзяного крохмалю нижча, ніж в інших злаках (Philippeau et al., 1999). Через хімічний склад і фізичну структуру крохмальний ланцюг кукурудзи стійкіший до бактеріальної амілази.

 Найбільш важливим місцем ферментації крохмалю зерна злаків є рубець (Theurer, 1986). Швидкість і ступінь перетравлення в ньому залежать від:

• джерела крохмалю;
• складу раціону;
• механічної та хімічної обробки зерна;
• пристосованості мікробіоти рубця до раціону (Huntington, 1997).

З огляду на це кукурудза ідеально підходить для годівлі високопродуктивних молочних корів. Механічна обробка зерна може впливати на процес ферментації крохмалю в рубці (Cooper et al., 2002). Herrera-Saldana та ін. (1990) досліджували розщеплення крохмалю п’яти видів зерна (плющеного сухого або обробленого парою): кукурудзи, сорго, пшениці, ячменю і вівса. За результатами експерименту різні види зерна класифікувалися залежно від ступеня розщеплення in situ та in vitro. Обидва методи показали однакові результати, а це означає, що in vitro розщеплення крохмалю відбувається так, як і в рубці. Метою дослідження було застосувати ензиматичний метод in vitro для визначення швидкості розпаду в рубці крохмалю пшениці, ячменю, вівса і кукурудзи. Дослід також включав порівняння впливу лужної обробки зерна пшениці та ячменю гідроксидом натрію (NaOH) на швидкість розщеплення крохмалю в рубці.

Матеріали і методи

 Тварини. Під час дослідження використовувались дві недійні фістульовані чорно-рябі корови голштинської породи. Раціон складався з 4 кг сіна, 10 кг кукурудзяного силосу, 1 кг меленого ячменю та вітамінно-мінеральної добавки і згодовувався двічі на день. Корів використовували як донорів рідини рубця для методу in vitro.

Корм. Досліджували дев’ять зразків.

• два зразки меленої пшениці необробленої (НП1 і НП2);
• два зразки обробленого гідроксидом натрію цільного зерна пшениці (ОП3 й ОП4);
• мелений ячмінь необроблений (НЯ1);
• оброблене гідроксидом натрію цільне зерно ячменю (ОЯ2);
• два зразки меленого вівса необробленого (НО1 і НО2)
• мелену кукурудзу (MК).

Повна версія статті опублікована в журналі «Молоко і ферма» № 5 (60) , жовтень 2020.

Замовити номер можна в друкованому або електронному форматі.

Контакти: molokoiferma@dykun.com.ua або +38 (067) 236-01-67