На відміну від сухого молока та сироватки залежність від світової торгівлі, точніше, глобального імпорту, у масла порядком нижче. Такі визначні експортні регіони, як ЄС та США переважно орієнтуються на власний споживчий ринок, а Штати, на додачу до експорту, є одночасно і серйозним імпортером вершкового масла.

Тому такі події, як локдаун 2020 року, пов'язаний з епідемією COVID, можуть серйозно впливати на біржовий ринок масла — так, через загальне падіння попиту в Horeca в 2020—2021 роках, світові ціни на масло суттєво знизились.

Подальша інфляція, в т. ч. на харчові продукти, яка розганялась останні роки, принесла наслідки, з якими ринок зіштовхується дотепер — високі ціни спочатку на масло в опті, а потім і в рітейлі, спричинили падіння як прямого попиту на фасоване масло, так і від суміжних галузей, пекарської та кондитерської, представники яких перейшли на використання більш дешевих рослинних аналогів.

Ключові ринки

Наслідком цих подій є поточна фіксація падіння внутрішнього споживання вершкового масла в ЄС, ключовому споживчому ринку для товару.

Підтвердженням виступають як дані падіння прямих продажів в рітейлі провідних молочних країн, Німеччини та Франції, а також оцінки поточного стану запасів товару на складах — на початок травня залишки масла в ЄС виросли до 200 тис. тонн. Схожий показник фіксувався в 2016 році, а рекорд останнього десятиріччя в 2019 року склав 250 тис. тонн. Для прикладу, мінімальні запаси, які фіксувались в ЄС на початку 2017, 2018 та 2022 років і які в подальшому призвели до цінових рекордів, оцінювались на рівні 100 тис. тонн, тобто вдвічі менше від поточного показника (точніше, від травневого).

Але ЄС не тільки споживає масло, але і активно його експортує. Цікаво, що головними ринками, куди країни Європейської співдружності продають товар, є США та Велика Британія (сукупно, майже половина експортних обсягів), тобто ринки, які купляють фасоване брендоване масло. Отже, в експорті ЄС орієнтується в першу чергу на високомаржинальну продукцію, що додає вартості виробникам у реалізації їх товарів по світу.

В той же час така стратегія, помножена на світову інфляцію, спричинила суттєве зниження зовнішніх продажів європейського масла в 2022 році (-4% до рівня 255 тис. тонн, разом із зневодненим молочним жиром) і сприяла накопиченню поточних запасів.

Головним з відривом світовим експортером молочних жирів (масла та зневодненого молочного жиру) є Нова Зеландія. На відміну від ЄС та США, тут країна повністю зав’язана на зовнішні ринки, а точніше, на продажі в Китай. КНР і по даному товару є найбільшим глобальним імпортером, падіння попиту минулого року, пов’язаного з жорстким карантином, не відобразилось на потребі в молочних жирах, обсяги імпорту масла в 2022 році в Китай навіть збільшились. Цим скористалась Нова Зеландія та замість незатребуваного сухого незбираного молока, наростила виробництво молочних жирів разом з сухим знежиреним молоком. Відвантаження 2022 року таким чином збільшились на 13% до 450 тис. тонн (з часткою Китаю 27%).

Також треба відзначити цьогорічний попит на жири з боку регіону MENA (Близький Схід та Північна Африка). Північноафриканські покупці в першому півріччі активно поводили себе на ринку, в т. ч. за рахунок високих закупівель через біржу Global Dairy Trade (найбільший в світі майданчик за обсягами торгівлі молочними товарами). Даний попит спричинив відновлення цін на масло в Океанії, проте минулого тижня на останній сесії GDT вартість товару впала більше ніж на 10%, відкотившись таким чином майже до рівня український цін.

Порівняння актуальних цін на масло вершкове (початок липня):

• 4840 USD/t, FAS, Нова Зеландія (GDT, Contract 2)
• 5380 USD/t, FOB, США (CME, Grade AA)
• 5000 USD/t, FCA, Німеччина (ZMP)
• 4800 USD/t, FCA, Україна (Інфагро)

Україна

Українська модель ринку молочних жирів, в т. ч. вершкового масла, нагадує структуру ЄС та США. В першу чергу орієнтація йде на внутрішній ринок, зовнішня торгівля здійснюється по залишковому принципу.

При цьому, в 2017—2018 роках, коли спостерігались рекордні ціни на вершкове масло в ЄС та світі, українські оператори були не проти користатись можливістю для заробітків на зовнішніх ринках. Навпаки, коли в 2019—2021 роках ми спостерігали одночасне збільшення внутрішнього споживчого попиту та зниження пропозиції, Україна почала активно імпортувати масло (в тій же Європі).

Повномасштабне вторгнення росії в 2022 році змінило молочний баланс, в Україні знову з’явились надлишки жирів, а імпорт став нерентабельним. «Зелене світло» на торгівлю з ЄС-27 дозволило вигідно проекспортувати «зайве» масло, при цьому зниження світових цін на товар наразі не спонукає до активних зовнішніх продажів вершкового масла і не провокує дефіцит в середині країни. Середньомісячний експорт в 2023 році знаходиться в рамках 600−1000 тонн.

Поточна динаміка запасів (принаймні, їх оцінка) демонструє типове накопичення товару на складах — це сезонне явище, пов’язане з пропозицією сировини та, відповідно, цінової кон’юнктури на ринку сирого молока. Рівень запасів знаходиться на нормальних рівнях для цієї пори року і має стабілізуватися в найближчі місяці.

Актуальні ціни українського товару близькі до показників ключових експортерів, тому ринок готовий до будь-яких необхідних корегувань.

Ризики та можливості

Хоч і в меншій мірі, світові ціни на масло також знаходяться на порозі невизначеності. Липень почався невдало для експортерів, на попит також будуть тиснути високі запаси товару в ЄС.

Тим не менш, низькі ціни біржових позицій та дезінфляція споживчого ринку, яка прискорилась в останні місяці, будують непоганий плацдарм для повернення глобального попиту на масло.

Для українського ринку поточна ситуація є робочою. Попит на масло в середині країни непоганий навіть враховуючи досить пристойні запаси — оператори розуміють, що варто накопичити «жирок» на осінь-зиму саме зараз, адже імпорт залишається невигідним, а собівартість виробництва в подальшому може зростати по мірі сезонного росту попиту на сировину.

Також варто зазначити, що в 2023 році очікуємо збільшення виробництва сирів в Україні (спойлер — про них поговоримо в наступному матеріалі), цей сценарій може спричинити зниження обсягів сировини, в першу чергу молочних жирів, для виробництва вершкового масла. Тому поточна стратегія накопичення запасів є вірною і зможе нівелювати ймовірний дефіцит в осінньо-зимовий період.

telegra.ph