У доповіді Анна Бенні показала, що в 2020 році експорт сухого незбираного молока приніс економіці країни близько 7,57 млрд. доларів, і ця цифра постійно зростає. Нова Зеландія забезпечила 60% світового експорту сухого незбираного молока, більша частина якого йшла в Китай і використовувалася як інгредієнт в різних продуктах.

Виробництво альтернативних білків буде дешевше і не шкодитиме клімату. У процесі, подібному до варіння пива, для вирощування білків, жирів, ферментів або вітамінів використовуються клітини мікробів. За словами Анни Бенні, для виробництва ідентичних природі молекул необхідні лише енергія, вода, мікроби, сировина, як цукор, та контрольоване середовище на відміну від дійних корів.

«Виробництво тонни сухого молока — це інтенсивний процес. Вам потрібно виростити корову. Вона не доїться два роки, поки не народить теля. А коли корова потрапляє в дійне стадо, їй потрібно давати корм і воду та доїти двічі на день», — додає Анна.

Вона переконана, що проблема використання альтернативного білка набагато серйозніша, ніж вважають в галузі, і що потрібно серйозно поставитися до можливого майбутнього сценарію, адже великі харчові компанії поповнюють асортимент продуктів на рослинній основі.

Заміна сухого незбираного молока альтернативними білками — питання часу. Воно вирішиться на користь другого, коли буде досягнуто цінового паритету між продуктами ферментації та сухим незбираним молоком. Прогнози різні — від одного до 10 років.

Вартість виробництва інсуліну методом ферментації становить близько 110 тис. дол./кг, порівняно з ціною молока 9,90 дол./кг. Проте транснаціональні компанії разом з пивоварнями збільшуватимуть обсяги виробництва, що призведе до зниження витрат, вважає Анна Бенні: «Як тільки буде досягнутий ціновий паритет, у виробників харчових продуктів, які нині цінують новозеландські молочні інгредієнти за їхню високу якість, стабільність та економічну ефективність, з'явиться інший варіант».

milkUa.Info