За його словами, війна показала, що Україна має переваги у виробництві агропродукції, навіть у порівнянні з європейськими виробниками. Все завдяки балансу ефективного співіснування великих агрохолдингів з малими виробниками.

«В Україні склались умови, коли поруч із маленькими та середніми агровиробниками ефективно розвивались і великі агрохолдинги. В таких умовах європейським товаровиробникам важко конкурувати з нами, бо більшість їх господарств мають по 50−60 гектарів в обробітку. Стосовно банку землі наших аграріїв — це дуже малий показник, бо ми можемо швидше та більше формувати товарні партії і годувати цілі країни в Африці, Азії та навіть постачати збіжжя до Європи. Тому, в таких умовах нам важливо зберегти цей баланс, на який сильно впливають наявні площі у виробників», — наголосив Денис Марчук.

На його думку, потрібно залишити діючі обмеження на ринку землі до кінця війни та ще на два роки після перемоги.

«В умовах, коли наші агровиробники віддають останнє на фронт, коли ми маємо логістичні проблеми та низьку ціну на аграрну продукцію всередині країни, парламент має продовжити обмеження на ринку землі. Їх ввели для того, щоб захистити малих та середніх аграріїв, які зараз неспроможні купувати землю. Тому має бути продовжена заборона на купівлю земель с/г призначення для юридичних осіб та кількість гектарів, які може купити одна особа. Нагадаю, ці обмеження, згідно з діючим законодавством, перестають діяти з початком 2024 року», — зазначив заступник голови ВАР Денис Марчук.

Та додав, що наразі Україна взяла курс на інтеграцію у Європейський Союз з кінцевою ціллю стати його повноправним членом. Важливо увійти до ЄС з сильним аграрним сектором та удосконаленим законодавством. У цьому контексті мають зникнути проблеми політичних ігор, коли одні країни безпідставно обмежують експорт та транзит української аграрної продукції.

Нагадаємо, у квітні цього року Польща, Румунія, Словаччина Угорщина та Болгарія заборонили ввіз низки аграрних товарів до своїх країн, до того ж було обмежено й транзит. Ці заборони мають скасувати 15 вересня 2023 року.

«Ембарго на експорт у ці 5 країн створили несприятливі умови для товарообігу між Україною та ЄС. Це при тому, що в минулому році Європарламент ухвалив безмитний режим з нашою країною, який подовжив ще на рік. За підрахунками НБУ, щомісяця ми втрачаємо до 300 млн євро через ці обмеження. Тому нам важливо, щоб після 15 вересня „коридори солідарності“ запрацювали без перешкод. Більш того, переробники цих країн проти припинення імпорту. Вже не кажучи про транзит, бо переважна більшість агропродукції йшла в треті країни, підтримуючи продовольчу безпеку світу», — резюмував Денис Марчук.

За його сподіваннями, експортні обмеження будуть скасовані після завершення виборів у цих країнах, адже ці кроки з боку 5 країн ЄС мають політичний характер і йдуть всупереч рішенням Європарламенту.

uacouncil.org