Не всі «захищені» кормові продукти однакові

 

Раєн Ордвей, незалежний консультант


Якісні кормові продукти є джерелом необхідних поживних речовин, захищених від розпаду, а також зручним інструментом для балансування раціону великої рогатої худоби. Утім, слід звертати увагу на певні нюанси в технології виробництва, від яких залежить, чи виправдає продукт наші сподівання. 

Ліпідна інкапсуляція ― надійний і цінний технологічний прийом для захисту поживних речовин від розпаду під час обробки й зберігання, а також у процесі рубцевого травлення, завдяки чому поживні речовини залишаються доступними для абсорбції в інших відділах травного тракту.

За останні п’ять років на ринку з’явилося чимало нових інкапсульованих продуктів. Самі продукти та способи їх виготовлення дуже відрізняються з огляду на технологію і, на жаль, спосіб дії. Високоякісні «захищені» поживні речовини допомагають фахівцям із годівлі худоби розробляти оптимальні раціони, заощаджуючи при цьому кошти. Проте не всі «захищені» кормові продукти однакові. Щоб отримати максимальну вигоду від інвестицій у кормові компоненти, нутриціоністи, ветеринари й виробники мусять розумітися на відмінностях різних технологій інкапсуляції. Це дасть їм змогу обґрунтовано приймати рішення щодо того, який(які) продукт(и) доцільніше використати в раціоні.

Ліпідна інкапсуляція є ефективною технологією захисту цілої низки поживних речовин від небажаного впливу рубця. Втім, слід пам’ятати, що «ліпідна інкапсуляція» ― це досить загальний термін. Є чимало відмінностей, пов’язаних передовсім із такими параметрами, як:

  1. вихідна форма та вміст поживної речовини;
  2. використання захисної оболонки;
  3. технологічний процес ліпідної інкапсуляції.

Є два основні різновиди ліпідної технології інкапсуляції: матрична та справжня. Матрична гальмує активну поживну речовину в межах матриці жирної кислоти (схема 1). Справжня передбачає наявність навколо поживної речовини багатошарової оболонки, яка складається з жирних кислот і діє як захисний бар’єр (схема 2). Інкапсуляція ефективна, якщо вона забезпечує належну міцність або стійкість, захищає від ферментації в рубці й разом із тим дає можливість перетравлюватись у тонкому кишечнику.

Стійкість

Здатність інкапсульованих поживних речовин зберігати свою цілісність під час транспортування, зберігання й приготування корму визначає їх стійкість. Стирання захисного покриття, утворення тріщин, лущення або зменшення розміру часток може призвести до того, що, зрештою, тварини недоотримають необхідну кількість поживних речовин.

Ще один фактор, на який часто не зважають, але який може вплинути на цілісність покриття, ― це температура. Ліпідна інкапсуляція недостатньо стійка, щоб витримувати температури і тиск, пов’язані з гранулюванням. Високі температури, завдяки яким відбувається клейстеризація крохмалю й утворюються твердіші гранули, розтоплюють ліпідну оболонку, таким чином нищиться «захист», за який уже заплатили. Крім цього, тиск під час гранулювання може спричинити розтріскування або руйнування капсули і, відповідно, ще більше руйнування захисної оболонки.

Також слід звернути увагу читачів і на такий аспект, як стійкість ліпідної інкапсуляції до замерзання―розмерзання. Під час замерзання, а потім розмерзання оболонка може розширюватись і стискатись. У результаті під час зберігання, чи вже в рубці, вода, проникаючи, руйнуватиме оболонку.

Захист від ферментації в рубці

Під захистом від ферментації в рубці розуміють спроможність інкапсуляції не допустити розпаду поживної речовини в цьому відділі травного тракту та забезпечити її переміщення у нерозщепленій формі до тонкого кишечника. Ступінь розщеплення визначають за допомогою спеціальних дослідних методик із використанням рубцевої рідини чи води. Вода спрощує аналітичний процес, оскільки інші поживні речовини рідини рубця не справляють свого впливу.

Основне завдання під час створення високоякісних «захищених» продуктів ― це наявність такої оболонки, яка буде стійкою до розщеплення в рубці, але згодом поживні речовини зможуть легко вивільнитись і засвоїтись у тонкому кишечнику.

Справжня міра якості

Біодоступність, тобто поєднання трьох вищеописаних характеристик (стійкості, захисту від ферментації в рубці і засвоюваності в тонкому кишечнику), є справжнім показником якості інкапсульованого продукту.

«Захищені» кормові добавки стають дедалі популярнішими та є доброю, надійною й економічно вигідною альтернативою традиційним кормам.

Абсолютним показником оцінки ефективності інкапсульованого продукту є витрати на одиницю біодоступної поживної речовини. Він є похідною витрат, стійкості, захисту від ферментації в рубці й перетравності в кишечнику.

Щоб отримати максимальний дохід від інвестицій, слід поставити кілька простих запитань:

  1. Чи є продукт достатньо стійким, щоб витримати обробку та зберігання, у тому числі цикли заморожування—танення, а також зберегти спроможність захищати поживну речовину від розпаду в рубці?
  2. Чи може продукт забезпечити необхідний захист від розпаду в рубці упродовж тривалого періоду (приблизно п’яти годин), щоб великі обсяги нерозщепленої поживної речовини досягли кишечника?
  3. Чи випробуваний продукт in vivo (в корові) на предмет біодоступності, яка означає стійкість, захист від розпаду в рубці й добру кишкову абсорбцію, підтверджені під час досліджень?

Попросіть надати результати наукових досліджень і сертифікати якості, щоб бути певними: продукт, який ви збираєтесь купувати, справді буде для корови добрим джерелом біодоступної поживної речовини.

comments powered by Disqus

Останні додані

5 черв. 2023 10:30:00

Енергозбереження в молочному скотарстві

22 бер. 2023 10:00:00

Консерванти для сінажу: плацебо чи дієвий інструмент?

29 бер. 2022 12:30:00

Рекомендації до проведення посівної 2022

10 лют. 2022 11:50:00

Демотивація: шукаємо причини

25 січ. 2022 13:30:00

Корова не встає. Чому? Що робити?

11 січ. 2022 13:40:00

Новотільні корови: усуваємо помилки управління

21 груд. 2021 12:45:00

П’ять міфів про класичний сінаж

7 груд. 2021 13:35:00

Кульгавість у корів. Де втрачаємо та де можемо здобути? Частина 2. Де можемо здобути