народженні в незалежній
НАРОДЖЕНІ В НЕЗАЛЕЖНІЙ: Сергій Шатковський про те, як почав працювати в агро в 13 років
Озираючись назад, розумієш як багато пройдено, але не завжди усвідомлюєш, як опинився на шляху, який перед тобою. Інколи варто зупинитись і згадати пройдені кроки, а потім йти далі в омріяне майбутнє. Нашим сьогоднішнім героєм серії бліц-інтерв’ю «Нарожені в незалежній», яку ми присвятили 30-річчю української незалежності, став 27-річний Сергій Шатковський, консультант КЦ АВМ, головний зоотехнік ТзОВ «Прогрес». Він не мріяв у дитинстві бути ні супер-героєм, ні космонавтом, зате ще змалку його зачаровувала робота в агро, де хлопець почав працювати з 13 років.
— У якому куточку України ви народилися?
Народився я на мальовничій Полтавщині, в Карлівському районі у селі Короленківка.
— Чи пам’ятаєте, ким мріяли бути у дитинстві?
Ні, не пригадую, але одне знаю точно: я прожив велику частину свого життя у селі, де часто спостерігав, як працюють люди із тваринами і на городах. Я думаю, це зіграло вирішальну роль у виборі моєї майбутньої професії. Моя жага до праці і бажання заробляти гроші у 13 років привели мене працювати у молочне господарство — СТОВ «Вітчизна». Це в селі Максимівка Карлівського району. З того часу у мене ніколи не було думки змінити напрямок роботи.
— Хто ви за освітою?
Закінчив Хомутецький ветеринарно-зоотехнічний технікум, що на Полтавщині. Потім вищу освіту здобував у Білоцерківському аграрному університеті за фахом технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. Навчання подобалось, але ще більше практика, яку протягом трьох років я проходив у вже знайомому господарстві — СТОВ «Вітчизна».
— Чи пам’ятаєте свій перший робочий день на фермі або перші місяці роботи?
Так, ті роки незабутні. Я завжди дуже чекав літніх канікул, тому що саме в цей період мав можливість працювати на фермі. Я люблю тварин, тому робота мені подобалась. Я був наймолодшим робітником на фермі. Вже пізніше туди влаштувалися і мої друзі.
— Що давалося найважче, а що найлегше?
Чесно кажучи, я не пам’ятаю, щоб щось давалося важко. Я завжди докладав максимум зусиль чим би займався: доглядав за коровами і навіть доїв їх. Звичайно, не обходилось без допомоги старших колег, особлива подяка Володимиру Івановичу Литвину, директору СТОВ «Вітчизна».
— Де працюєте на сьогодні?
Мені пощастило працювати головним зоотехніком на ТзОВ «Прогрес», що на Волині, у селі Білин. Господарство постійно розвивається і я разом з ним. На сьогодні фуражне стадо становить 1100 голів, дійне — 953. Порода корів українська чорноряба голштинізована. Надій становить 36 л молока на корову на добу. Система утримання — безприв’язна, є доїльна зала «ялинка» 2×12.
— Що для вас означає жити і працювати на рідній землі?
Я завжди хотів працювати тільки на рідній землі. Ніколи не було думки поїхати на роботу за кордон. Україна назавжди в моєму серці. І це велика честь бути її частинкою, розвивати сільське господарство, бути причетним до економічного зростання в країні.
А ще Україною варто подорожувати, кожен її куточок неймовірний. А як відомо, хороший відпочинок допомагає відновити сили та підвищити працездатність, що дуже важливо у нашій справі.
— Як вважаєте який потенціал має Україна у сфері сільського господарства?
Дуже і дуже великий потенціал. Україна — це родючі чорноземи, це найкращі врожаї, це виробництво якісної продукції. Але тільки у наших руках її майбутнє, тому потрібно працювати, розвивати, нарощувати, здобувати. Також було б не погано ще більше заручитись з боку держави підтримкою, якої часом не вистачає.
Молочне скотарство — моя стихія. Я завжди радію, коли бачу що у нашій країні ця галузь розвивається. На сьогоднішній день молочники в Україні досягли американських чи ізраїльських надоїв. Ми рухаємось вперед і маємо дуже великий потенціал.
— Що порадите молодим людям, які на шляху вибору, чим займатися у житті?
Нікого не слухати, а слідувати своїм відчуттям.
Якщо є сумніви щодо роботи в агро — спробую розвіяти. В цій сфері робота буде завжди, бо фактично Україна переходить на рейки промислового виробництва. Не знаю, як на інших господарствах, але у нашому поголів'я збільшується, надої зростають. На ферми потрібні розумні фахівці, які мають бажання підніматись драбиною кар'єрного зростання, при цьому отримувати гідну заробітну платню — і для цього є всі можливості. Моя порада: навчайтесь, розвивайтесь і не бійтесь іти в агро.
— Про що мрієте у професійній сфері?
— Допомагати розвиватися Тзов «Прогрес» і надалі. Бути першими по молочній продуктивності, бути найкращими по всій Україні.
І найголовніше бути найрентабельнішими.
Нагадуємо, у Тзов «Прогрес» середньорічний надій на фуражну корову у 2020 році становив 11 764 кг на фуражну корову. З таким показником господарство зайняло першу позицію у «ТОП-10 молочних ферм України».
Відео-тур фермою ТзОВ «Прогрес» (Волинська обл.).