Для України це означає:

• Втрата робочих місць, стимулу людям повертатися до своїх домівок,
• Втрата інвестицій. Наголошуємо: втрати інвестицій — критичний фактор у молочному скотарстві, адже для їх повернення потрібно не менше 10 років. Тому втративши ферму, власник більше не ризикне інвестувати в молочне скотарство.
• Втрата бюджетних надходжень: молочно-товарні ферми — серед найбільших платників податків,
• Втрата продовольчої безпеки та експортного потенціалу.

Вважаємо пріоритетним і закликаємо до невідкладних кроків для гуманітарного розмінування сільськогосподарських угідь молочних господарств із деокупованих територій Харківської та Херсонської областей.

Господарства, які пів року і більше фізично не могли здійснювати господарську діяльність, не можуть оплатити послуги з розмінування і ризикують бути приреченими на банкрутство, адже втратили 30−70% своїх молочних стад, зазнали значних руйнувань виробничих приміщень, складів, сільськогосподарської техніки, через пожежі втратили потенційний врожай або не зібрали ні гектара через замінування.

Але при цьому підприємства із уражених війною територій не покидають свої ферми — бо від їх роботи залежить виживання цілих громад, наших українців, що пережили окупацію. Вони продовжують підтримувати ЗСУ і працювати на перемогу.

Звучать різні тарифи за розмінування — від 24 до 150 тис. грн/га. Але жодне із господарств, що потребують розмінування, не зможе їх осилити.

Для розуміння: середня врожайність пшениці у 2022-му році становила 4 т/га, середня ціна фуражної пшениці за І квартал 2023-го року — 6 тис. грн/т, тобто з 1 га пшениці фермери потенційно могли б отримали ті самі 24 тис. грн.

Олександр Сазонов, директор «Агросервіс ЛТД», Харківська обл.: «Понад 2 із 6 тис. га угідь господарства потребують термінового розмінування. По наших полях проходила лінія розмежування і відбувалося дуже щільне мінування, не кажучи вже про протипіхотні міни або залишки від обстрілів, якими нас буквально поливали.

Впродовж 2022-го, під час окупації, ми не змогли фізично заготовити НІЯКИХ грубих кормів, худоба зараз доїдає залишки врожаю 2021-го.

Одразу після звільнення думали, як пошвидше наростити тих 400 корів, що загинули через обстріли, щоб відновити робочі місця і довоєнне виробництво молока. Зараз відмовилися від цієї ідеї. Якщо не буде розмінування, ризикуємо бути змушені ще й вирізати мінімум 30% корів. До війни на господарстві постійно працювало 155 працівників. Якщо закриємо молочний напрямок, то 130 із них роботу втратять».

Петро Штупун, директор ТОВ «СК ВОСТОК», Харківська обл.: «Наразі у підприємства 300 га не розмінованих земельних угідь. З них на 250 га з них були прильоти і лежать нерозірвані снаряди.

Районна ДСНС мають детальну інформацію про нашу ситуацію, але зараз їх пріоритет — на розмінування комунальних підприємств, а до сільгоспугідь невідомо коли черга дійде.

Приватні структури, що пропонують розмінування за шалені кошти, зарекомендували себе дуже погано. Сусідні підприємства, які скористалися їхніми послугами, мають величезні збитки і в техніці, і в людях, бо просто підриваються на мінах. Шукаємо підтримки та можливості гуманітарного розмінування».

Василь Калган, директор АФ «Базаліївський Колос», Харківська обл.: «Якщо розмінування не буде, ми повністю втратимо не лише напрям тваринництва, а й господарство загалом. У нас не має ЖОДНОГО поля, яке було б досліджене. Запасів кормів для корів вистачить лише до липня цього року. Критично необхідно розмінувати поля протягом літа. Це дасть нам шанс зберегти ферму».

Галина Головко, керівниця СТОВ «Мрія», Харківська обл.: «Через бойові дії та окупацію в нашому Куп’янському районі вижило тільки дві молочні ферми: наша і ще одна. До війни ми мали 3-разове доїння і здавали щодоби 32 тонни молока на переробку. В січні 2023-го через блекаути й обстріли дійшли до 1-разової дойки та 8 т молока. Через обстріли втратили два склади зерна по 6 тис. тонн. Але вижили! Продовжуємо надавати молоко, м’ясо нашому населенню, на потреби ЗСУ і лікарень, допомагаємо відбудовувати зруйновані дороги і мости, ні на день не затримували зарплату нашим працівникам навіть під час окупації.

Однак, дочекавшись звільнення, нам буде нереально відновити роботу ферми без термінового гуманітарного розмінування полів.

За попередніми оцінками, контаміновано снарядами і заміновано понад 3000 га земель, які ми обробляємо. Щоб виростити корми і втримати стадо, нам потрібно розмінувати хоча б 1000 га. Але із поточними тарифами від комерційних компаній в нас нема шансів. Якщо не знайдемо гуманітарного рішення, то змушені будемо здавати на м’ясо худобу, яку такими над зусиллями вдалося зберегти під час бойових дій».

Генеральна директорка АВМ Ганна Лавренюк підкреслює, що з поточними тарифами на огляд і розмінування господарствам, які перебували понад півроку в окупації, нереально без гуманітарної підтримки справитися із таким викликом: «Якщо питання не буде вирішено, цілком можемо очікувати нової хвилі скорочення промислового поголів'я в тій самій Харківській області, що за період окупації вже втратила понад 50% корів молочних ферм».

Пресслужба Асоціації виробників молока