Молоко і ферма
Мінеральний статус організму тварини із врахуванням якості води
ТЕХНОЛОГІЇ. ДОСЛІДЖЕННЯ. ІННОВАЦІЇ
Довголіття та добробут тварин залежить від багатьох факторів, але основними з них будуть: годівля, догляд та утримання. Якщо поглянути на годівлю, то потрібно враховувати не тільки кормову базу господарства, а й забезпечення тварин якісною питною водою. Вода — невід'ємна складова всього живого на планеті та частина корму тварин.
Гуменюк Володимир, консультант з вирощування ВРХ, ТОВ «КОУДАЙС Україна»; здобувач, Інститут ветеринарної медицини НААН України
Споживання води залежить від багатьох факторів:
— найперше — годівлі (якість кормів, структура раціону, його вологість);
— технологічних умов (скупченість тварин, надої, доступність води, умови утримання);
— мікроклімату при утриманні тварин (погодні умови, температура середовища, вологість);
— якості самої питної води (каламутність, жорсткість, запах та ін.).
Щоб точно знати споживання води, потрібно встановлювати лічильники на кожну групу для достовірних розрахунків. Для отримання 1 літра молока потрібно від 3 до 4 літрів води, а для забезпечення життя — 30−35 літрів на день. В середньому корова споживає за день 120−150 літрів води: в холодні місяці до 100 літрів, а в жаркі — понад 200. Вода виконує такі основні функції:
— терморегуляція організму;
— природний розчинник;
— транспортування речовин;
— підтримка клітинного тиску.
Для розуміння мінералізації питної води було проведено дослідження її якості в різних господарствах України зі свердловин глибиною від 60 до 120 м (дані мінералізації та інших показників наведено в таблиці 1).
Таблиця 1. Мінералізація питної води в різних господарствах України
Примітка:(*) — згідно зі ДСанПіН, ДСТУ; (---) — менше межі визначення.
Дослідження проводилося в акредитованій лабораторії відповідно до стандартних вимог з відбору проб та часу їх дослідження. Якість води потрібно визначати мінімум два рази на рік, а краще кожен квартал. Дослідження було проведено в основному в зимовий період. Якщо проби відбирати влітку, то кількість заліза буде вищою, ніж зимою, — це пов’язано зі швидкістю окислення заліза за вищих температур. Результати показали: рівень заліза вищий за норму в 6 пробах із 17 (загальна кількість проб), що становить 35,3%. Збільшений рівень марганцю та кальцію по 4 пробах (23,5%), натрію — у 2 пробах (11,76%).
Науково доведено взаємодію мінеральних компонентів між собою. Зображені на схемі 1 мінерали не є взаємозамінними. Вони можуть посилювати та послаблювати один одного, потрібно дотримуватися співвідношення між ними.
Схема 1. Антагонізм та синергізм мікро- та макроелементів для ВРХ
Також важливим показником є загальна лужність, яку потрібно враховувати при коригуванні раціонів із залуженням кислих кормів за допомогою буферу для стабілізації рН рубця.
На фермі № 5 незначно підвищений рівень натрію та заліза у воді, при дослідженні сироватки крові дійних корів на біохімічні показники було відзначено неістотно знижений рівень калію у 60% тварин, знижений рівень загального кальцію у 70% тварин та збільшення неорганічного фосфору у 50% тварин.
На фермі № 4 зафіксовано збільшення нітратів удвічі в жовтні, це призвело до отруєння тварин зі спадом надоїв.
При дослідженні сироватки крові на біохімічні показники на фермі № 2 (табл. 2) було відзначено збільшення заліза в сироватці крові, що говорить про прямий зв'язок із якістю води в господарстві.
Таблиця 2. Біохімічні показники сироватки крові у корів ферми № 2
Примітка: корови двох і більше лактацій.
На фермах № 1 та № 3, відповідно, помічено зменшення цинку та кальцію зі збільшенням заліза у сироватці крові. Магній був дещо нижчий від норми.
У табл. 3 наведено приклади оптимального співвідношення мінеральних елементів для дійних корів.
Таблиця 3. Оптимальне співвідношення мінеральних елементів для дійних корів
Життєво важливі макро- та мікроелементи в організмі тварин виконують роль біохімічних каталізаторів, входячи до складу гормонів, вітамінів, ферментів або активізуючи їх.
Кальцій, одна з найпоширеніших мінеральних речовин в організмі, необхідний для побудови міцних кісток, зубів і для роботи м’язів. Певна кількість кальцію також необхідна для інших функцій: таких як судинні скорочення, передача нервових імпульсів, внутрішньоклітинна сигналізація та секреція гормонів.
Магній, окрім своєї ролі у функціонуванні кісток і м'язів, є ключовим кофактором великої кількості ферментів, що беруть участь у різноманітних біохімічних реакціях в організмі. Магній необхідний для обміну речовин, вироблення енергії, синтезу ДНК, РНК, білків та антиоксидантів, роботи м’язів та нервів, контролю рівня глюкози в крові та регуляції артеріального тиску.
Фосфор, незамінна мінеральна поживна речовина, є частиною багатьох харчових продуктів, переважно у формі фосфатів. Це компонент кісток, зубів, ДНК, РНК, клітинних мембран у вигляді фосфоліпідів та джерела енергії АТФ (аденозинтрифосфат). Багато ферментів та біомолекул у нашому організмі фосфорилюються.
Йод входить до складу гормонів щитоподібної залози — тироксину (тетрайодтироніну), ТТГ і трийодтироніну, які регулюють усі види обміну речовин. При нестачі його в організмі відбуваються затримка росту й розвитку молодняка, порушення обміну речовин, функцій серцево-судинної, кровотворної, статевої систем тощо.
Кобальт — складова вітаміну В12, який стимулює в організмі кровотворення, зокрема еритропоез. Крім того, кобальт регулює білковий, вуглеводний і мінеральний обміни шляхом активації відповідних ферментів. При дефіциті його в організмі виникає анемія, порушується обмін речовин, затримується ріст і розвиток молодняка.
Цинк активує статеві гормони, гормони гіпофіза і підшлункової залози. Він регулює багато видів обміну речовин. При дефіциті цинку в організмі тварин порушується відтворювальна функція, обмін речовин, особливо білковий і вуглеводний, відбувається затримка росту й розвитку молодняка.
Мідь бере участь в утворенні гемоглобіну, сприяючи засвоєнню заліза шляхом переведення його з тривалентного в двовалентне, регулює обмін вітаміну С, стимулює функцію щитоподібної залози. Активуючи цілу низку ферментів, мідь регулює білковий, вуглеводний, пігментний і вітамінний обміни. Нестача її в організмі призводить до порушення кровотворення, обміну речовин і функцій щитоподібної залози.
Марганець входить до складу ферментів, які забезпечують окислювальні процеси в організмі. При його дефіциті відбуваються порушення білкового, вуглеводного й мінерального обміну, функцій кровотворної і статевої систем, затримка росту й розвитку молодняка.
Молібден, входячи до складу низки ферментів, бере участь у регулюванні білкового, ліпідного й мінерально-вітамінного обміну. Крім того, він активує кровотворення. В організмі молібден діє в складному сполученні з міддю, цинком і сіркою. Нестача його призводить до порушення обміну речовин і кровотворення.
Залізо входить до складу гемоглобіну, залізобілкових комплексів, міоглобіну, деяких ферментів і тканин. У разі його дефіциту в організмі виникає анемія, порушується обмін речовин, затримуються ріст і розвиток молодняка. При одночасному дефіциті в організмі заліза, міді й кобальту розвивається швидко прогресуюча анемія.
На життєдіяльність організму тварин, їхню продуктивність впливає не тільки дефіцит (табл. 4), а й надлишок мікроелементів. Наприклад, нестача фтору спричинює карієс зубів, а надлишок його призводить до флюорозу. Надлишок в організмі нікелю призводить до ураження рогівки очей; надлишок молібдену, бору, свинцю — до отруєнь; берилію — до уражень кісткової тканини.
Таблиця 4. Неспецифічні ознаки дефіциту мікроелементів
У разі наявності в раціоні більшої кількості кислих кормів (силосу, жому, барди тощо) або надлишку в ньому фосфорної та сірчаної кислоти, що буває при висококонцентратному типі годівлі, потреба тварин у мікроелементах збільшується. Вона зумовлюється також віком, продуктивністю і фізіологічним станом тварин. Так, у період інтенсивного росту, високої продуктивності і в другій половині тільності потреба в мікроелементах підвищується в 1,5−2 рази.
Також обмін мінералів тісно пов'язаний із обміном вітамінів. Найбільш поширені гіповітамінози А, D, Е, С, К і групи В, які завдають значних економічних збитків тваринництву. Вони частіше проявляються наприкінці зими і на початку весни, коли в кормах зменшується вміст провітамінів і вітамінів. Вітаміни являють собою біологічно активні речовини, які входять до складу багатьох ферментів і ферментативних систем, беруть участь в обміні білків, вуглеводів, жирів, мінеральних речовин та в синтезі гормонів. Відносний гіповітаміноз настає при підвищеній потребі організму у вітамінах в період інтенсивного росту тварин, вагітності, посиленої лактації і фізичного навантаження.
Отже, для отримання здорового потомства, високої продуктивності та максимально тривалого життя тварин потрібно не тільки дотримуватися збалансованої годівлі за білковим, вуглеводним чи ліпідним обміном, а й проводити дослідження якості кормів та води за мінеральним статусом із подальшим коригуванням раціонів, відповідно до норм та співвідношень мінералів між собою. Для коригування та забезпечення тварин необхідними вітамінами й мінералами використовуються премікси. Оскільки саме дана суміш біологічно активних речовин хімічного та мікробіологічного походження використовується для підвищення поживності кормів і посилення їх біологічної цінності.
ЗАВОД KOUDIJS UKRAINE
вул. Заводська, 14, с. Хильчиці
80 750, Золочівський район, Львівська область
тел.: +38 050 431 88 89
е-пошта: office@koudijs.ua
Відновлюємо роботу, щоб інформаційно підтримувати молочарів. В умовах військового стану на перший план виходять інші потреби і формуються нові запити — інформація потрібна тут і зараз. Тому всі матеріали оперативно й повністю публікуватимуться на сайті www.milkua.info. Для передплатників з певною періодичністю готуватимемо і надаватимемо ПДФ-версію кожного номера. Всі, хто захочуть мати добірку матеріалів під рукою, отримають вільний доступ до онлайн-версії.
Через труднощі з друком і доставкою паперовий варіант журналу найближчим часом не плануємо, але повернемось до нього при першій слушній нагоді.