Менеджмент сухостійних корів і боротьба з маститом

 

Підготовлено за матеріалами публікації «Proper Dry Cow Management Critical for Mastitis Control» ( G. M. Jones, Extension Dairy Scientist, Milk Quality and Milking Management, Virginia Tech)

Передмова

Насправді лактація починається з моменту запуску, а не з отелення, як прийнято вважати. Досить часто молочних фермах не приділяють належної уваги сухостійним коровам. На одних їх утримують на віддалених вигонах без належної уваги та ще й недогодовують. На інших фермах вони перебувають з рештою корів дійного стада, мають вільний доступ до кукурудзяного силосу і концентрованих кормів, що веде до надмірного споживання корму і ожиріння. Менеджмент сухостійного періоду відіграє надзвичайно важливу роль у підготовці тільних корів до наступної лактації. Якщо дотримуватися правил утримання сухостійних корів, можна уникнути таких проблем, як молочна лихоманка, зміщення сичуга, затримка плаценти, запалення матки, мастит і, відповідно, зниження молочної продуктивності. Те, в яких умовах утримуються сухостійні корови, позначається на здоров`ї та розвитку телят.

Менеджмент сухостійних корів включає в себе такі складові: запуск, годівля та умови утримання. Проблеми із відтворенням та захворювання на мастит дуже часто є результатом інфекцій, на які наражаються корови у сухостійний період. Корови особливо вразливі до нових інфекцій, в наслідок яких розвивається мастит, упродовж перших двох тижнів сухостою, за два тижні до отелення та упродовж двох тижнів після отелення. Нетелі схильні до зараження маститом протягом всього періоду тільності, але особливо в останні два тижні перед отеленням. Сухостійних корів обов’язково потрібно відділити від дійного стада. Якщо сухостійних корів залишити разом з дійними, вони матимуть вільний доступ до кукурудзяного силосу або високоякісного бобового сінажу і можуть набрати зайву вагу, через що стануть більш схильними до метаболічних розладів (молочна лихоманка, кетоз чи ацетонемія, зміщення сичуга), затримки плаценти, метритів та маститів. Під час наступної лактації ожирілі корови породи Голштин у пік лактації дають лише 27-32 кг молока за день, в той час як середній показник становить 45 кг. Надмірне споживання енергії веде до ожиріння тканин печінки, що перешкоджає нормальному перебігу обміну речовин.

На початку лактації високопродуктивні корови не споживають достатньої кількості корму, щоб забезпечити себе поживними речовинами. Пік молочної продуктивності припадає на 4-6 тиждень після отелення, а максимальне споживання корму – на 9-10 тиждень. Додаткову енергію, яка потрібна для продукування молока, корова компенсує за рахунок розщеплення запасів жиру в організмі.

Запуск

Вимені так само, як і усьому організму корови потрібен час, щоб відновитися. Сухостійний період має тривати принаймні 40 днів, однак найкраще – 50-70 днів. Найбільшої продуктивності в наступну лактацію можна досягти, якщо сухостійний період корів триває 60 днів, а у первісток – 65. Якщо сухостій триває менше 40 днів, надої у наступну лактацію будуть менші. На молочних фермах варто виділити один день в тиждень для запуску корів. Потрібно ретельно стежити за записами з відтворення на фермі, щоб точно знати термін тільності і запускати корів за 50-70 днів перед очікуваним отеленням. Недопустимо «перестрибувати через тиждень» і скорочувати сухостійний період. До того ж, якщо під час запуску коровам вводять антибіотик проти маститу, сухостійний період має тривати мінімум 50 днів, щоб уникнути потрапляння залишків антибіотиків у молоко після отелення корови. Будь-яку корову породи Голштин, яка дає менше 10 кг молока за день, слід запустити – при зменшенні продуктивності зростає ризик інфекцій. Не радимо запускати корів поступово, тобто упродовж певного періоду доїти один раз на день чи через день. Корів потрібно запускати таким чином: різко (одразу) припинити здоювати молоко, законсервувати вим’я, перевести лише на сіно та воду. Варто кілька днів поспостерігати за коровами. Якщо появляться певні ознаки маститу (набряк) чи просочування молока, потрібно здоїти та спробувати законсервувати вим’я вдруге через тиждень.

Обробка сухостійних корів. В середньому 40-50% корів в стаді можуть мати субклінічні бактеріальні інфекції у вимені. Молоко залишається без видимих змін, але в лабораторії посів на збудники маститу дає позитивний результат. Лише не на багатьох фермах показник КСК (кількість соматичних клітин) є низьким. У день запуску під час консервації вимені введіть у кожну чверть засіб проти маститу усім коровам, яких запускаємо. Перед введенням препарату кожну дійку потрібно занурити у бактерицидний розчин на 30-45 секунд, після чого насухо витерти паперовим чи полотняним рушничком. Потім слід продезінфікувати кінець дійки спиртовим розчином. Обережно зніміть захисний ковпачок з канюлі. Не використовуйте туби, якщо відкрита канюля могла забруднитися (впала на підлогу, корова торкнулася хвостом і т. п.). Канюлю вводимо в канал дійки лише частково. Не вводьте канюлю повністю. Одразу після обробки дійки потрібно занурити у відповідний розчин. Обробка сухостійних корів та занурення сосків у бактерицидний розчин ефективно зменшують інфікування вимені за винятком тих випадків, коли ураження вимені бактеріями занадто серйозне або якщо інфекція блокується тканиною рубців. У 10-15 % корів розвиваються нові інфекції, якщо їм не законсервувати вим’я під час запуску. Обробка сухостійних корів є ефективним методом для попередження розвитку нових інфекцій протягом раннього сухостійного періоду. Така терапія є ефективною на 90-93% проти субклінічної інфекції стрептококу, 70-80% – проти стафілококу та 70-90% проти стрептококу із зовнішнього середовища. Ефективність лікування стафілококових інфекцій під час лактації може становити лише 50%, а то й менше.

Потрібно досліджувати кількість соматичних клітин (КСК) кожної окремо взятої корови після отелення та порівнювати із результатами аналізу, зробленого під час попередньої лактації. Низький рівень КСК вказує на те, що ефективне лікування в сухостійний період знизило рівень зараженості будь-якою інфекцією або допомогло запобігти виникненню нових інфекцій. Високий рівень КСК вказує на розвиток нових інфекцій безпосередньо під час сухостійного періоду. Якщо це спостерігається і серед інших корів, то слід ще раз в цілому перевірити програму сухостійного утримання, включаючи стійкість до ветеринарних препаратів чи надмірну чутливість до компонентів, а також процедуру проведення обробки вимені, утримання та довкілля. Також, якщо рівень КСК був високим у попередню лактацію і залишається таким же високим під час першого аналізу в наступну лактацію, це може означати, що обробка корови під час запуску була неефективною або ж інфекція заблокувалась у зарубцьованих тканинах вимені і стала стійкою до використаного препарату. Це трапляється зазвичай із інфекціями, викликаними S. aureus.

Потрібно провести посіви на зразках асептичного молока від окремих корів та перевірити чутливість до антибіотиків. Щонайменше у 10-20% корів у стаді потрібно відбирати зразки молока на посіви протягом року, щоб визначити домінуючі організми. Проби слід брати від корів, які мають нові зараження маститом (зразки молока відбирають із позитивно реагуючих на СМТ (каліфорнійський тест на мастит) чвертей вимені корів, у яких КСК 300 тис./см3 і вище та чвертей із клінічним маститом). Тест на чутливість до ветеринарного препарату в цих пробах покаже, наскільки стійкі мікроорганізми до антибіотиків. Не слід застосовувати для обробки вимені під час запуску та лікування лактуючих корів препарати, до яких у корів виробилася стійкість.

Ранній запуск. Ранній запуск дає можливість швидше пролікувати сухостійних корів антибіотиками, що в свою чергу збільшує шанси знищити інфекцію. Сухостійний період триває від 30 до 60 днів. Якщо рівень КСК у корови збільшився до 300 тис./см3 і вище упродовж лактації, то її слід запустити і провести консервацію вимені раніше, особливо якщо корова дає лише 13-18 кг молока.

Ніякого сухостійного періоду. У корів, показник КСК яких на початку лактації занадто високий, слід взяти зразки молока для висівання. Якщо знайдено S. aureus, то таку корову не слід осіменяти і її потрібно вибракувати зі стада, якщо немає можливості її ізолювати. Такі корови залишаються джерелом інфекції стільки, скільки перебувають у стаді.

Сухостійна терапія для нетелей. В багатьох первісток можна спостерігати нові інфекції як під час отелення, так і на початку лактації. Досить часто інфекції, збудником яких є S. аureus, переростають у клінічні і повторюються в першу та другу лактацію, якщо їх не пролікувати. У Луїзіані провели дослідження, яке продемонструвало доцільність застосування антибіотиків для обробки вимені нетелей. Під час дослідження був використаний препарат для сухостійних корів із вмістом пеніциліну та дигідрострептоміцину. Застосовували його у перший, другий та третій триместр тільності для 35 нетелей з чотирьох різних ферм. Незважаючи на те, що поширення інфекції та рівень КСК зменшилися в усіх трьох групах піддослідних тварин, у первісток, яких обробили у другий триместр тільності, було виявлено суттєве зниження ураження маститом та показника КСК при отеленні. Обов’язково слід проконсультуватись із ветеринаром щодо застосування сухостійної терапії та вибору антибіотиків. Щоб уникнути інфікування під час обробки вимені, важливо ретельно очистити та продезінфікувати дійки до та після процедури. Нетелі мають перебувати у чистому і сухому довкіллі. На 3-5 день після отелення перед тим, як молоко потрапить у загальний резервуар, слід перевірити його на наявність залишків антибіотиків.

Утримання та довкілля

Слід забезпечити максимально чисте середовище для утримання корів. Для сухостійних корів потрібно виділити достатньо місця, щоб вони могли вільно рухатись. Слід уникати бетонного покриття на підлозі. У загонах для сухостійних корів має бути достатньо сухої підстилки, тінь та хороша дренажна система. Суха чиста підстилка допоможе зменшити поширення інфекцій та бактерій. У брудних вологих стійлах і загонах чи на пасовищах існує постійна загроза забруднення та ураження кінчиків дійок. Інколи загони для сухостійних корів облаштовують у найнижчих місцях на території ферми. Цього не слід робити. Краще розмістити загін для сухостійних корів на підвищенні, а також відгородити усі струмки, водойми та болотисті ділянки, щоб корови не мали вільного доступу до природніх джерел води і не натоптували багнюку на березі (дуже часто мастити і інфекційні хвороби органів відтворення розвивають саме за таких умов). Якщо в є кілька дерев, то в спекотну погоду корови будуть скупчуватися в тіні. Дуже скоро у цих місцях утворюється чимало гною. Гній є досить сприятливим середовищем для розвитку коліформних бактерій та інших патогенних організмів, а гнійний настил у загонах, де мало тіні, може призвести до виникнення серйозних уражень вимені.

На пасовищі менший ризик виникнення маститу через умови довкілля, але ризик зростає, якщо коровам недостатньо місця в тіні дерев або ж якщо тварин виганяють у період сильних дощів. І все ж, якщо корів виганяють на пасовище, то дренажна система має добре працювати, і потрібно ретельно стежити за тим, щоб у зоні відпочинку нетелей та старших корів не було багна.

Боротьба з мухами

Мухи переносять велику кількість мікроорганізмів, що можуть бути причиною виникнення маститу. Влітку та восени, коли мух розводиться дуже багато, зростає захворюваність на мастит, спричинений факторами довкілля. Мухи можуть бути причиною виникнення маститу: вони кусають дійки і завдають пошкоджень, які є ідеальним місцем для заселення бактерій. Однією із складових боротьби із мухами є забезпечення чистоти у потенційних місцях їх розмноження. Потенційними розплідниками мух є гниючі корми або гній, який не прибирається вчасно, в тому числі і на вигульних майданчиках, у клітках для утримання телят та стійлах. Крім того, боротися із мухами можна за допомогою засобів, якими обробляють тварин, а також кормові добавки. Однією з причин відокремлення сухостійних корів від нетелей є ймовірність передачі мухами інфекції від заражених тварин. Вражає той факт, що у первісток відсоток маститів, спричинених патогенними організмами із довкілля, дуже високий.

Годівля сухостійних корів

Вгодованість корови при запуску має бути максимально наближена до тієї, яка повинна бути при отеленні. Для того, щоб досягти і втримати максимальну продуктивність на початку лактації корова повинна мати достатній запас енергії тіла та поживних речовин. Худі тварини (низький бал вгодованості) не досягають максимальної продуктивності і мають проблеми із заплідненням. Відновлення запасів поживних речовин більш ефективно відбувається на завершальному етапі лактації, ніж під час сухостою. Рекомендовані показники вгодованості корів у сухостійний період становлять від 3+ до 4 балів.

Сухостійним коровам слід згодовувати спеціально збалансований раціон. Суха речовина раціону повинна містити 10-12% сирого протеїну, 60% повністю перетравних поживних речовин (TDN), щонайменше 33% кислотно-детергентної клітковини, кальцію 60-80 г на добу (5,7-7,0 г на 1 кг), фосфору 30-40 г на добу (3,1 г на 1 кг). Споживання кукурудзяного силосу слід обмежити до 13 кг на добу на корову вагою 680 кг. Потрібно згодовувати принаймні 4,5 кг сіна, найкраще трав’яного або суміші трав та бобових. Не слід згодовувати сіно лише з бобових тому, що в ньому міститься надмірна кількість протеїну та кальцію. В табл. 1 наведено приклад раціону сухостійної корови. Розрахунки зроблено на 45,4 кг (100 фунтів) живої ваги. Потрібно взяти середню вагу тіла корови, поділити на 45,4 та помножити отримане число (коефіцієнт) на показник із таблиці. Наприклад, для сухостійної корови з середньою вагою в 680 кг коефіцієнт буде 15 (коефіцієнт = 680/45,4 = 14,98). За раціоном С корова має отримати 13,5 кг силосу, 4,5 кг сіна, 0,45 кг кукурудзи та 64 г кожного мінералу щодня.

Таблиця 1. Норми споживання корму для сухостійних корів з різною вагою тіла

Корми АВС
корму на 45,4 кг (100 фунтів) живої ваги
Трав’яне сіно, кг 0,9 0,3 -
Сіно люцерни, кг - - 0,3
Кукурудзяний силос, кг - 0,9 0,9
Необдерта кукурудза, кг - 0,06 0,03
Соєвий шрот, кг - 0.03 -
Фосфат кальцію, г - 2,86 4,29
Вапняк, г 2,86 5,72 4,29

Для утримання сухостійних корів чудово підходить пасовище із конюшиною та тонконогом. Якщо утримувати корів на такому пасовищі, то немає потреби використовувати кормові добавки. Конюшина та тонконіг мають чималий вміст вітамінів А та Е. У процесі зберігання силосу та сінажу вміст вітамінів з часом зменшується. Раціон сухостійної корови повинен містити 40000 ІО вітаміну А, 20000 ІО вітаміну D та 1000 ІО вітаміну Е на добу у тому випадку, якщо коровам не зробили ін’єкцію вітамінів під час запуску або не додають свіжий фурах. Ротаційний випас на таких пасовищах – один із найкращих способів забезпечити відмінний корм для сухостійних корів та нетелей, особливо, якщо врахувати той факт, що обом групам тварин потрібно приділяти особливу увагу. Ротаційний випас має суттєві переваги над пасовищем, яке використовується постійно і зазвичай є низької якості. Ротацію груп корів та нетелей потрібно проводити кожні 3-7 днів залежно від якості пасовища, природних умов та кількості тварин. В ротацію можна включити кілька видів видовищ, наприклад, пасовище із холодостійкими травами, бобово-трав’яне пасовище та суміш сорго і суданки для літніх місяців. Щоб уникнути здуття тварин, слід давати невелику кількість сіна (1,3-1,8 кг).

Два тижні до отелення (перехідний період)

Потрібно відокремити корів, що мають отелитись від інших сухостійних корів та від дійного стада. Найвдалішим місцем для утримання таких тварин буде невелике пасовище чи загін поруч із корівником. Корм є джерелом поживних речовин для корови, теляти та популяції мікробів у рубці тварини. Мікроорганізмам рубця необхідно налаштуватись на зміни в раціоні. Різкі зміни в годівлі після отелення – перехід від раціону з високим вмістом грубих кормів та клітковини до раціону із високим вмістом концентрованих кормів і низьким клітковини, – можуть негативно позначитися на споживанні корму і призвести до кетозу чи ацидозу. Корові потрібен час для того, щоб призвичаїтися до споживання великої кількості вуглеводів та протеїну після отелення. Крохмаль, що міститься у концентрованих кормах, досить швидко перетворюється в коротколанцюгові кислоти. Мікроби, що споживають такі кислоти, розвиваються повільно. Корова менше часу жує жуйку, відповідно менше продукує слини, яка, потрапляючи в рубець, слугує буфером для підвищення кислотності. Подібне явище трапляється, коли корови споживають дрібно розмелений чи дрібно нарізаний корм.

Енергетична цінність раціону зростає з 1,26 Мкал/кг за 21 день перед отеленням до 1,45 Мкал/кг за 7-10 днів і до 1,94 Мкал/кг в останні три дні. Упродовж цього періоду надзвичайно важливо згодовувати клітковину чи об’ємисті корми, щоб підтримати здорову мікрофлору у рубці і тримати його розтягнутим, а також неструктурні вуглеводи чи крохмаль, щоб збільшити виробництво пропіонової кислоти. Ця кислота стимулює ріст та розвиток папіл рубця, що перешкоджає розвитку ацидозу. До того ж, корова в меншій мірі буде мобілізувати власні жирові запаси, що попереджує виникнення хвороби жирної печінки та кетозу. Занадто малий вміст клітковини може призвести до ацидозу. Енергетична цінність має бути вищою у порівнянні із звичною для раціону сухостійних корів 1,26 Мкал/кг. Використовувати раціон із енергетичною цінністю 1,94 Мкал/кг не доцільно. Рекомендований показник енергетичної цінності перехідного раціону 1,54-1,59 Мкал/кг із вмістом сухої речовини 35-40% та нейтрально-детергентної клітковини (NDF) – 32% і більше. Кількість концентрованих кормів має бути обмежена до 3,1-3,6 кг на корову щоденно. Найкраще згодовувати концентровані корми в кормосуміші.

За 2-3 тижні до очікуваного отелення коровам потрібно давати не більше 16-18 кг кукурудзяного силосу чи 14-16 кг сінажу і щонайменше 4,5 кг сіна. Почніть вводити концентровані корми, які ви згодовуєте дійним коровам, але обмежте їх кількість до 1,8-3,6 кг на день. Згодовуйте таку кількість концентрованих кормів постійно до отелення. Перехідний раціон повинен містити приблизно 25-29% кислотно-детергентної клітковини, 42% нейтрально-детергентної клітковини і 35-40% неструктурних вуглеводів. Потрібно обмежити коровам вільний доступ до солі та протеїнових добавок, грубих кормів із вмістом калію більше 3%, а також буферів. Наразі точно не відомо, що саме є причиною набряку вимені, але надлишкове споживання солі, енергії та протеїну може це спровокувати.

Після отелення щонайменше три дні молоко від новотільних корів не повинно потрапляти до загального резервуару. Телят забирають від корів і примусово випоюють молозиво, щоб бути певним, що телята отримали всі необхідні їм поживні речовини. Корів слід провести до доїльної зали для доїння. Через 3-5 днів після отелення коровам можна згодовувати раціон дійних корів. Якщо дійні корови розділені на групи залежно від продуктивності, не переводьте новотільних корів у групу високопродуктивних упродовж двох тижнів після отелення. Якщо концентровані корми згодовуються під час доїння, їх порцію збільшуйте поступово. Якщо корови не отримували кукурудзяного силосу до отелення, потрібно до раціону додати натрію бікарбонат, щоб мінімізувати негативні наслідки змін у годівлі. Мікроорганізми в рубці корови досить повільно реагують на зміни в раціоні, отже різкі зміни можуть негативно позначитися популяції мікробів.

Вітамін Е та селен. Добавка до раціону вітаміну Е та селену зменшує ризик захворювання маститом. Ін’єкції селену (4,5 мг/45,4 кг (100 фунтів) ваги тіла) роблять за 21 день до очікуваного отелення, а до раціону нетелей додають вітамін Е. Поєднання вітаміну Е та селену – ефективний спосіб зменшити захворювання на мастит на початку лактації. Дія вітаміну Е є більш вираженою у первісток, ніж у старших корів. Вітамін Е дає найкращі результати, якщо застосовується в такому дозуванні: 1000 МО/день під час сухостійного періоду та 500 МО/день під час лактації. Селен можна додавати до раціону як сухостійних, так дійних корів (3 та 6 мг/голову на день відповідно). Варто зазначити, що вітамін Е та селен зменшують випадки затримки плаценти, метрит та цистит яєчників.

Зона отелення повинна бути сухою та чистою. ЇЇ потрібно чистити та дезінфікувати після 1-2 отелень. Для підстилки використовують солому, стружки чи пісок. Органічна підстилка (солома, тирса та стружка) асоціюються із зростанням захворюваності на мастит, спричинений факторами довкілля. У підстилці із піску бактерії не розвиваються, але можуть виникати проблеми із видаленням гною. Якщо сухостійним коровам виділяють зону в корівнику із безприв’язним стійловим утриманням, потрібно створити для них максимальний комфорт: зручні стійла із сухою чистою підстилкою, щоденне видалення вологої і брудної підстилки.

В тих випадках, коли спостерігається висока захворюваність на мастит при отеленні чи високі середні показники КСК під час першої перевірки первісток, радимо застосувати здоювання корів перед отеленням та лікування антибіотиками.

Застосування терапії дійних корів для нетелей. У Теннессі, США, проводилися дослідження, у ході одного з них для нетелей використовували методику лікування антибіотиками дійних корів. Лікування проводили клоксациліном чи сефапірином за 7 днів до очікуваного отелення первістки. Під час іншого дослідження призначали сефапірин за 14 днів до отелення. Під час лікування нетелей сефапірином за 14 днів до очікуваного отелення досягали максимального зниження зараження молочних залоз, більшої молочної продуктивності і незначний ризик залишків антибіотиків в молоці на 3 день після отелення, якщо первістка телилася раніше очікуваного терміну. Слід з обережністю застосовувати препарати з позначкою «для лікування сухостійних корів». Якщо використовується лікування антибіотиками, потрібно дотримуватися вказівок щодо утилізації молока. Рекомендується робити аналіз молока від пролікованих антибіотиками корів на вміст залишків препаратів на 3-5 день після отелення і утилізувати молоко до того часу, доки не отримаємо негативний результат.

Здоювання перед отеленням. На семи молочних фермах Нью-Йорку застосували методику здоювання нетелей за 14 днів до отелення і цим саме зменшили захворюваність на мастит після отелення. На молочну продуктивність первісток попереднє здоювання не мало негативного ефекту. Два роки по тому, на чотирьох фермах продовжували здоювати первісток перед отеленням, так як в подальшому тварини легше пристосуватись до доїння. Був описаний досвід однієї з молочних ферм Нью-Йорка, де дворічних нетелей доїли мінімум за два тижні до отелення, а переважно за 4-6 тижнів. Така практика дозволила нетелям призвичаїтися до доїльного обладнання, вони не страждали від застою та болі у вимені. Для початку нетелей заводили до зони очікування за 1-2 дні до того, як вони потраплять у доїльну залу. Потім кілька днів їх проводили через доїльну залу. Ще через декілька днів витирали вим’я і лише через пару днів по тому під’єднували доїльні апарати. Таку практику можна застосовувати в тих стадах, де є проблеми виникнення маститу при отеленні. Ми не отримаємо молозива від таких первісток, тож потрібно мати запаси замороженого молозива від старших корів, щоб забезпечити ефективну передачу пасивного імунітету.

Щоб знизити ризик потрапляння залишків антибіотиків, що використовуються для сухостійних корів, у молоко, потрібно: відділяти сухостійних та новотільних корів від дійного стада; позначати сухостійних корів та пролікованих дійних корів по-різному; дояри повинні вміти «читати» різні позначки, що використовуються для корів, і мати доступ до записів з лікування тварин; доярів потрібно навчити визначати набряк та потенційні ризики; якщо корови отримали додаткове лікування, їхнє молоко потрібно протестувати перед тим, як воно потрапить в загальний резервуар.

Висновок

Утримання сухостійних корів потребує стільки ж зусиль та уваги, як і утримання дійних. Слід бути дуже уважним та обережним під час запуску корови та в період перед отеленням. Якщо нехтувати комфортом корів, умовами утримання та правилами годівлі, це може негативно позначитися на довготривалій прибутковості молочної ферми.

Для утримання сухостійних корів чудово підходить пасовище із конюшиною та тонконогом. Якщо утримувати корів на такому пасовищі, то немає потреби використовувати кормові добавки. Конюшина та тонконіг мають чималий вміст вітамінів А та Е. У процесі зберігання силосу та сінажу вміст вітамінів з часом зменшується. Раціон сухостійної корови повинен містити  40000 ІО вітаміну А, 20000 ІО  вітаміну

comments powered by Disqus

Останні додані

5 черв. 2023 10:30:00

Енергозбереження в молочному скотарстві

22 бер. 2023 10:00:00

Консерванти для сінажу: плацебо чи дієвий інструмент?

29 бер. 2022 12:30:00

Рекомендації до проведення посівної 2022

10 лют. 2022 11:50:00

Демотивація: шукаємо причини

25 січ. 2022 13:30:00

Корова не встає. Чому? Що робити?

11 січ. 2022 13:40:00

Новотільні корови: усуваємо помилки управління

21 груд. 2021 12:45:00

П’ять міфів про класичний сінаж

7 груд. 2021 13:35:00

Кульгавість у корів. Де втрачаємо та де можемо здобути? Частина 2. Де можемо здобути