Про те, коли корів доцільно лікувати антибіотиками, розповів експерт із питань маститів, доктор ветеринарної медицини, який свого часу очолював Національну маститну раду США, викладач коледжу ветеринарної медицини Університету штату Міссурі Джон Мідлтон.

Успіхи та невдачі в лікуванні маститів

Ефективність лікування маститу залежить від правильного і своєчасного діагнозу. Субклінічний мастит можна діагностувати за допомогою каліфорнійського маститного тесту, помірний клінічний — на основі змін якості молока або візуальних змін у молочній залозі. У разі тяжкої форми клінічного маститу спостерігаються зміни в секреті молочної залози, загальному стані тварини і навіть некроз дійок.

Мастит в основному спричиняють бактерії, які проникають у молочну залозу. Але слід пам’ятати: дійки від природи мають низку захисних механізмів, що запобігають проникненню бактерій у вим’я. Зокрема природним бар'єром на шляху патогенних мікроорганізмів є кератинова пробка у дійковому каналі (див. схему 1), кільцевий м’яз (сфінктер) на верхівці, який закриває канал після доїння, та механізми захисту шкіри.

Схема 1. Будова дійки

Лікуючи мастит, ми повинні допомогти корові позбутися бактерій, тим самим зменшити ступінь тяжкості та полегшити перебіг хвороби, сприяти швидкому поверненню до нормального функціонування вимені та виробництва якісного молока.

Проведемо швидкий тест. На фото 1 зображені зразки молока інфікованої Escherichia coli корови, які відбиралися щодня (дні інфікування — зліва направо). Які зразки, на вашу думку, покажуть позитивний результат при бактеріологічному дослідженні — зліва чи справа?

Фото 1. Зразки молока інфікованої Escherichia coli корови, які відбиралися щодня (дні інфікування — зліва направо).

Правильна відповідь: Escherichia coli буде висіяно зі зразків зліва. Ті, що справа, її не міститимуть, тому лікувати тварину потрібно протизапальними препаратами та детоксикантами.

Грам-позитивні бактерії. При інфікуванні молочної залози грам-позитивними бактеріями слід пам’ятати, що вони швидко її залишають, але продукти їхньої життєдіяльності — токсини — спричиняють сильне подразнення молочної залози і, відповідно, запальну реакцію.

Протягом останніх сімдесяти років країни Північної Америки та більшість європейських країн зосереджували лікування, головним чином, на грам-позитивній мікрофлорі. В одному з досліджень Корнельського університету (США) порівнювали дію цефалоспоринів першого (цефапірин) та третього покоління (цефтіофур гідрохлорид) при лікуванні помірного клінічного маститу в молочних корів. При лікуванні інфекцій, спричинених грам-позитивними бактеріями, різниці між препаратами не виявили. Однак бактеріологічний аналіз показав, що цефтіофур давав кращий терапевтичний ефект у лікуванні маститів, викликаних грам-негативними бактеріями. Тобто, складаючи протокол лікування маститу для окремої ферми, можна спиратися на ці дані. В багатьох випадках не потрібно застосовувати внутрішньоцистеральне введення антибіотиків при грам-негативних інфекціях.

До грам-позитивних бактерій відносять:

• Streptococcus agalactiae;
• Streptococcus dygalactiae;
• Streptococcus uberis;
• Enterococcus spp.;
• коагулаза-негативні стафілококи;
• інші «короткочасні» (такі, що швидко виводяться з молочної залози) грам-позитивні бактерії.

Більшість грам-позитивних бактерій добре реагують на внутрішньоцистеральне лікування, за винятком Streptococcus uberis. У деяких стадах можуть циркулювати специфічні штами стрептокока, які важко піддаються лікуванню, і гострий процес у молочній залозі може перейти в хронічну форму. Крім того, досі немає остаточних даних щодо ефективності та необхідності лікування маститів, спричинених Enterococcus spp. Золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus) також відносять до грам-позитивних бактерій. Результати різних досліджень свідчать про те, що ймовірність одужання корови залежить від самої корови, патогену та факторів лікування.

До основних факторів, що впливають на ефективність лікування інфекції, зумовленої золотистим стафілококом, належать:

• вік корови;
• рівень збільшення КСК;
• тривалість захворювання;
• збільшення кількості бактерій;
• кількість інфікованих чвертей вимені;
• тривалість лікування.

Кожен із них може як підвищувати, так і зменшувати ефективність лікування. Відомо, що вона залежить від тривалості лікування стафілококових інфекцій.

Під час дослідження доктор С. Нікерсон увів в інфіковану золотистим стафілококом молочну залозу барвник (див. фото 2).

Фото 2. Інфікована золотистим стафілококом молочна залоза з барвником.

Справа ― інфікована частина молочної залози, зліва — здорова. Як бачимо, барвник добре розподілився по неінфікованій чверті. Оскільки в інфікованій запальна реакція була виражена достатньо добре, фарба погано розподілилася по тканинах. Тому якщо хвору тварину лікувати внутрішньоцистерально, препарат практично так само розподілятиметься по молочній залозі. Лікування може бути неефективним ще й через недостатню концентрацію препарату.

Лікування молодих тварин від S. aureus за допомогою пеніциліну, якщо збудник до нього чутливий, може бути ефективним та економічно виправданим. Тоді як лікувати пеніциліном старших тварин із хронічними інфекціями або резистентними до цього антибіотика штамами не рекомендують. Тривалість лікування інфекції, викликаної золотистим стафілококом, повинна бути 5−8 днів. У разі хронічної інфекції ефективність лікування буде низькою.

Грам-негативні бактерії. Мастити, спричинені грам-негативними бактеріями, можуть бути справжньою загрозою продуктивності поголів'я. Приміром, на американських молочних фермах близько 40% маститів ― саме від грам-негативної мікрофлори.

Більшість препаратів для лікування маститів є бета-лактамами (маркованими для грам-позитивних бактерій) за деякими винятками ― наприклад, цефтіофур. Коли говорити про екомастити, то бактерії грам-негативної мікрофлори, як правило, знищуються швидко (субклінічний мастит, легка та помірна форми клінічного маститу), але можуть зумовлювати виражену запальну реакцію. Отже, обґрунтування для лікування антибіотиками легких і середніх форм маститів, зумовлених грам-негативною мікрофлорою, недостатньо. Винятком є лише токсичний мастит. Майже у 50% хворих корів спостерігається бактеріємія. Їх потрібно лікувати симптоматично та використовувати підтримувальну терапію, що включає внутрішньовенні введення у великих об'ємах електролітів та рідини, застосування протизапальних препаратів, а також антибіотиків. Останні потрібно вводити парентерально, а не внутрішньоцистерально: оскільки лікуємо потенційно системну інфекцію, відповідно маємо використовувати системні антибіотики. З нашої практики це переважно тетрациклін або цефалоспорини.

Хворі корови не реагують на лікування, якщо причиною маститу є Mycoplasma spp., Prototheca spp., Pseudomonas spp. та S. aureus (можуть траплятися хронічні випадки). У такому разі тварин рекомендують вибраковувати.

Лікування сухостійних корів має дві ключові мети: вилікувати існуючі інфекції на момент запуску та запобігти новим випадкам внутрішньоцистеральних інфекцій протягом раннього сухостійного періоду. В останні кілька десятиліть антибіотики вводили в кожну чверть кожній корові. Однак практика європейських країн, зокрема Нідерландів і Данії, показує, що вибіркове консервування молочної залози виправдовує себе. Зменшення «килимового» використання антибіотиків під час сухостійного періоду означає відсутність консервування здорової молочної залози. В такому разі дієвим буде використання внутрішніх герметиків. Вони зменшують ризик інфікування вимені протягом сухостійного періоду, якщо на момент запуску молочна залоза не була інфікована.

Актуальні проблеми

Незважаючи на тривале профілактичне й терапевтичне застосування антимікробних препаратів, існує тенденція до еквівалентної або підвищеної сприйнятливості патогенів маститу до антимікробних препаратів. З цієї причини у Сполучених Штатах внесли зміни в законодавство стосовно використання антибіотиків у тваринництві. Зокрема в 2012 році заборонили використовувати цефалоспорини 3-го покоління в молочному скотарстві, а з 2017-го не можна застосовувати антибіотики в кормах. Жорсткішим стало визначення антибіотиків у молоці в загальному танку. Останні 30 років кожний танк із молоком на американських молочних фермах перевіряють на наявність бета-лактамів, а також вибірково аналізують молоко на залишки інших типів антибіотиків.

Ми повинні змінити ставлення власників молочних ферм та ветеринарів до використання антибіотиків. Що для цього необхідно? В Нідерландах дійшли висновку, що насамперед потрібно змінити мислення. З цією метою запропонували запровадити модель «Перезавантаження» (RESET), що базується на кількох моделях із соціальної психології. Вона включає найважливіші зовнішні стимули, щоб змінити людську поведінку, зокрема нормативно-правову базу, освіту та інформацію, соціальний тиск, економіку та інструменти (переклад з англ. RESET: Regulation, Education, Social Pressure, Economic Incentive, Tools).

Суть полягає в тому, щоб змінити поведінку груп для досягнення переломного моменту. При цьому надзвичайно важливо використовувати всі стимули разом, а не вибирати один із них. Одні люди реагують на законодавство, другі — на навчання, треті змінюються під впливом соціального тиску, а для четвертих важливий економічний аспект (якщо використовуємо менше антибіотиків і продовжуємо виробляти якісне молоко, ми економимо кошти). Змінюючи мислення людей, ми повинні забезпечити їх інструментами, мати можливість показати переваги зменшення використання антибіотиків.

Щоб контролювати проблему маститів на кожній окремій фермі, необхідно збирати та моніторити дані кожної корови.

На майбутнє

Прийняти обґрунтоване рішення стосовно використання антибіотиків фермерові та ветеринарові допоможуть:

• знання фармакології, включаючи інформацію про те, які ветпрепарати використовувати системно або внутрішньоцистерально;
• виявлення вогнища інфекції, що допомагає зрозуміти, як розподілятиметься лікарський засіб;
• вибір, лікувати чи не лікувати. Загалом ми не рекомендуємо лікувати субклінічний мастит. Зазвичай лікуємо клінічний мастит, викликаний грам-позитивною мікрофлорою. Лікування грам-негативних інфекцій може залежати від корови;
• визначення мети лікування: нейтралізувати бактерії чи повернути молочну продуктивність (клінічний ефект);
• вибір між добробутом тварини та економічними наслідками. Лікуючи продуктивних тварин, переважно думаємо про витрати. Однак слід зважати і на благополуччя корови;
• продуктивне використання корів;
• товарність молока (тривалість каренції).

Прийняти правильне рішення допомагають різні інструменти. Наприклад, при вибірковому лікуванні сухостійних корів може допомогти такий простий інструмент, як каліфорнійський молочний тест. У випадку клінічного маститу у великих стадах ефективним є бактеріологічне дослідження безпосередньо на фермі. Також останнім часом проводять багато досліджень, спрямованих на підвищення лікування золотистого стафілококу.

Низка фармацевтичних компаній відходять від розробки нових антимікробних препаратів і шукають шляхи покращити імунну реакцію корови. У США в системі виробництва органічного молока не дозволяють використовувати антибіотики. І багато таких ферм виробляють високоякісне молоко. В них можна навчитися, як управляти маститами без антибіотиків.

Висновки

Ефективність лікування маститу або внутрішньоцистеральних інфекцій залежить від етіології, важкості та тривалості захворювання. Знання фармакології, інструкції використання препарату, історії стада також необхідні для оптимізації лікування. Антибіотикорезистентність можлива в деяких ситуаціях, але це не основна причина неефективності лікування.

У виробничому циклі корови є два «вікна» для можливого використання антимікробних препаратів: протягом лактації для лікування клінічного маститу, а також для лікування та профілактики інтрамамарної інфекції під час запуску.

Лікування маститу має спрямовуватись не лише на збудника, а й на усунення запальної реакції. Обережне й виважене застосування антимікробних препаратів, де чітко продемонстровані переваги виробництва та добробуту тварин, допомагає забезпечити майбутню ефективність.

За матеріалами журналу «Молоко і ферма» № 2 (45), квітень 2018.