Оскільки візуальне визначення має певну складність, спеціалісти практикують кілька інших методів. Як це відбувається на найбільшій молочній фермі України (загальне поголів'я — 7,5 тисячі, з них 3,7 тис. корів), і зокрема про метод маркування кореня хвоста, на Х Міжнародному молочному конгресі розповів заступник директора з тваринництва ТОВ «Українська молочна компанія» Сергій Головаш.

Виявлення статевої охоти в корів вважають найбільш затратною складовою і, безсумнівно, основним обмежувальним фактором успіху програми штучного осіменіння на багатьох молочних фермах. Помилки у виявленні еструсу пов’язані зі збільшенням тривалості міжотільного періоду, втратами молока, збільшенням витрат на ветеринарні заходи й утримання нетелей, а також сповільненням генетичного прогресу у стаді. Щоб досягти майстерності у виявленні статевої охоти, слід ураховувати певні фактори. Перш за все, корова повинна проявляти фізіологічні зміни та зміни в поведінці. По-друге, їх потрібно вміти виявити, щоб визначити, чи осіменяти тварину, і коли саме. Ефективне виявлення охоти допоможе досягти бажаних показників відтворення (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Контрольні показники відтворення ВРХ

Джерело: презентація Сергія Головаша «Маркування кореня хвоста як метод виявлення корів в охоті». Х Міжнародний конгрес, Київ, 2−3 березня 2017 р.

Основною ознакою еструсу є поведінка корів, коли вони дозволяють іншим тваринам робити на себе садку і стоять при цьому спокійно. Другорядні ознаки спостерігають до або після активної статевої охоти. Вони можуть бути спричинені не лише охотою, тому однієї ознаки недостатньо, щоб прийняти рішення осіменяти корову.

У практиці Української молочної компанії (УМК) поєднують кілька методів виявлення корів в охоті:

— безпосереднє спостереження за тваринами;

— автоматизований контроль рухової активності (педометрія);

— маркування кореня хвоста;

— синхронізація статевого циклу.

Педометрія. Результати багатьох досліджень показують прямий зв’язок між статевою охотою та збільшенням рухової активності корів. На основі цього було розроблено спеціальні комп’ютерні програми для контролю рухової активності, одну з яких використовують в УМК (див. скріншот, що відображає моніторинг індивідуальної активності корів). Стрибки вгору показують, що корова, приміром, ходила на доїння, вниз — відпочивала у стійлі. Різкий сплеск рухової активності тоді, коли вона повинна лежати, свідчить про можливу охоту. Цей метод дає можливість зафіксувати навіть так звану «тиху» охоту незалежно від часу доби, а також визначити, якого числа, о котрій годині у тварини спостерігався пік активності, і провести осіменіння в оптимальні строки.

Скріншот. Моніторинг рухової активності корови за 30 днів

Джерело: презентація Сергія Головаша «Маркування кореня хвоста як метод виявлення корів в охоті». Х Міжнародний конгрес, Київ, 2−3 березня 2017 р.

Однак він має свої недоліки. Педометр, який застосовують для фіксування рухової активності, закріплюють на нозі тварини або ж встановлюють у нашийник. Пристрої часто губляться, натирають кінцівки та чимало коштують.

Синхронізація статевого циклу. Схеми тотальної синхронізації почали використовувати на вітчизняних молочних фермах на початку 2000-х років. Багато хто їздив навчатися до США на великі індустріальні комплекси, де найчастіше застосовували саме цей технологічний прийом. Серед перших були спеціалісти «Агро-Союзу». Першочерговою метою використання синхронізації охоти в Україні було «побороти» молокозаводи, які давали добру ціну за молоко лише взимку. Тому з травня ми переставали осіменяти всіх корів, а починали у жовтні — ставили на схему синхронізації. Таким чином максимальну кількість молока отримували в зимовий період.

Авантюра вдалася, але водночас значно збільшилася тривалість сервіс-періоду, і, як наслідок, ми недоотримали річний надій. Загалом застосування схем синхронізації організувало роботу на фермі. Вони стали основним інструментом управління стадом. У господарствах почали вести облік, ретельніше контролювати тварин, з’явилися стабільні щотижневі процеси.

Плюс синхронізації ще й у тому, що культура виробництва молока піднялася на вищий рівень. Це організувало людей, що всім подобалося. Проте синхронізація означає додаткові витрати на гормональні та загальностимулювальні препарати. В УМК витрати на них становлять не менше 500 грн. для запліднення однієї тварини. Більше того, якщо на фермі використовується лише синхронізація, то осіменіння відбувається лише один раз на два статевих цикли (див. схему 1).

Припустимо, ми провели синхронізацію й осіменили групу корів. Щоб зробити ультразвукову діагностику, потрібно чекати 30−35 діб. Потім знову синхронізація для неплідних мінімум через 10 діб і наступне осіменіння. Тобто виходить, що осіменіння проводимо 1 раз на 40−45 діб. Коли ми запозичили схему синхронізації у США, то забули про одну складову процесу — маркування кореня хвоста, яке американські фермери використовують як основний метод.

Схема 1. Одне осіменіння на два статевих цикли

Джерело: презентація Сергія Головаша «Маркування кореня хвоста як метод виявлення корів в охоті». Х Міжнародний конгрес, Київ, 2−3 березня 2017 р.

Маркування кореня хвоста. Цим методом охоту в корів в УМК виявляють уже кілька років. Це ефективний і недорогий спосіб. На корені хвоста фарбою або спеціальним маркером ставиться позначка, і коли корова дозволяє іншим робити на себе садку, фарба частково або повністю стирається. Нерідко спеціалісти припускаються основної помилки, коли ввечері роблять позначку, а вранці, якщо вона стерта, осіменяють корову.

Маркування кореня хвоста виконує дві основні функції:

1. Змушує техніка штучного осіменіння підійти до кожної тварини, щоб поставити позначку, і таким чином зменшує вірогідність пропустити корову в охоті.
2. Значно зменшує кількість корів, на яких потрібно звернути увагу (якщо маркер не стертий, мітка поновлюється, і технік просто минає корову).

Ефективне використання цього методу буде неможливим без дотримання основних умов:

1. Щоденно перевіряти кожну корову і підправляти позначку.
2. Важливо дотримуватись послідовності й стабільності в нанесенні позначки. Більше 30% корів не проявляють високої активності під час охоти, тому лише після кількох садок мітка повністю стирається. Зміни у маркуванні можна помітити лише тоді, коли вони однаково наносяться і щоденно оновлюються.
3. Вести чіткий облік. У багатьох випадках записи допомагають прийняти рішення, чи осіменяти корову «під питанням».
4. Виявлення корів в охоті повністю залежить від техніка штучного осіменіння (ШО) або спеціаліста господарства, на якого покладено ці обов’язки. Тому, крім уміння осіменяти корів, він повинен володіти навиками, необхідними для виявлення вторинних ознак статевої охоти.
5. Наявність хедлоків.

Маркування на практиці

Близько трьох років телиць в УМК осіменяють лише за результатами маркування кореня хвоста. Після роздачі корму телиць фіксують за допомогою хедлоків. Технік ШО підходить до кожної тварини, маркує і водночас виявляє телиць в охоті. Якщо він упевнений, що телиця в охоті, проводить ректальний огляд та робить позначку на корені хвоста. У день осіменіння на теличці ставиться дата (див. фото 1): якщо її осіменили 20-го числа, то ставиться 0, якщо 21-го — 1 і т. д. Осіменяють телиць раз на добу сексованою спермою.

Нерідко сексовану сперму рекомендують використовувати лише для першого осіменіння. Як показала практика в УМК, відсоток заплідненості при першому та наступних чотирьох осіменіннях істотно не відрізняється. Тому в господарстві усі рази використовують сексовану сперму. Одночасно в двох секціях, де проводиться виявлення охоти та осіменіння, знаходиться близько 400 телиць. За рік (із січня 2016-го по січень 2017-го) в УМК стали тільними 1504 телиці. Заплідненість сексованою спермою в середньому становить 52%.

Фото 1. Маркування кореня хвоста телиць в УМК.

Що стосується корів, то вони до 45-го дня після отелення перебувають в окремій секції, а з 45−51-го дня їх переводять у групи відтворення (див. схему 2).

Схема 2. Схема програми відтворення корів в УМК

Джерело: презентація Сергія Головаша «Маркування кореня хвоста як метод виявлення корів в охоті». Х Міжнародний конгрес, Київ, 2−3 березня 2017 р.

До 79−85-го дня лактації у корів виявляють охоту шляхом маркування. Тих, що до 65−75-го дня не приходять в охоту, ставлять на схему синхронізації. Тварин осіменяють через 72 години після введення простогландину. В разі виявлення охоти на якомусь етапі синхронізації, корову осіменяють.

Після доїння корів фіксують за допомогою хедлоків, техніки роблять помітки на корені хвоста. Основною ознакою, яка вказує на можливу охоту, є частково або повністю стерта мітка. Примітно, що корови в охоті проявляють підвищений інтерес до техніка ШО — повертають голову, виглядають його. На це теж потрібно звертати увагу. Також варто відзначити, що при безприв’язному утриманні, коли корова робить садку, то вимазує гноєм боки іншої (див. фото 2).

Фото 2. Ознаки статевої охоти

Як тільки технік виявив у корови ознаки статевої охоти, перевіряє її на ендометрит. Варто наголосити, що ні в якому разі не можна зловживати ректальним дослідженням. Його роблять лише тоді, коли ви точно впевнені, що корова в охоті. Якщо, приміром, минуло 10 днів з моменту осіменіння, то ми ректальним дослідженням можемо спричинити втрату ембріона.

Нині техніки УМК можуть контролювати корів за допомогою програмного забезпечення на мобільному телефоні. Достатньо ввести номер корови — і вся інформація про неї з’явиться на екрані телефону (див. фото 3). Корів, які не тільні більше 200 днів лактації, а також які дають менше 20 л молока, вибраковують.

Фото 3. Використання допоміжних засобів для виявлення статевої охоти у корів УМК.

Існують певні умови використання сексованої сперми. Приміром, від моменту розморожування до осіменіння повинно минути не більше 5 хвилин. Чим швидше ви зробите справу, тим кращі будуть показники заплідненості. Відстань від пункту штучного осіменіння до найвіддаленішої секції близько 500 м. Щоб запліднювання було ефективним, в УМК в автомобілі облаштували лабораторію, в якій є всі необхідні інструменти та власне посудина Дьюара із замороженою спермою (див. фото 4). Машина під'їжджає до секції з телицями чи коровами, технік перевіряє їх і записує тих, яких потрібно запліднити. Потому розморожує необхідну кількість доз і за 5 хвилин встигає осіменити потрібних тварин. Середня заплідненість по коровах — 35%.

Фото 4. Мобільна лабораторія для штучного осіменіння в УМК.

За рік (із січня 2016-го по січень 2017-го) відсоток заплідненості корів, виявлених за допомогою рухової активності, становив 37% (659 голів), маркування кореня хвоста — 39% (1268 голів), синхронізації — 31% (1342 голови).

Після започаткування в господарстві методу маркування кореня хвоста здавалося, що техніки ШО працюватимуть важче і довше. Насправді виявилось не так. Загалом щоденно працюють три техніки, які обслуговують 1000 корів та 400 телиць. Усі операції (нанесення міток на корінь хвоста, виявлення корів в охоті, власне осіменіння) вдається виконати за 2,5−3 години — з 8-ї до 11-ї години ранку.

Високих результатів відтворення поголів'я можна досягти лише за умови чіткого планування. Команда відтворення УМК працює за щоденним (див. таблицю 2) та місячним планами.

Таблиця 2. Тижневий графік роботи техніка ШО в УМК