19 жовтня відбулася прес-конференція на тему «Українські аграрії на межі банкрутства», де взяли активну участь провідні аграрні асоціації.

Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради, зазначив:

«Ніколи не міг уявити, що буду говорити про збитковість аграрної галузі України. Якщо європейський агросектор завжди працював на дотаціях, то український — знайшов успішні моделі і став одним з найтехнологічніших у світі. Проте, війна зруйнувала сталі господарські зв’язки. Окрім збільшення собівартості агропродукції, відсутності адекватних закупівельних цін, основною проблемою збитковості агросектору є логістика. Єдине, за рахунок чого аграріям вдалося вижити, — це урядова програма „5−7-9“. Вона дуже добре себе зарекомендувала, оскільки є доступною для малого, середнього і великого агробізнесу. Учасники ВАР, а це здебільшого середній агробізнес, майже всі користуються пільговим кредитуванням за цією програмою. І якби не ця програма, більшість би не вижили».

Всеукраїнська Аграрна Рада провела попередні розрахунки щодо рентабельності агропідприємств у 2023 році. Заступник голови ВАР Дмитро Кохан презентував результати досліджень: «Ми спробували оцінити фінансову діяльність агросектору у поточному році, сфокусувалися на підгалузі рослинництва. Для розрахунків взяли вирощування основних сільгоспкультур — пшениці, кукурудзи, соняшника, ячменю, сої та ріпаку — в центральних регіонах України. Через низькі закупівельні ціни та високу собівартість, всі культури, окрім сої, у поточному році є збитковими. За прогнозом, збиток рослинництва складе більше 3 млрд доларів. За сценарію, який передбачає покращення умов роботи морських портів, показник може знизитися до 1,2 млрд доларів, але все одно галузь, навіть згідно з оптимістичним сценарієм, буде у великих збитках».

Представники аграрних асоціацій розуміють, що держава сьогодні не може в повній мірі забезпечити агросектор, адже в країні триває війна і бюджет спрямований на потреби військових, але одностайно погоджуються, що виходом з кризової ситуації агросектору можуть стати пільгові умови кредитування програми «5−7-9».

«Сьогодні ми бачимо один вихід і з цим звертаємось до влади. Остання постанова уряду щодо програми „5−7-9“ агросектор не влаштовує. І ми здивовані, чому влада відвернулася від експортноорієнтованої аграрної галузі. Кошти на програму „5−7-9“ є грантовими, їх виділяє Світовий банк та інші міжнародні донори. Ми вважаємо, що ця програма повинна працювати весь наступний 2024-й рік. Ми не погоджуємось з відсотковою ставкою 13% річних на фінансування оборотних коштів, вона має залишатися на попередньому рівні для всіх категорій підприємств - 5%. Ми не погоджуємось з лімітами, їх треба збільшити з чинних 90 млн грн — до 150 млн як мінімум, щоб товаровиробники почали розвивати додану вартість у сільському господарстві», — наголосив очільник ВАР.

На думку генерального директора УКАБ Олега Хоменка, цього року ситуація з обіговими коштами в галузі є більш критичною для сектору, як для малих підприємців, так і для великих.

«Якщо порівнювати з минулим роком, то станом на середину літа 2022 року все виглядало не так катастрофічно. Наразі ми можемо спостерігати акумулятивний ефект, коли проблеми накопичуються одна за одною, створюючи ситуацію подібну до снігової лавини — аграрії намагаються функціонувати на межі своїх можливостей. Тому пролонгація програми „Доступні кредити 5−7-9%“ є нагальною, оскільки це допомагає сектору продовжувати свою діяльність, сплачувати орендну плату, податки, підтримувати громади. Сільгоспвиробники не просять гроші на безповоротній основі, більшість фермерів повертають ці кошти, маючи надію, у випадку критичності ситуації, знов скористатися програмою в майбутньому. Тож потрібне не лише продовження кредитної підтримки, а й розширення лімітів та зменшення відсоткових ставок до 5%», — вважає Олег Хоменко.

Директорка ГО «Всеукраїнський аграрний форум» Марія Дідух засвідчила, що проблема збитковості наразі актуальна для всіх сегментів агросектору, а дія програми «5−7-9» стає питанням виживання галузі.

«Агросектор збитковий вперше за 20 років. Були часи, коли рентабельність пшениці падала до 1%, але виробництво соняшника ніколи не було збитковим. І це при тому, що цьогоріч сприятливі погодні умови підтримали агровиробництво. Минулої осені були зменшені посівні площі озимини, але завдяки погоді отримали нормальний валовий збір. Наступного року ще зменшаться посівні площі. Аграрії економлять на добривах та техніці, що дасть негативний ефект по накопичувальній системі, валовий збір суттєво зменшиться. Пересічному українцю їжі вистачить. Але питання експорту стане ще гостріше, надходження валютної виручки в Україну не буде. З початком повномасштабного вторгнення ми просили програму „5−7-9“ як „кредити довіри“, але тепер просимо „кредити виживання“ зі зниженими ставками і збільшеними лімітами», — сказала Марія Дідух.

Аграрії, які були присутні на заході, підтвердили негативний фінансовий результат галузі, спираючись на дані власних господарств та наголосили на високій вартості ресурсів у поточному році. Генеральний директор групи компаній «ТАК» Руслан Голуб розповів:

«Маємо активи в різних регіонах України. На Херсонщині цьогоріч посіяти нічого не змогли. На 30% скоротили посівні площі на Одещині, порівняно з 2022 роком. Так, ми отримали рекордні результати врожайності соняшника в цій області, проте перекрити виробництво не вдалося. Середньостатистичні показники урожаю пшениці - на рівні 4,6 т/га. Але собівартість пшениці становить 160 $/т при умовних закупівельних цінах 105−115 $/т. Для господарства це катастрофічний розрив. І це при тому, що підприємство не здійснювало високовартісних технологічних операцій.

Основна проблема — вартість ресурсів. Ключові моменти, які вплинули на збільшення собівартості: пальне, яке здорожчало більше як у півтора рази, азотні добрива здорожчали майже втричі, вдвічі зросли ціни на запчастини до с/г техніки. Якщо держава не буде приймати конкретних рішень по допомозі агросектору, то побачить хвилю банкрутств».

Андрій Дикун також наголосив на необхідності особливих умов дії програми «5−7-9» на деокупованих територіях.

«Окремо хочу наголосити на важливості вирішення питання аграріїв деокупованих територій. Програма „5−7-9“ має запрацювати для цих територій. І відсотки за кредитами для цих підприємств мають дорівнювати нулю. Бо вони втратили майже все. Сьогодні у всіх завдання одне — вижити. Держава нам має підставити плече. Без підтримки програми „5−7-9“ і без повноцінного експорту морськими та річковими шляхами в агросекторі будуть банкрутства».

uacouncil.org