Рейдерство — це похідна двох явищ. На 80% воно складається з корупції, а на 20% — результат правового нігілізму власників бізнесу та активів. Нігілізм полягає у небажанні оформлювати права належним чином через легковажне ставлення до цього або недостатню компетенцію, «зрізання кутів», яке дозволяє у подальшому дати привід для махінацій сторонніх осіб.

Цілком можна протидіяти рейдерству, нічого не змінюючи у діючому законодавстві. Які б комбінації не використовували злочинці, як би це не обставляли, завжди в основі лежить якась протиправна кримінальна справа (підробні документи, паспорти, махінації з підписом), а, отже, цьому можна протидіяти.

С кожним роком рейдерство стає все більш ризикованою та невдячною справою — має бути задіяна достатня кількість чиновників та силовиків, щоб механізм спрацював та не дав збоїв. Потрібно підкупити реєстратора, місцеву поліцію, обласну поліцію, прокуратуру, обласне управління юстиції - і це великі витрати на хабарі, всім потрібно роздати по $10−20 тис. Лише тоді реєстратор зможе зробити договори про розторгнення договорів оренди та оформити угіддя на компанію «Рога і копита». Це довгий ланцюжок, крім того, самі фермери напрацювали механізми ефективного реагування.

Бувають випадки, коли шахраям успішно вдається провести всі махінації з паперами і залишається тільки «технічна частина»: на поле приїжджають дві маршрутки «товстолобиків» зі спортивних клубів, але власники, місцеві жителі, у тому числі жінки, ЗМІ стають стіною у прямому сенсі. Тітушкам не лишається нічого іншого, ніж сісти у маршрутки і їхати назад, оскільки привласнити землю і вбивати людей — це різні речі.

Значно більш злагоджено стали реагувати на рейдерство місцеві поліцейські. Якщо раніше начальники райвідділків губилися у питаннях власності і уміли давати раду лише справам про бійки та крадіжки курей, то зараз вони реагують грамотно та оперативно.

Крадені агропідприємства також потрібно кудись збувати. Ми далеко пішли від ситуації 15-річної давності, коли агропідприємство могли захоплювати для себе, як у часи феодалізму. Зараз попиту на неприємності немає - ніхто не хоче купити землю чи агропідприємство з проблемами в оформленні чи темною історією.

Врешті рейдерство перестало бути прибутковою справою. За середніми підрахунками для того, щоб нечесно заволодіти гектаром землі, потрібно витратити $600, а для того, щоб придбати його по-чесному, — $800, ще і поторгувавшись.

Дієвою антирейдерською ініціативою, я вважаю, введення іспитів для реєстраторів, які повинні скласти ті з них, хто був відключений від реєстру. Такі заходи значно ускладнять нечесні операції, оскільки реєстратор — це кінець «харчового ланцюжка» усіх рейдерських схем. Реєстратор не повинен бути банкоматом, у який засуваєш купюру и отримуєш потрібний документ з потрібним підписом. Це відповідальна, інтелектуальна посада і іспит повинен суттєво покращити ситуацію.

Антирейдерські закони, які приймають останнім часом, чи ті, які чекають ухвалення, — це латання дірок старими заплатками. Коли дивишся на ці законопроекти, то помічаєш, що там не має найважливішого — ані слова про відповідальність. Єдине, що потрібно зробити для того, щоб зупинити рейдерство, — це не переглядати процедури, не змінювати назви відділів, а боротися з корупцією. Процедури з боротьби з корупцією та збільшення кримінальної відповідальності за підробку документів можуть зробити для спокою аграрія більше, ніж усі антирейдерські законопроекти разом узяті.

Зняття мораторію на продаж землі унеможливить випадки рейдерства, оскільки на землю розповсюджуватиметься та сама практика захисту прав власності, як на квартиру чи автівку. Запуск електронної системи земельних торгів СЕТАМ чи закон про ефективне землеробство, який було прийнято півроку тому, можна вважати підготовкою до зняття мораторію.

Вуличне рейдерство та захоплення підприємств — це учорашній день. Минулоріч у тренді було інше: захоплювати права на активи — елеватори та компанії. Це цілком очікуване явище — навіщо ганятися за кожним кадастровим номером, якщо можна змінити власника на підприємстві. Але і проти таких протиправних дій також уже напрацювали механізми захисту. Конфлікти між фермерами та «добросусідські війни» за землю не зникнуть, але відвертого порушення права власності буде все менше.

agravery