Розповідаючи про діяльність IFCN, її засновник, Торстен Хемме, зазначив: компанія збирає дані про представників молочної індустрії з 100 країн, що дозволяє зробити звіт про діяльність галузі найбільш повним і точним.

На конференції не раз звучало питання про закритість багатьох компаній — далеко не кожен з гравців на ринку готовий відкрито надавати свої показники.

«Я допускаю, що в багатьох компаніях ще є політика „скритності“. У майбутньому ж, гадаю, не можна буде говорити про значимість бренду без повної або хоча б більшої прозорості», — зазначив Торстен Хемме.

За даними IFCN, топ-7 компаній виявився в 2019 році досить стійкий. Потрапили в двадцятку представники країн Азії — Amul, Yili і Mengniu — як і весь регіон в цілому, показують найвищу динаміку. У списку є і новачки — Land O'Lakes і Leprino.

У нинішньому році дослідження найбільших гравців ринку пройшло під гаслом «Люди, планета, прибуток».

Перший пункт, «Люди», визначає внесок компаній в різні суспільні сфери, починаючи з оплати праці фермерів і закінчуючи податками. Загальна сума виплат — 103 млрд доларів на рік, з яких 71 млрд отримали фермерські господарства.

Говорячи про «Планету», в першу чергу відзначають, наскільки компанія готова зменшувати вплив від своєї діяльності на всіх етапах, від виробництва до збуту. Основна тенденція — прагнення представників «двадцятки» до екологічності. Всі компанії так чи інакше говорили про регулювання кількості відходів. Але лише 50% офіційно заявили про готовність стати вуглецево нейтральними до 2050 року.

Але головним показником для підприємців, зрозуміло, є «Прибуток». Відмінність вартості за кілограм молока від загальносвітових показників особливо помітний у таких компаній, як Danone, Yili і Nestlé.

«Відмінність від ціни світової обумовлено різноманітністю продуктового портфеля різних виробників. Багато хто робить ставку не на прості найменування, а на маленькі порційні продукти з різними добавками. На високомаржинальні сегменти. При виробництві такої продукції на кожні 200 мл потрібна своя упаковка, досить барвиста і яка б відрізняється яскравим оформленням. Так і виходить збільшення ціни на кілограм молока», — прояснив ситуацію Ерік Елгерсма, консультант IFCN про торгівлю молочною продукцією.

EBIDTA коливається в межах 8%, ​​але оцінка його ускладнюється через великий розрив в показниках компаній.

«Ви не знайдете тут занадто великих чисел. Молочний бізнес — не про те, як отримати надприбуток. А про те, як нагодувати весь світ», — зауважив Ерік Елгерсма.

Говорячи про реалії 2020 року і вплив COVID-19 на підсумкові цифри, Торстен Хемме зазначив, що ринок показав велику гнучкість перед лицем спільної проблеми.

«Все, що я можу сказати — будь-які показники, які можуть бути підраховані, можуть бути поліпшені. Тому менше слів, більше діла — почніть працювати зі своїми цифрами, працювати над своїми цифрами», — резюмував Торстен Хемме.

«Якщо ви хочете рости на ринку, формула проста: слухайте свого споживача. Зрозумійте, хто ваш покупець, які його можливості і потреби, чого він очікує від вашої продукції», — висловився Ерік Елгерсма.

dairynews.ru