Холін часто називають вітаміном, однак він не підпадає ні під одне класичне визначення вітамінів. Він не є кофактором у ферментних реакціях. Може бути вироблений самостійно в організмі тварини і затребуваний у значно більших кількостях порівняно з вітамінами. Властивість організму виробляти холін не означає, що він є замінною поживною речовиною.

Симптоми нестачі холіну ― знижені прирости, ослаблена функція нирок та ожиріння печінки.

Холін важливий для нормальної роботи всіх клітин організму. В біологічних системах він в основному міститься у формі фосфатидилхоліну, де фосфоліпід є складовим усіх клітинних мембран і ліпопротеїнів, які виконують функцію транспортування жирів через систему кровообігу.

Холін також є джерелом метильних груп, і у зв’язку з цим дає змогу заощаджувати метіонін і взаємодіяти з іншими поживними речовинами, які регулюють обмін сполук карбону (наприклад, фолати). Він також входить до ацетилхоліну, який виконує важливу роль нервотрансмітера.

У 2001 році Національна рада з досліджень США (National Research Council, NRC) у своїх рекомендаціях з годівлі зазначила, що «стосовно потреб у холіні корів на різних етапах лактації й сухостою слід провести ретельні дослідження, бо достатнього досвіду поки що не накопичено». З того часу в годівлі молочних корів проведено велику кількість досліджень для оцінки ефективності згодовування коровам холіну, захищеного від розпаду в рубці. Частину дослідів провели на коровах у транзитний період — від сухостою до доїння. Завдяки цим дослідженням ми можемо оцінити, чи варто ставитися до холіну як до необхідної поживної речовини в раціонах корів.

Біологія корови в транзитному періоді 

Кілька досліджень показали, що близько 50-60% корів під час транзитного періоду мають сильно виражене ожиріння печінки. Оскільки ожиріння печінки є класичним симптомом нестачі холіну, слід поставити питання: чи відчувають корови в такий період цю нестачу?

Під час отелення в гормональному статусі тварини відбуваються істотні зміни, спрямовані на мобілізацію жирів із тілесних запасів. Унаслідок цих змін утворюються неестерифіковані жирні кислоти (НЕЖК), рівень яких підвищується у 5-10 разів порівняно з періодом до отелення. Рівень НЕЖК залишається високим, хоча й меншою мірою, протягом роздою, коли в корів спостерігається негативний енергетичний баланс.

Концентрація НЕЖК і приплив крові ― два найважливіші фактори, які впливають на поглинання НЕЖК печінкою. Добове поглинання жирних кислот печінкою зростає в 13 разів у перші дні після отелення — зі 100 до 1300 г. Не всі жирні кислоти, поглинуті печінкою, відкладаються і стають причиною її ожиріння. Однак у ході одного з досліджень було встановлено, що під час піку рівня НЕЖК у крові приблизно 600 г НЕЖК можуть зберігатися в печінці протягом 24 годин, що відповідає підвищенню рівня жиру в печінці на 6-7%.

Важливо розуміти, що різко підвищуване поглинання НЕЖК печінкою є нормальною функцією обміну речовин у корів транзитного періоду, а не стосується виключно жирних корів чи тих, яких неправильно годують або погано утримують. Найбільш бажаним перетворенням жирних кислот, що потрапляють у печінку, могла б бути повна оксидація. Завдяки їй відбувалося б вивільнення енергії, необхідної для печінки або реестерифікованих катіонів, і виведення їх із печінки у формі тригліцеридів як частини ліпопротеїнів низької густини (ЛПНГ).

Оксидація підвищується у транзитний період, тому що в цей час у печінці відбувається дещо більше процесів обміну речовин. Однак цього недостатньо, щоб покрити підвищене поглинання НЕЖК печінкою.

Проведені в університеті штату Вісконсін й університеті штату Мічиган дослідження довели, що жуйні мають знижену можливість для виведення жиру з печінки у формі ЛПНГ порівняно з нежуйними.

Цей факт, а також нездатність підвищувати оксидацію жирних кислот, спричиняють ожиріння печінки в корів у транзитний період при підвищеному рівні НЕЖК у крові.

Обмежувальним чинником для виведення ЛПНГ з печінки є нестача холіну. У численних дослідженнях на багатьох видах тварин з використанням цілої низки дослідних методів було доведено, що існує залежність між виведенням із печінки ЛПНГ та рівнем утворення фосфатидилхоліну.

У зв’язку з цим робимо висновок, що тварини з нестачею холіну набагато більше схильні до утворення жирної печінки (мал. 1).

Найбільш ранні дослідження щодо значення холіну в годівлі молочних корів показали, що його нестача призводить до утворення жирної печінки під час отелення. Вагоміші аргументи наведено в пізніших дослідженнях, і вони свідчать про зниження прояву жирної печінки, коли коровам згодовують захищений від розпаду в рубці холін.Вчені довели, що руйнування холіну в дійних корів відбувається головним чином у рубці, і тільки мала частина його доходить до тонкого відділу кишечника й засвоюється там. Таким чином, жуйні дуже залежать від власного синтезу холіну, що приводить до наступного запитання: достатню кількість холіну виробляє організм корови у транзитний період чи слід поставляти холін тваринам додатково?

Під час дослідів було подмічено зниження випадків клінічного кетозу, маститів і захворюваності при годівлі корів холіном, захищеним від розпаду в рубці, починаючи з 25-го дня до отелення й 80 днів після нього.

Вже давно є підтвердження, що накопичення жиру в печінці негативно впливає на плідність тварин Також при використанні захищеного від розпаду в рубці холіну поліпшується запліднюваність уже під час першого запліднювання.

У тринадцяти новітніх дослідженнях при використанні холіну, захищеного від розпаду в рубці, для корів у транзитному періоді було поліпшено:

• Середньодобові надої на 2,5 кг на голову під час лактації й підвищено
• Споживання сухої речовини на 0,8 кг на голову за добу (графік 1).

Усі дослідження свідчать, що покриття нестачі холіну в корів не тільки знижує рівень жиру в печінці, а й підвищує економічно важливі показники продуктивності та здоров’я, що конче потрібно для успішного молочного скотарства.

Згодовування коровам під час транзитного періоду холіну в розрахунку на чисту речовину 15 г на голову на добу (при цьому холін повинен бути в ефективній формі, що захищає його від розпаду в рубці) скоротить класичні симптоми нестачі холіну й підвищить імунітет та продуктивність тварин.