Поліпшення якості грубих кормів — один із найкращих способів підвищення ефективності годівлі. Звісно, лише якісний корм не обов’язково є гарантією високої молочної продуктивності (наприклад, комфорт корови надзвичайно  важливий). Однак її точно не гарантує корм низької якості.

Заготівля основних кормів потребує розуміння самого поняття «якість» та факторів, що на неї впливають. З’ясувати якість (тобто вміст поживних речовин) заготовленого корму і те, якими компонентами потрібно балансувати раціон, допомагає лабораторний аналіз.  

Видові відмінності

Бобові чи злакові. Бобові корми, як правило, якісніші за злакові. Це пов’язано з тим, що бобові рослини містять менше клітковини та характеризуються вищим показником споживання. Вміст протеїну також більший у бобових культурах. Однією з переваг вирощування бобово-злакових травосумішей якраз і є поліпшення якості корму.

Порівняння тимофіївки та люцерни другого укосу травосуміші (див. графік 1) ілюструє типову різницю в якості між бобовими та злаковими. На початку фази цвітіння люцерна містила 16% сирого протеїну (СП) порівняно з 9,5% у тимофіївці. Однак внесення достатньої кількості азотних добрив під злакові культури може підвищити рівень сирого протеїну.

Графік 1. Порівняння якості люцерни та тимофіївки у травосуміші

Джерело: Collins, M. 1988. Composition and fibre digestion in morphological components of an alfalfa–timothy sward. Anim. Feed Sci.Tech. 19:135–143.

Холодостійкі чи теплолюбні злаки. Холодостійкі види злакових культур зазвичай мають вищу якість порівняно з теплолюбними. Перетравність перших у середньому на 9% вища, ніж других. Мінімальні рівні сирого протеїну, виявлені в теплолюбних злаках, менші порівняно з холодостійкими.

У межах кожної з уже згаданих категорій однорічні трави в основному відрізняються вищою якістю, ніж багаторічні. Завдяки відмінностям у будові листка (структура тканини) теплолюбні злаки ефективніше використовують сонячне світло для росту, але їхнє листя містить більшу порцію лігніфікованих і менш перетравних тканин.

Температура

Грубий корм, одержаний із рослин, вирощених при високій температурі повітря, здебільшого має нижчу якість. Холодостійкі культури ростуть краще впродовж холодних місяців року. Та корм із будь-яких видів рослин буде гірший, якщо їх вирощують у теплих регіонах. Приміром, в одному з американських досліджень з однорічного райграсу, вирощеного при температурі повітря 10–15 °C, отримали корм, у якому частка листків становила 59%, а при  20–25 °C — лише 39%.

Фаза стиглості

Фаза стиглості та час скошування є найважливішим фактором, що впливає на якість корму. Вона не однакова впродовж усього періоду росту рослини (див. схему 1) і зменшується зі збільшенням віку рослини. Приміром, у холодостійких злакових перетравність сухої речовини (СР) становить більше 80% у перші 2–3 тижні після настання стадії росту навесні. Показник перетравності знижується приблизно на 0,3–0,5 в. п. щодня до того моменту, коли досягне рівня нижче 50%.

Схема 1. Дозрівання клітинної стінки рослини

Фаза стиглості рослини також упливає на споживання корму. Чим зріліша рослина, тим більше вона містить клітковини. Як результат, споживання значно зменшується, оскільки НДК важче перетравлюється, ніж неклітковинні компоненти фуражу. До того ж, із дозріванням рослини швидкість перетравлення клітковини сповільнюється, це пояснюється її лігніфікацією.

Співвідношення листя та стебел

Якість корму з віком рослини гіршає через зменшення співвідношення листя та стебел, адже листя поживніше. Чим старша рослина, тим менша його частка в загальній масі.

Упродовж вегетативного розвитку частка листків зменшується і відповідно знижується якість корму. Більшість холодостійких злакових потребують періоду низьких позитивних температур (яровизація) для цвітіння, тому формують репродуктивні стебла лише навесні. Якість фуражу з таких культур краща і з часом не так швидко змінюється завдяки тому, що в них краще співвідношення листя і стебел. Бобові та деякі різновиди злакових можуть цвісти кілька разів кожного сезону, тому показники якості фуражу  меншою мірою прив’язані до пори року.

Злаково-бобові травосуміші

Зазвичай містять більше сирого протеїну і менше клітковини порівняно зі злаковим травостоями. На південному сході США досліджували травосуміші семи видів бобових зі свинориєм пальчастим (без внесення азотних добрив). Вміст сирого протеїну коливався від 11 до 13% порівняно з 11% у травостої свинорию пальчастого, під який щорічно вносили азоту 102 кг/га. В іншому дослідженні перший укіс люцерни, що включав 30% тимофіївки, містив 17,5% сирого протеїну порівняно з 20,5% у люцерновому травостої без злакових.

Внесення добрив

Удобрення злакових культур азотом (N) часто значно збільшує урожайність, а також рівень сирого протеїну в кормі. В одному дослідженні після внесення 79,5 кг/га азоту під просо лозовидне рівень СП зріс із 5,3 до 6,4%, а добровільне споживання — на 11%. Вносити азот під люцерну або інші бобові культури для підвищення якості фуражу не рекомендують. Удобрення зазвичай має незначний вплив на перетравність, а то й жодного. Внесення фосфору (P), калію (K) або інших поживних речовин, які підвищують урожайність, можуть частково зменшити якість фуражу через швидкий ріст рослини. Надлишковий вміст деяких мінеральних елементів (наприклад, калію) у деяких випадках може негативно впливати на засвоєння інших — приміром, магнію (Mg).

Тому необхідно тримати в балансі родючість ґрунту, щоб не допустити дисбалансу мінеральних елементів в організмі тварин. Як низька, так і висока родючість ґрунтів може негативно впливати на якість грубих кормів.

Якість корму впродовж дня

Ще на початку 40-х років минулого сторіччя було помічено, що кількість розчинних вуглеводів у люцерні залежить від періоду дня. Рослини акумулюють розчинні вуглеводи завидна й використовують у нічний час. Таким чином, вміст розчинних цукрів найнижчий уранці, а найвищий — у кінці дня. Недавні дослідження в регіонах з низьким рівнем опадів показали, що люцерновий грубий корм має вищу якість, коли траву скошують після обіду, а не вранці. Очевидно, що перевага скошування після обіду є найбільшою у прохолодні сонячні дні, коли умови сприяють висиханню зеленої маси та зводять до мінімуму пересихання у валках. Та все ж збирати врожай у цей період доби не рекомендують у регіонах з великою масою опадів, коли дорога кожна година для просихання маси.

Скошування та зберігання

Обсипання листочків, дихання рослини та опади під час висушування скошеної маси на сіно може значно знизити якість кормів, особливо бобових (див. графік 2).

Графік 2. Вплив опадів на якість люцерни та конюшини після скошування

Джерело: Collins, M. 1983.Wetting and maturity effects on the yield and quality of legume hay. Agron. J. 75:523-527.

Незначний дощ спричинив незначне зменшення вмісту в люцерні сирого протеїну, але істотно скоротив перетравність. Вміст НДК та КДК, навпаки, зріс. На якість сіна конюшини також вплинув дощ, незважаючи на зростання кількості сирого протеїну. Загальний вміст СП не зріс. Відсоток його в сухій речовині був вищий через вимивання високорозчинних компонентів. Вимивання також призводить до збільшення частки кислотно детергентного нерозчинного азоту в сіні.

Дощі під час підв’ялювання найбільше шкодять листочкам бобових рослин. Що стосується люцернового сіна, то більше 60% загальних втрат сухої речовини, сирого протеїну, золи та перетравної СР під час висихання та вимивання були пов’язані з листковою масою. До речі, дощ під час висихання менше впливає на злакові корми, ніж на бобові. В одному з досліджень сіно люцерни після дощу мало на 12 в. п. нижчий показник перетравності порівняно зі свіжоскошеною травою. У злакового корму в таких само умовах зниження становило лише 6%. Втрати від дощу зростають зі ступенем висихання зеленої маси і значно зростають, коли дощ випадає перед тюкуванням.

Якість може втрачатись і через вивітрювання, дихання рослин та дію мікробів під час зберігання. В регіонах з великою кількістю опадів втрати можуть бути значними в круглих тюках, що зберігаються надворі. Підтвердженням цьому є результати дослідження у штаті Індіана (США). Для порівняння взяли два зразки сіна з суміші злаків — зсередини та ззовні круглих тюків, які зберігали під відкритим небом упродовж 5 місяців. Рівень перетравності та вміст сирого протеїну необвітрених зразків становив 59% та 13,5%, відповідно, обвітрених зразків — 43% та 16,4%. В тому ж дослідженні перетравність та вміст сирого протеїну необвітрених зразків люцерново-злакового сіна становили 57% та 14,3%, відповідно, та 34% і 16,9% — у вивітрених зразках.

Лабораторний аналіз грубих кормів

Точний лабораторний аналіз грубих кормів надає інформацію, необхідну для складання правильного раціону. Він повинен відображати середню якість досліджуваного матеріалу. Лише декілька його грамів представляють тонни заготовленого грубого корму, тому важливо отримати репрезентативний  зразок. Достовірність результатів залежить від методики відбору зразків на аналіз.

Основна мета лабораторного аналізу — визначити поживну цінність грубих кормів. Типовий аналіз включає показники сухої речовини, сирого протеїну та клітковини (КДК та НДК). Залежно від цього вираховують інші показники: перетравна енергія або протеїн, чиста енергія, загальна кількість перетравних поживних речовин, потенційний показник споживання.

Схема 2. Структурні компоненти люцерни

Джерело: Adapted from Putnam, Dan, 2000. Producing high quality alfalfa: Factors that influence alfalfa forage quality. Proc. CA Plant and Soil Conference, Jan. 19-20. Stockton, CA.

Заготовляючи грубі корми, завжди пам’ятайте про фактори, що впливають на їх якість. Однак заготовити грубий корм із доброю поживною цінністю недостатньо. Чималі втрати спричиняють неналежні умови зберігання та технологія годівлі. Продуктивність тварини буде високою тоді, коли вона споживатиме грубий корм із належним умістом поживних речовин.  

Підготовлено за матеріалами публікацій «Understanding Forage Quality» (автори —  D. M. Ball, M. Collins, G. D. Lacefield, N. P. Martin, D. A. Mertens, K. E. Olson, D. H. Putnam, D. J. Undersander, M. W. Wolf) і «Forage Quality in Perspective» (автори — J. H. Cherney, Cornell University; M. H. Hall, Pennsylvania State University).