Транзитний період

Перехідним періодом прийнято вважати три тижні до та після отелення. Саме в цей час в організмі корови відбувається багато адаптаційних процесів. Одразу після отелення на початку лактації різко зростає потреба в поживних речовинах, необхідних для синтезу молока. Якщо її не компенсувати, то це може спричинити порушення фізіологічних функцій та імунної реакції. У перші 4−6 тижнів після отелення молочна продуктивність зростає значно швидше, ніж споживання сухої речовини (СР), тому виникає негативний енергетичний баланс (НЕБ), див. схему 1.

Джерело: презентація Філа Кардозо «Управління споживанням поживних речовин у перед- та післяотільний період для оптимального відтворення високопродуктивних молочних корів», Східноєвропейський молочний конгрес, 2016.

Здорова корова добре їсть після отелення, отримує необхідні поживні речовини і, відповідно, має достатньо енергії. Її джерелом є глюкоза з корму, яка потрапляє до печінки. Хвора корова, навпаки, споживає недостатньо корму. Якщо вона недоотримує енергію з кормом, то починає мобілізувати її з власної жирової тканини. У такому разі до печінки потрапляють вільні жирні кислоти. Цей процес не може тривати довго і безслідно. Тому надзвичайно важливо годувати корів належним чином.

Транзитний період вважається найкритичнішим, бо найчастіше супроводжується інфекційними захворюваннями і метаболічними розладами (молочна лихоманка, затримка плаценти, метрит, зміщення сичуга, кетоз). У табл. 1 продемонстровано інформацію про хвороби транзитного періоду за 1998 та 2007 роки: частота виникнення, втрати і вплив на відтворення (рівень тільності — pregnancy rate). Як видно з таблиці, за 10 років трохи навчились давати раду молочній лихоманці та метритам, а от проблема лівостороннього зміщення сичуга усе ще чекає свого вирішення.

Таблиця 1. Основні захворювання транзитного періоду

*Дистоція, метрит

Джерело: презентація Філа Кардозо «Управління споживанням поживних речовин у перед- та післяотільний період для оптимального відтворення високопродуктивних молочних корів», Східноєвропейський молочний конгрес, 2016.

Що ж призводить до зміни енергетичного балансу корів? Висока молочна продуктивність? Уміст білка і жиру в молоці? Щось інше? Як показали дослідження, надій та кількість жиру й білка в молоці ніяким чином не впливають на енергетичний баланс після отелення (графіки 1 і 2).

Джерело: Drackley, 2006.

Джерело: Drackley, 2006.

Негативний енергетичний баланс виникає через нездатність спожити необхідну кількість сухої речовини корму (графік 3). І чим більше корова споживає після отелення, тим кращий енергетичний баланс.

Джерело: Drackley, 2006.

Оптимальний бал угодованості

Окрім того, що корову потрібно добре нагодувати після отелення, необхідно знати, що саме вона споживає, а також правильно організувати годівлю перед отеленням і стежити за балом угодованості. У 2007 році в Університеті штату Іллінойс (США) досліджували, як різні стратегії годівлі в сухостійний період впливають на наступну тільність. У семи експериментах спостерігали за 408 коровами (54 першої лактації і 354 другої і більше лактацій).

Під час сухостою корів поділили на дві групи і давали подібні раціони згідно з рекомендаціями NRC. Одній групі згодовували досхочу раціон із високим умістом енергії (цільове споживання чистої енергії лактації [ЧЕЛ] становило щонайменше 100% від потреб NRC). Друга група отримувала раціон із контрольованим умістом енергії: споживання обмежували, згодовуючи 80% ЧЕЛ від потреб NRC, або згодовували досхочу раціони з високим умістом клітковини (ЧЕЛ ~100% потреби NRC). Після отелення всіх корів годували однаковим лактаційним раціоном, тримали на прив’язі й доїли двічі на день. Інформація про кожну корову вносилася в єдину базу даних.

Що з’ясувалось? Корови, що споживали раціон із контрольованим умістом енергії впродовж сухостою, запліднювались краще порівняно з іншою групою (графік 4). Це пояснюється тим, що вони менше втрачали масу (бал угодованості) в перші шість тижнів після отелення (графік 5).

Джерело: Cardoso et al., 2013.

Джерело: Cardoso et al., 2013.

Якою має бути корова під час запуску, отелення та запліднювання?

Якщо за два тижні до отелення бал угодованості корови становить 4,5, то вона почне різко худнути після отелення (тобто, бал угодованості падатиме), коли вироблятиметься молоко. Проблема надмірної кондиції тіла у транзитному періоді вивчається вже багато років, але досі залишається невирішеною на багатьох молочних фермах. Переважно це стосується стад, які годують загальним змішаним раціоном, де основну частку грубого корму становить кукурудзяний силос.

Якщо бал угодованості до отелення в діапазоні 2−2,5, то після отелення він зростатиме. Такі корови споживатимуть більше корму і даватимуть більше молока. Звісно, це не означає, що тварини мають бути худими. Але що краще — жирна чи худа корова?

Згідно з останніми рекомендаціями, оптимальний бал угодованості на час отелення має бути близько 3,0. Дослідження Ноттінгемського університету (Великобританія) показали, що протягом перших 12 тижнів лактації корови, що були жирними на час отелення, втратили від 0,9 до 1,0 бала кондиції. З 12-го до 15-го тижня бал угодованості худих і жирних корів був майже однаковим (графік 6). Це наводить на думку, що корови мають цільовий бал угодованості, якого намагаються досягти та зберегти. При цьому жирні тварини досягли максимального споживання СР на 15-му тижні, а худі — на 9-му. Отже, можна припустити, що кондиція має прямий вплив на споживання СР.

Якщо бал угодованості вищий від генетично закладеної цілі, то споживання СР зменшується і корова втрачає вагу. І навпаки: якщо бал нижчий — споживання зростає і корова набирає вагу. Очевидно, теорія приведення корови у «добру кондицію» на час отелення недоцільна, оскільки це лише зменшує споживання СР та посилює негативний енергетичний баланс. Значно важливіше спостерігати за зміною балу вгодованості впродовж 12 тижнів від отелення, ніж просто фіксувати його на той момент.

Джерело: Redrawn from Garnsworthy, 1990.

Ціла низка досліджень показала, що худі до отелення корови краще мобілізують протеїн після нього, упродовж лактації споживають більше корму і, відповідно, отримують більше енергії. Під час експерименту в Університеті штату Вісконсін визначали бал угодованості перед отеленням і на 21-й день лактації. Було помічено, що корови, які набирали вагу в цей період, ставали тільними швидше.

На графіку 7 зображено частку циклюючих корів на 65-й день доїння відповідно до балу вгодованості і його зміни. І в цьому разі худіші корови ставали тільними швидше. Проте, що більш важливо, — не допускати значних змін кондиції тіла впродовж життя корови і пам’ятати, що жирні корови після отелення більше втрачають бал угодованості, а отже, їх важче буде запліднити.

Джерело: Santos et al., 2008.

Отже, мета сухостійного періоду — задовольнити потреби тварини в поживних речовинах для тільності і розвитку молочних залоз; мінімізувати ризик метаболічних розладів та інфекційних захворювань періоду отелення; підготувати корову до високої молочної продуктивності й наступного відтворення; оптимізувати витрати і максимально збільшити прибутковість.

Годівля під час сухостою

Повернімося до дослідження годівлі сухостійних корів раціонами з різним умістом енергії (таблиця 2). Дослідженням було встановлено, що варто згодовувати раціон із контрольованим умістом енергії й необхідною кількістю протеїну. Корови, які споживали саме такий раціон, були здоровішими.

Таблиця 2. Склад раціонів* для двох груп сухостійних корів

*Рекомендований поживний склад: ЧЕЛ — від 14 до 16 Mкал на день (раціон ~ 1,30 Mкал/кг СР) для дорослих корів, сирий протеїн — 12−14% СР, обмінний протеїн — >1000 г/день, НДК грубих кормів — ~0,7−0,8% маси тіла або від 4,5 до 5 кг на голову на день, мінерали та вітаміни.

Джерело: презентація Філа Кардозо «Управління споживанням поживних речовин у перед- та післяотільний період для оптимального відтворення високопродуктивних молочних корів», Східноєвропейський молочний конгрес, 2016.

Учені спробували розібратись, чому раціони з контрольованим умістом енергії зменшують концентрацію неестерифікованих жирних кислот (НЕЖК), бета-гідроксибутиратів і жиру в печінці. Для цього нелактуючим і нетільним коровам згодовували раціони двох видів: з контрольованим і високим умістом енергії. Вгодованість корів на початку експерименту була приблизно однакова. Проте у корів після 57 днів споживання раціону з високим умістом енергії були більші жирові відкладення (таблиця 3).

Таблиця 3. Відкладення жирової тканини у нелактуючих нетільних корів після 57-го дня згодовування досліджуваних раціонів

Примітка: 9 корів на один раціон.

** P < 0.01

* P < 0.05

Джерело: презентація Філа Кардозо «Управління споживанням поживних речовин у перед- та післяотільний період для оптимального відтворення високопродуктивних молочних корів», Східноєвропейський молочний конгрес, 2016.

Як з’ясувалось, навіть незначне перегодовування під час нормального сухостійного періоду може призвести до щонайменше 75-процентного збільшення внутрішніх жирових тканин і, відповідно, до ожиріння печінки.

На практиці потрібно регулювати вміст енергії в раціоні сухостійних корів:
зменшити енергетичну поживність, якщо згодовується багато кукурудзяного силосу, або збільшити енергетичну поживність, якщо в наявності лише грубі корми нижчої якості. Це залежить від корів і кормів на фермі.

Корові до отелення потрібно 14,5 Мкал ЧЕЛ. Достатньо енергії для задоволення своїх поживних потреб корови можуть отримати з різних раціонів: як високоенергетичних, так і з низькою концентрацією енергії. У таблиці 4 показано, скільки потрібно з'їсти корму для 15 Мкал ЧЕЛ.

Таблиця 4. Енергетична поживність раціонів і кількість сухої речовини для отримання 15 Мкал (62 МДж) ЧЕЛ

Джерело: презентація Філа Кардозо «Управління споживанням поживних речовин у перед- та післяотільний період для оптимального відтворення високопродуктивних молочних корів», Східноєвропейський молочний конгрес, 2016.

Зазвичай сухостійні корови споживають 14−17 Мкал. Навіть якщо на фермі використовують раціони з помірним умістом енергії протягом сухостою, тварини легко споживають надмірну кількість енергії порівняно з потребами — бува, що й на 15% більше. Перебіг отелення у таких корів важчий, а після отелення вони не зможуть споживати стільки, скільки їм потрібно. Отже, втрачатимуть вагу, матимуть метаболічні розлади і проблеми з заплідненням.

Якщо ж ми годуватимемо їх раціоном з низьким умістом енергії до отелення, то після отелення вони їстимуть більше, матимуть кращу молочну продуктивність і швидше стануть тільними. Саме цього й хоче більшість виробників молока. Тому потрібно знати, що входить у корову і що з неї виходить, а також кількість спожитого корму.

Радимо дотримуватись таких основних правил годівлі у транзитний період:

• сприяти споживанню великої кількості СР одразу після отелення;
• управляти енергією раціону та тіла;
• тримати середній бал угодованості ~2,75;
• задовольняти потреби в енергії перед отеленням, але не дозволяти споживати надмірну її кількість (використовувати раціони з контрольованим умістом енергії);
• адаптувати рубець і підтримувати його здоров'я;
• мінімізувати ризик виникнення гіпокальцемії і гіпомагніємії.

Стратегії балансування поживності раціонів для новотільних корів:

• Складайте раціони з нижчим споживанням СР порівняно з дійними групами (наприклад, 16−22,7 кг).
• Здоров’я і робота рубця ― основа! НДК грубих корів >22% СР; фізична ефективність має критичне значення (розмір і розподіл часток).
• Сприяйте синтезові мікробного протеїну, контролюйте вміст неперетравного в рубці протеїну в загальному обмінному протеїні.

Таблиця 5. Потреби в чистій енергії лактації за 2 дні до та 2 дні після отелення*

*Пораховано згідно з рекомендаціями NRC (2001). Передбачається, що молочна продуктивність корів становить 25 кг/день, а первісток 20 кг/день, уміст жиру 4%.

Джерело: презентація Філа Кардозо «Управління споживанням поживних речовин у перед- та післяотільний період для оптимального відтворення високопродуктивних молочних корів», Східноєвропейський молочний конгрес, 2016.