Що пропонується

31 березня ц. р. у Верховній Раді було зареєстровано проєкти законів України № 9162 і № 9163 про внесення змін до податкового і митного кодексів щодо запровадження внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції.

Метою ухвалення законопроєктів є створення умов для фінансового забезпечення стійкого економічного зростання молочної галузі через вирішення таких завдань:

• самофінансування інновацій;
• покращення регуляторного середовища та просування молочної продукції на вітчизняному та іноземних ринках;
• стимулювання збуту та реклама молочних продуктів для підвищення іміджу та попиту на них;
• пошук та вивчення нових ринків збуту;
• підтримка перспективних наукових досліджень та інновацій у сфері виробництва та переробки молока;
• боротьба з реалізацією фальсифікованої та небезпечної молочної продукції, розробка та запровадження обов’язкових національних стандартів якості;
• удосконалення нормативного регулювання галузі виробництва та переробки молока та інших заходів, спрямованих на розвиток виробництва та переробки молока в Україні.

Для досягнення мети і реалізації завдань передбачається запровадження внеску на програми просування молочної продукції як джерела фінансування заходів для її популяризації. Внесок сплачується при введенні в обіг молочної продукції переробними підприємствами та імпортерами.

Отримувачем та розпорядником внеску є репрезентативна міжгалузева організація (об'єднання виробників та переробників молока).

Об'єктом справляння внеску є:

• обсяг (вартість) реалізованої молочної продукції за звітний період (без урахування ПДВ) — для переробних підприємств;
• митна вартість ввезених молочних продуктів (без урахування ПДВ) — для імпортерів.

Законопроєкти визначають механізм сплати та використання внеску. Його розмір становить: для переробних підприємств — 0,5% вартості реалізованої молочної продукції; для імпортерів — 0,5% від митної вартості молочної продукції.

Також документи установлюють механізми взаємодії органів виконавчої влади щодо адміністрування внеску.

Щороку репрезентативна міжгалузева організація не пізніше 1 травня року, що йде за звітним:

• подає центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, річний звіт про використання коштів збору (Мінагрополітики публікує відповідний звіт на сайті Державного аграрного реєстру);
• розміщує річний звіт про використання коштів збору для відкритого доступу громадськості на своєму офіційному веб-сайті.

Як зазначають розробники законопроєктів, утілення нової законодавчої ініціативи не передбачає додаткових видатків з держбюджету, натомість забезпечить додаткові надходження зокрема й через збільшення податкових сплат завдяки росту виробництва і споживання молочної продукції.

Чому це важливо

Молоко і молочна продукція належать до категорії основних і найцінніших харчових продуктів у раціоні людини, а одним із завдань держави є забезпечення громадян саме такими продуктами — у достатній кількості й високої якості.

На сьогодні фізіологічна потреба в молоці й молочній продукції українського споживача задовольняється лише частково. Це пов’язано не тільки з падінням доходів і платоспроможності населення, зокрема й через війну, а й з цілою низкою інших факторів та світових тенденцій з активної заміни натурального тваринного молока рослинними альтернативами, а подекуди навіть антиреклами і відвертої дискредитації споживання молочки. Тому, хоч як дивно це звучить, але сьогодні молоко і його виробники потребують захисту.

Подібні явища, правда з різними ступенями прояву, можемо бачити не лише в Україні. Вони спостерігаються навіть у країнах, що є світовими лідерами з виробництва молочної продукції. Власне вони й розробили певні способи підтримки та розвитку своєї молочної галузі. Важливу роль там відіграє самофінансування виробниками молока, молочної продукції та імпортерами профільних галузевих програм та заходів, що спрямовані на розвиток виробництва, збереження та розширення внутрішніх і зовнішніх ринків збуту молочної продукції.

Наприклад, у США діє Програма з досліджень та просування молочної продукції (Dairy Research and Promotion Program), відома як Програма відрахувань/внесків у молочній галузі (Dairy Checkoff Program). Це національна програма для виробників та імпортерів, яка ставить за мету просування молочних продуктів, досліджень і просвіти з питань харчування.

Для фінансування програми виробники та імпортери сплачують обов’язковий визначений внесок за умовну одиницю виготовленої чи ввезеної в країну молочної продукції. Ці кошти використовуються для розробки інноваційних рішень у сфері виробництва та переробки молока, дослідження впливу молочної продукції на здоров’я (профілактика захворювань і зміцнення імунітету), просвітницькі і рекламні кампанії з підтримки та розширення ринків збуту молочної продукції.

За подібними принципами галузеве фінансування з про- сування сільськогосподарської продукції впроваджено в ін- ших країнах світу.

На думку розробників українських законопроєктів, запровадження галузевого фінансування дозволить покращити ситуацію на ринку молока і молочних продуктів, забезпечить стабільний попит на них як у середині країни, так і за її межами, сприятиме розвитку усієї галузі, її ефективності і конкурентоспроможності. Наразі документи перебувають на розгляді у комітетах Верховної Ради, тривають обговорення пропозицій та змін від зацікавлених сторін.

Програми галузевого фінансування в цифрах і фактах

Тут ми хочемо поділитись інформацією про результати упровадження Програми з досліджень та просування молочної продукції у США, про яку вже згадували вище. Вона розроблена й адмініструється згідно таких регулювальних документів: закону зі стабілізації молочного виробництва (Dairy Production Stabilization Act, 1983) та наказу про просування і дослідження (Dairy Promotion and Research Order, 1984).

У серпні 2022-го міністерство с.-г. США опубліковало звіт про підсумки роботи програми за 2019 рік, а також оцінку ефективності заходів, що проводились з 1995-го по 2019-ий¹.

Метою цього незалежного дослідження було дати відповідь на два питання:

1) Чи збільшили заходи зі стимулювання попиту, які проводять виробники та імпортери, споживання питного молока та виробленої молочної продукції?

2) Чи ті, хто заплатив за популяризацію і просування молока й молочної продукції, насправді отримали від цього вигоду?

Отже, було підраховано, що в середньому за період з 1995-го по 2019-ий на заходи з досліджень та просування молочної продукції у США щороку витрачалось 370 млн. дол.: найбільше у 2013−2017 — від 400 до 415 млн., а у 2019- му — трохи менше 403 млн. дол.

Для порівняння, з 1995-го по 2019-ий номінальні скориговані сезонні щоквартальні витрати на дослідження й просування окремих видів продукції варіювали в таких межах:

• сиру — від 8,1 до 27,7 млн. дол. (в середньому 15,8 млн.);
• масла — від 60 до 6,8 млн. дол.(в середньому 1,3 млн.);
• експорту — в середньому 3,8 млн. дол.

Загалом ці кошти витрачались як на рекламування молока і молочної продукції (телебачення, зовнішня реклама, друкована продукція, радіо, інтернет), так і на інші способи впливу на споживача.

Наприклад, проводилась ціла низка маркетингових заходів на рівні роздрібних каналів збуту та посередників. Нерекламні маркетингові витрати включали фінансування просвітницьких програм з питань здоров’я і харчування, PR-кампаній та різного роду програм: шкільного молока, дитячого харчування і підтримання здоров’я, послуг у сфері харчування і виробництва, просування продажів тощо.

Частину коштів було витрачено на кризовий менеджмент, торгові місії та стратегічні дослідження. Оскільки їхня мета — підвищити чи підтримати продаж молочної продукції, то вони також класифікуються як витрати на посилення попиту.

Наскільки доцільними були витрати? Основні висновки незалежного дослідження:

• Національні програми галузевого фінансування досліджень та просування фактично збільшили попит на рекламовані молочні продукти, особливо сир і масло, і пом'якшили зниження споживання рідкого молока на душу населення (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив реклами/просування на рівень споживання молочних продуктів на людину у США

Примітка: на основі моделювання реакції на пропозицію з «просуванням» і «без просування».

Джерело: U.S. Department of Agriculture Report to Congress on the Dairy Promotion and Research Program and the Fluid Milk Processor Promotion Program, 2019 Activities, August 2022.

• Вигода для виробників молочної продукції від реалізації програм значно перевищила витрати на них. Загальний показник відношення прибутку до витрат становив 4,76. Тобто, на кожен витрачений долар виробники отримали 4,76 дол.
• Кошти, зібрані з імпортерів молочної продукції, збільшили середньорічний рівень імпорту сиру на понад 3 тис. т. Річна вартість одиниці імпорту сиру становила в середньому близько 7 дол./кг за період з 2012-го по 2019-ий. Таким чином, додатковий дохід від просування виключно сиру становив майже 4,5 млн. дол.
• Показник відношення вигоди до витрат від кампаній з просування рідкого молока становив 3,26, сиру — 3,62, масла — 24,4. Цей же показник щодо сприяння експорту молочної продукції було розраховано на рівні 6,94 доларів США на кожен інвестований долар (табл. 2).

Таблиця 2

Відношення вигоди до витрат на програми досліджень та просування молочної продукції у 1995−2019 роках

Примітка: у чистому прибутку на рівні виробника молочної продукції.

Джерело: U.S. Department of Agriculture Report to Congress on the Dairy Promotion and Research Program and the Fluid Milk Processor Promotion Program, 2019 Activities, August 2022.

Наведемо також кілька прикладів тематики досліджень в рамках Програми з досліджень та просування молочної продукції у США у 2019 році.

Харчування і здоров’я:

• Споживання молока і сиру та мікросудинна функція людини (Університет штату Пенсильванія);
• Протизапальна активність йогурту, опосередкована кишковим бар'єром (Університет Вісконсіна у Медісоні);
• Оцінка якості білка в молоці для дітей шкільного віку для задоволення харчових потреб у найбільш обмеженій амінокислоті — лізині — у поєднанні зі злаками (Університет Британської Колумбії при співфінансуванні організації Dairy Farmers of Canada).

Інновації у сфері виробництва молочної продукції (лабораторія прикладних досліджень молочних продуктів Університету Вісконсіна у Медісоні):

• Розробка нового сиру з високим рівнем непошкодженого казеїну;
• Розділення та характеристика фосфоліпідів із фосфоліпідного концентрату сироваткового протеїну;
• Нова мембранна технологія для виготовлення цінних молочних інгредієнтів.

Стале молочне скотарство:

• Кормові добавки як стратегічний підхід до зменшення утворення метану, який виробляється великою рогатою худобою у процесі травлення (Університет Каліфорнії у Девісі);
• Оцінка рішень молочних фермерів і бар'єрів для впровадження сталих систем управління гноєм (Університет Вермонта);
• Модель для ферми з жуйними тваринами — модулі балансування раціону для молочних корів і використання кормів (Корнельський університет).

У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).