Молоко і ферма
Зниження ставки податку на додану вартість на молоко і молочні продукти
НОВИНИ АВМ
Зниження ставки ПДВ на молоко і молочні продукти, і що надважливо — на всьому ланцюгу від ферми до полиці в магазині, — Асоціація виробників молока (АВМ) визначає як одну з ключових законодавчих ініціатив, що здатна поліпшити стан справ у молочній галузі. Вона передбачає внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. У чому суть змін і які коротко- і довгострокові наслідки вони матимуть для споживача, галузі і держави загалом?
Що пропонується
Метою закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока і молочної продукції» є забезпечення доступності життєво необхідних молочних товарів для широких верств населення та попередження занепаду вітчизняного тваринництва.
Законопроєкт передбачає зниження рівня ПДВ з 20 до 10% операцій з постачання та ввезення на митну територію України молока та молочної продукції, зокрема: молока та вершків — незгущених та без додання цукру чи інших пiдсолоджувальних речовин; молока та вершків — згущених та з доданням цукру чи інших пiдсолоджувальних речовин; маслянки, коагульованих молока та вершків, йогурту, сметани, кефіру та інших ферментованих або сквашених бактеріальними заквасками молока та вершків — згущених або незгущених, з доданням або без додання цукру чи інших пiдсолоджувальних речовин, ароматизованих чи неароматизованих, з доданням або без додання фруктів, горіхів чи какао; молочної сироватки — згущеної або незгущеної, з доданням чи без додання цукру чи інших пiдсолоджувальних речовин; продуктів, що складаються з натуральних компонентів молока — з доданням чи без додання цукру чи інших пiдсолоджувальних речовин; масла вершкового; сирів усіх видів i кисломолочного сиру.
Чому це важливо
Частка витрат на харчування в Україні є однією з найвищих у світі. Такого висновку дійшов відділ економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з посиланням на дослідження міністерства сільського господарства США (USDA), що здійснює регулярний моніторинг витрат на харчування сімей у понад 100 країнах світу.
Як повідомляють економісти, згідно закону Енгеля1, при зростанні доходів зменшується частка витрат на харчування із одночасним збільшенням витрат на їжу в абсолютному вимірі. За підсумками дослідження 2018 року, результати якого було оприлюдненого у 2020-му, рейтинг країн за рівнем забезпеченості громадян очолювали США, Сінгапур, Велика Британія, Ірландія, Канада, Швейцарія, Австралія та Австрія, населення яких витрачає в середньому менше 10% доходу на харчування.
У Німеччині, Нідерландах, Фінляндії, Катарі, Бельгії та Південній Кореї частка витрат становила менше 15%; у Польщі, Словаччині, Угорщині, Болгарії, Ізраїлі, Уругваї, Кувейті, Китаї, Туреччині — 16−25%; у Білорусі, Грузії, росії, Узбекистані, а також в Йорданії, Індії, Македонії і Парагваї — в межах 30%.
Українці, за підсумками 2018 року, витрачали на харчові продукти 42% своїх доходів та посіли 93 місце рейтингу USDA, випередивши Уганду (44,2%), Казахстан (44,9%), Анголу (48,6%), Бангладеш (53,5%) та Нігерію (59,0%), яка посіла останнє місце в списку.
У 2019 і 2020 роках, за інформацією ДССУ, витрати українців на їжу в загальній структурі споживчих витрат зросли ще більше — до 47,9 і 49,2%, відповідно. Причому, частка грошових витрат на молочні продукти (молоко, сир та масло), що є фактично незамінним джерелом доступного білка, вітамінів й амінокислот, у структурі витрат на харчі у 2020-му становила в середньому 14,9 проти 13,8% роком раніше.
Збройна агресія росії проти України додала негативного впливу на спроможність домогосподарств до виживання. У грудні 2022-го споживча інфляція в річному вимірі становила 26,6% (НБУ), при цьому роботу втратило щонайменше 5 млн. чоловік (Мінекономіки), а суттєве зниження доходу (50−60%) або й повна його втрата торкнулися половини населення, що працює (KSE). За таких обставин домогосподарства змушені суттєво скорочувати покупки цінних білкових продуктів, зокрема й молочних, обсяг споживання яких і до війни не відповідав фізіологічно рекомендованій нормі. У 2021-му споживання молочної продукції в перерахунку на молоко на одну особу на рік становило 202 кг (згідно споживчого балансу ДССУ), при фізіологічно необхідній декларованій Міністерством охорони здоров’я України нормі 380 кг, і значно поступалось показникам інших країн (графік 1).
Графік 1.
Споживання окремих молочних продуктів* у перерахунку на молоко за підсумками 2021 року, кг
*За вибраними продуктами: молоко, сухе знежирене молоко, суха сироватка, сир.
Джерело: clal.it.
Наслідком низького споживання молочних продуктів є зростання хронічних захворювань, у першу чергу опорно-рухової та серцево-судинної систем, що пов'язано із дефіцитом кальцію, вітаміну D та білка, оптимальним джерелом яких у раціоні є саме молочні продукти. До того ж, такі захворювання «молодшають»: 90% випускників шкіл мають хронічні дефіцитні стани (МОЗ).
Споживання молочних продуктів напряму залежить від купівельної спроможності населення. Саме тому належною практикою у світі є зниження ставки ПДВ на соціально важливі харчі, найперше на молоко і молочні продукти, для підвищення їх доступності для споживачів та попередження катастрофічних для здоров’я нації наслідків збіднення раціонів харчування.
Досвід ЄС
У країнах ЄС ще до кризи ставка ПДВ на життєво необхідні речі, зокрема на харчові продукти та ліки, була нижчою порівняно з Україною. Наприклад, у Німеччині ставка ПДВ на ліки та харчі становила 7%, а на всі інші групи товарів — 19%, у Франції — 5,5 і 20%, відповідно.
Ще у 2007 році набула чинності директива ЄС про загальну систему оподаткування, слідуючи якій практично всі країни спільноти використали право знизити ставку ПДВ на молочні продукти, таким чином визнавши їх важливість для національної продовольчої безпеки. Як результат, значно зросло споживання молочних продуктів (таблиця 1).
Після стрімкої інфляції Польща першою в ЄС запровадила 0% ставку ПДВ. На початку лютого 2022 року тут запрацював закон, який охрестили «Антиінфляційним щитом 2.0», за яким зокрема з 5 до 0% знижується ставка ПДВ на харчові продукти.
Таблиця 1.
Споживання молочних продуктів в країнах ЄС, що знизили ставку ПДВ на молоко і молочні продукти після 2007 р.
*У перерахунку на молоко-сировину.
Джерело: IFCN, VAT Rates in EU-2021.
Збройна агресія росії проти України призвела до підвищення темпів інфляції, швидкого зростання цін на енергоресурси та аграрну продукцію в усьому світі. Тому вже 6 квітня 2022 року у ЄС набула чинності Директива (ЄС) 2022/542, згідно якої держави-члени отримали ширші права використовувати знижені ставки ПДВ, включаючи можливість запровадити нову ставку — нижче 5% — для обмеженого кола товарів та послуг.
Такими кроками країни ЄС розраховують підтримати доступність для споживачів базових продуктів і послуг, а також підтримати місцевих виробників і фермерів. Нововведення зокрема передбачає свободу для держав-членів застосовувати ставку нижче 5% для семи із 24 категорій продуктів і послуг. Разом із тим держави-члени мають зберегти мінімальну ефективну ставку ПДВ у розмірі 12% для визначеного діапазону оподатковуваних товарів і послуг для балансу та запобігання податковій конкуренції і викривленню єдиного ринку ЄС.
Отже, на думку ініціаторів і авторів законопроєкту, зниження ставки ПДВ на молоко і готову молочну продукцію забезпечить стримування зростання цін на них, що, в свою чергу, забезпечуватиме зростання рівня споживання молочної продукції населенням. Як наслідок, це зупинить негативний тренд збільшення хронічних захворювань та збіднення раціонів харчування українців. Водночас така ініціатива створить передумови до покращення інвестиційної привабливості і розвитку молочного бізнесу через поступове збільшення попиту на тваринницьку продукцію.
|
«Україна входить до антилідерів щодо частки доходу, яка витрачається на харчові продукти. Наш кінцевий споживач платить 20% ПДВ на куплену в магазині їжу — і це досить значні витрати на тлі війни й зубожіння населення. Що дасть зниження ставки ПДВ до 10% на молоко і молочну продукцію? По-перше, молочка на полицях магазинів стане доступнішою, і чим дорожчий готовий продукт (масло, твердий сир, наприклад), тим відчутнішим буде заощадження. По-друге, якщо люди зможуть більше купувати, відповідно — зростатиме попит і потрібно буде більше виробляти як готової молочної продукції, так і сировини. За гіршого розвитку ситуації, при зростанні собівартості виробництва молока і молочної продукції зниження ставки ПДВ допоможе втримати ціну на полиці в магазині і, як уже зазначалось, попит. Гарним прикладом для нас є Польща, яка побачивши ріст інфляційних процесів, ввела нульову ставку ПДВ на харчові продукти, щоб зменшити навантаження на споживачів і водночас підтримати місцевого виробника. За нашими оцінками, при запровадженні ставки ПДВ у 10% на запропоновані продукти харчування та сировину для їх виробництва можливим є зменшення доходів до держбюджету в поточному році. Втім кумулятивний ефект від усіх інших позитивних наслідків цього кроку однозначно перевищить втрати держави від недоотримання ПДВ, оскільки запровадження зниженої ставки сприятиме детінізації ринку, відповідно — зростанню податкових надходжень до бюджету, а також зростанню податкових відрахувань завдяки збільшенню попиту на продукцію. Знизивши ставку ПДВ, ми у жодному разі не зменшимо споживання молочних продуктів, а навпаки — збільшимо і за кілька років вийдемо на ті самі відрахування ПДВ у бюджет, які були зі ставкою 20%. Уже зараз ми ставимо задачу до 2030-го збільшити споживання молока в Україні з нинішніх 202 кг до санітарної норми 370−380 кг молока на особу. Це означає, що на ці додаткові 180 кг буде додатково сплачене ПДВ, це якраз і буде та ж само сума. Що важливо? Запровадження зниженої ставки ПДВ має відбуватись на всьому ланцюгу — від ферми до полиці, — бо інакше ми не досягнемо бажаного результату. Що стосується фермера, то для нього по суті нічого не міняється, надходження від переробника вирівняються, але не за рахунок більшого ПДВ, а за рахунок більшого споживання. Даним кроком ми працюємо на перспективу, формуючи собі ринок збуту. Мусимо зрозуміти, що при ПДВ 20% споживання молочної продукції вже починає падати, що провокує просідання ціни на молоко-сировину через брак попиту; щоб втримати споживання, треба знизити ціни на готову продукцію, а цього ми теж зробити не можемо, бо не можемо знизити витрати на енергоресурси, зарплату тощо. Ще раз наголошу: при зниженні ПДВ до 10% продукція на полиці, можливо, не стане дешевша, але вона не дорожчатиме. Очікуємо, що законопроєкт буде ухвалено в березні, а з початком наступного кварталу він вступить в дію». |
Олена Жупінас, керівниця проєкту АВМ
|
«У 2021-му відбувся податковий експеримент: з 1 березня в Україні було знижено ставку ПДВ з 20 до 14% на деяку аграрну сировину, зокрема — молоко незбиране та живу ВРХ. Однак через брак діалогу й порозуміння між учасниками ринку ініціативу було скомпрометовано. Переробні підприємства молочної і м’ясної галузі виступили проти. Починаючи з 2016 року, асоціація вивчала питання оподаткування, з урахуванням її позиції було зареєстровано цілу низку законопроєктів. На всіх зустрічах ми наголошували, що зниження ставки ПДВ має відбуватись на всьому ланцюгу, і наступним кроком податкової реформи, після зниження ставки ПДВ на сировину, має стати зниження ставки ПДВ на молочну продукцію. Наступних кроків не послідувало. Навпаки, в турборежимі відбувся відкат від цієї реформи і з 1 вересня 2021-го підприємства повернулись до 20% ПДВ на молоко-сировину, живу худобу, свиней та окремі інші неекспортні категорії УКТЗЕД. Добре це чи погано? Після повернення в точку 0 нам знову довелось починати розмову про зниження ставки ПДВ на всьому ланцюгу. Проте настільки легше було б просувати ініціативу далі, а не починати рух з відправного пункту. Тому надзвичайно важливо посилити діалог між усіма дотичними до цієї податкової реформи учасниками, щоб не допускати подібних збоїв». |
Ганна Лавренюк, генеральний директор АВМ:
Підготовлено за інформацією пресслужби АВМ
1Закон Енгеля — закономірність споживчої поведінки, вперше описана німецьким вченим Ернстом Енгелем у 1857 році, згідно з якою у міру зростання доходів витрати на харчування зростають меншою мірою, ніж витрати на предмети тривалого користування, подорожі чи заощадження, а структура споживання продуктів харчування змінюється у бік якісніших продуктів. Зростання доходів призводить до збільшення частки заощаджень та споживання високоякісних товарів і послуг при скороченні споживання низькоякісних. Авторське формулювання: «що бідніша сім'я, то більша частка її загальних витрат має бути спрямована на забезпечення продовольством».
У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).