Ефективність ферми залежить від багатьох взаємопов'язаних факторів, серед яких чотири основні — корова, корми, комфорт та кадри. Для кожного господарства один із них у певний проміжок часу має першочергове значення, але нехтування будь-яким іншим може помножити на нуль всю пророблену роботу.

У цій статті детальніше зупинимося на цілях та умовах генетичного поліпшення молочних корів.

Селекція молочного стада вимагає наполегливої, цілеспрямованої і тривалої роботи. Щоб сформувати ефективне стадо, насамперед потрібно визначити мету розведення. Тобто що ми хочемо отримати в результаті, яку породу утримувати і які умови годівлі та утримання можемо забезпечити.

В Україні представлені майже всі світові лідери генетичних компаній, які пропонують найкращий генетичний матеріал. Однак він нічого не вартий, якщо на фермі відсутня ціль і стратегія розведення.

Поширена думка, що найбільш вигідна порода для промислового виробництва молока — голштинська. Справді, якщо ми можемо забезпечити оптимальні умови годівлі й утримання, то першим вибором буде голштин. Однак будь-яка інша порода також може бути ефективною і зробити ферму успішною.

Кожна порода має свої переваги та недоліки. Коли порівняти середню молочну продуктивність різних порід європейської селекції (для прикладу взято дані VikingGenetics), то для голштинської вона становить 11 370 кг, червоної — 9 883 кг, джерсейської — 7 614 кг молока за 305 днів лактації (табл. 1).

Таблиця 1.

Генетичний потенціал сучасних порід*

*Для прикладу взято дані VikingGenetics. Генетичний потенціал виражений як різниця порівняно із середнім значенням популяції або з показниками бугая-плідника з племінною цінністю 100 балів.

Однак за виходом жиру, конверсією корму та ефективністю відтворення джерсей займає лідируючі позиції. Отож, вибір породи залежить від цільових показників господарства. Не маючи цілей, ми не зможемо їх досягти.

Слід пам’ятати, що для формування стада з високим генетичним потенціалом слід використовувати найкращий генетичний матеріал. На жаль, на українських фермах часто використовують бугая або сперму «умовної» якості. Графік 1 показує, як змінюється генетичний потенціал стада залежно від якості генетичного матеріалу. Коли, приміром, використовувати бугая з невисоким індексом пожиттєвого прибутку, потенціал стада хоч і зростатиме, але це буде дуже довгий процес. Незалежно від породи запліднення спермою топових бугаїв пришвидшує ріст потенціалу стада.

Графік 1.

Динаміка покращення пожиттєвої прибутковості залежно від генетичного потенціалу бугая-плідника

Корова не завжди приносить однаковий прибуток упродовж лактації (графік 2). Чим вища ефективність відтворення, тим більше тварин на високому рівні лактації, тим більше заробляємо. В різних порід стійкість лактації різна. На скріншоті 1 відображена крива лактації корів-первісток звичайного українського господарства. Зверніть увагу, наскільки вона рівна.

Графік 2.

Прибутковість корови упродовж лактації

Це приклад, як вплинути на генетичний прогрес і поступово отримати високоефективних тварин.

В цьому стаді 331 первістка із середньою добовою продуктивністю 36 кг молока. Перед запуском, на 300-ий день доїння, вони в середньому дають понад 30 кг молока. На мою думку, це приклад ефективного стада. Потенційно ці тварини даватимуть на 15−20% більше молока у наступні лактації, відповідно їхній потенціал — 42 кг молока — реалізований, а не теоретичний. На сьогодні корови другої лактації дають 40 кг, третьої — 41,4 кг, старші тварини — 38 кг молока.

Скріншот 1.

Графік продуктивності корів-первісток

Варто зазначити, що неможливо покращувати одночасно всі ознаки. Необхідно обрати пріоритетні ознаки, які ви хочете поліпшити, та сформувати вимоги до підбору бугаїв-плідників:

• за коровами закріплювати бугаїв з показником повторюваності ≥70%;
• індекс пожиттєвої продуктивності бугаїв-плідників (Profitable lifetime index, PLI) — ≥400 дол. або індекс пожиттєвого прибутку (Net Merit, NM $) — ≥600 дол.;
• показники надою, вмісту жиру та білка повинні мати позитивне значення;
• статура варіює від +60 до -60; позитивні значення вказують на збільшення розмірів тварин; бажаний показник — ≤0;
• кількість соматичних клітин (Somatic Cell Counts, SCC); негативні показники вказують на їхнє зменшення в нащадків; бажаний показник — ≤0;
• тривалість життя (Lifespan); прийнятний рівень — ≥0;
• індекс фертильності (Fertility Index, Daughter Pregnancy Rate, DPR) — якомога більший;
• індекс заплідненості телиць (Heifer Conception Rate, HCR) — якомога більший;
• індекс заплідненості корів (Cow Conception Rate, CCR) — якомога більший;
• легкість отелення (Direct Calving Ease, dCE); для осіменіння корів — ≥0, телиць — ≥3;
• рівень мертвородів — ≤6%;
• локомоція (Locomotion) оцінюється від -3 до +3, прийнятний рівень — ≥0.

При підборі бугаїв плідників необхідно враховувати й інші аспекти. Зокрема йдеться про розмір тварин. Нерідко на фермі обирають бугая-плідника з індексом статури +1. Це означає, що в наступному поколінні статура збільшується на 1 см, тобто через 5 поколінь нащадки будуть вищими на 5 см і довшими на 7 см.

В Україні тварин голштинізують протягом двадцяти років, в результаті чого у великої кількості господарств розміри стійла вже не відповідають розмірам тварини. Як наслідок, зростає частота травмування суглобів кінцівок, захворюваність маститом і рівень вимушеного вибракування тварин.

Не менш важливий контроль рівня інбридингу в стаді, який неможливий без даних про походження тварини. Зростання інбридингу на 1% зменшує молочну продуктивність за життя на 358 кг, а чистий прибуток — на 24 дол./корова/рік (табл. 2). Ці втрати пов’язані зі скороченням тривалості продуктивного використання тварини, виробництва жиру та білка, погіршенням репродуктивної функції та життєздатності молодняку. Інбридинг також збільшує частоту прояву генетичних патологій.

Таблиця 2.

Втрати через зростання інбридингу на 1%

Формування високоефективного стада тісно пов’язано зі стратегією вибракування худоби. Відбір кращих тварин починається з телят. Новонароджених теличок з очевидними вродженими патологіями, з одностатевих двієнь або вагою менше 25 кг (для голштинської породи) слід вибраковувати одразу.

Потому цей молодняк з високим генетичним потенціалом потрібно правильно виростити. Один із ключових етапів формування ефективної телички — перші два місяці життя. Раніше цільовий середньодобовий приріст телят у цей період становив 750−850 г. Нові наукові дані говорять, що їхнє збільшення на 1 г підвищує надій за першу лактацію на 4 кг.

Водночас важливо, щоб прирости були рівномірними і стабільними. Інколи у молочний період у телят відмінні прирости, але після відлучення вони падають і протягом місяця відновлюються. Бажано, щоб після відлучення й до осіменіння вони були рівномірними і становили 850−950 г. За можливості не рекомендують залишати на ремонт стада теличок, які відстають у рості і розвитку чи хворіли на пневмонію і діарею.

Занадто високі прирости після десятимісячного віку зменшують надій за першу лактацію (графік 3).

Графік 3.

Вплив середньодобових приростів на молочну продуктивність за 305 днів лактації

Ремонтний молодняк — це своєрідний депозит. Спочатку фермер вкладає кошти у його вирощування, а після отелення (через 23−25 місяців після народження, залежно від інтенсивності вирощування) повертає. Важливо підкреслити, що запліднення телиць у віці понад тринадцять місяців відтерміновує компенсацію інвестицій. Пізніше отелення первісток означає організацію додаткових місць для їхнього утримання на фермі. До того ж є дані, які свідчать про зменшення молочної продуктивності при пізньому отеленні — у віці понад 2,5 року (графік 4).

Графік 4.

Вплив віку отелення на майбутню продуктивність

Джерело: АтЗТ АгроСоюз, 2006.

Однорідність стада також залежить від вчасного і правильного вибракування корів. Надзвичайно важливо, щоб воно було плановим. Для початку визначте прийнятний для свого господарства рівень вибракування. Чим менший рівень вимушеного вибракування, тим вище можна піднімати показники для планового і тим якісніше «відшліфувати» стадо.

Оцінюйте материнське стадо за:

• екстер'єрним типом (лінійна оцінка),
• продуктивністю (надій, уміст жиру і білка),
• станом здоров’я,
• ефективністю відтворення,
• результатами геномної оцінки. Плановому вибракуванню підлягають тварини:
• з продуктивністю менше середньої у стаді;
• які дають молоко з умістом жиру та білка менше базових рівнів;
• які хворіли маститом понад три рази за лактацію; які хворіють на стафілококовий мастит;
• із звичними абортами;
• які не запліднюються понад 250 днів лактації при умові, якщо в стаді відмінна запліднюваність та тривалість сервіс-періоду; в іншому разі можна поставити ціль 300 днів.

Корова Кіранда — рекордистка ТОВ «Рожнівка-Агро» (Чернігівська обл.), четверта лактація, піковий добовий надій — 122,46 л (21.06.2023), на 152-му дні лактації (05.07.2023) добова продуктивність становила — 88,33 л. Господарство є прикладом ефективного формування стада, де без купівлі тварин із продуктивності 8 л/добу вдалось досягти рівня 38−40 л/добу, а по окремих тваринах — 80 л.

Ефективне стадо формується крок за кроком тривалий період. Чим більший генетичний потенціал тварин, тим кращі умови і догляд мусимо забезпечити. Найбільш обмежуючим фактором успіху в цьому процесі є кадри. Завдання власника чи керівника господарства зробити з них команду. Можна мати цілі, плани, інвестувати у розвиток, але без команди, яка працює в одному напрямку, результату ніколи не буде. Адже команда — це об'єднані навколо якоїсь ідеї люди зі спільним баченням, метою та ідеями.

У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).