Аре Сельге, доктор с.-г. наук	Калле Каск, доктор ветеринарних наук

— Розкажіть, будь ласка, які аналізи роблять лабораторії?

Калле Каск: Лабораторії проводять усі аналізи кормів, необхідні фермерові. З упевненістю можу сказати, що в нас можна дослідити той самий спектр показників, що й у кращих світових лабораторіях. Різниця лише в тому, що в нас вартість менша. Сьогодні обслуговуємо аграріїв не тільки з Естонії, а й з інших країн.

Аре Сельге: При університеті маємо лабораторії як для тваринників, так і для агрономів. Тобто робимо аналізи кормів, води, ґрунту, рослин. Співпрацюємо не тільки з фермерами, а й із консультантами. Як і в Україні, в Естонії використовуються різні системи оцінки й найрізноманітніші показники. В цьому сенсі ми гнучкі — беремо до уваги побажання всіх клієнтів. Якщо говорити про корм, то тестуємо і фураж, і комбікорми.

Вже маємо досвід проведення аналізу українських ґрунтів. В одному з господарств ми пройшли 700 гектарів і взяли проби. Результати аналізу показують, що в ґрунті не вистачає поживних речовин. У землю треба інвестувати, якщо власник хоче господарювати на ній тривалий час.

— Коли і як виникла ідея налагодження співпраці з Україною в молочному секторі?

Калле Каск: Міністерство закордонних справ Естонії ініціювало спільний естонсько-український проект, що має на меті впровадження успішної екологічно чистої моделі управління стійким молочним стадом на сільськогосподарських підприємствах Чернігівської області. Естонський уряд реалізує різні проекти не лише в Україні, а й інших країнах, як-от, приміром, у Грузії. Для реалізації проекту міністерство почало шукати молочні підприємства та наукові установи України, які б погодилися на співпрацю. Вибір зупинився на Чернігівській області, а саме на господарствах ТОВ СП «Агродім», ПАТ «Блок-Агросвіт», ПОСП «Жадьківське». Проект комплексний і отримав позитивну оцінку від МЗС. Якщо він буде успішним, то будуть і інші. Співпраця з Україною для нас цікава. У нас є чим поділитись з українськими аграріями.

Аре Сельге: Додам, що наразі МЗС Естонії дає «зелене світло» в напрямку України. Якщо є варті уваги ідеї або ж обидві сторони зацікавлені у співпраці, то міністерство охоче підтримує і, понад те, фінансує проекти.

Колись наші країни входили до складу Радянського Союзу, і ми маємо спільну історію. Але впродовж останніх 15−20 років ми шукали й налагоджували контакти з Західною Європою та США і з часом майже втратили зв'язок із пострадянськими країнами. От ми й подумали: чому б не відновити стосунки з Україною, зокрема наукові? Наша лабораторія головним чином призначена для наукових цілей. Водночас ми працюємо для фермера-практика, пропонуємо найкраще, що маємо в науковому арсеналі. В цьому сенсі Естонія провідна країна.

Калле Каск: Справді, Естонія була першою республікою в Радянському Союзі, котра почала розробляти технології аналізу кормів та ґрунту, тому нині маємо чимало цікавих наробок. Наша наукова група працює вже тридцять років. Звісно, в перспективі ми хочемо співпрацювати з українськими університетами.

Лабораторія факультету годівлі тварин Інституту ветеринарної медицини і тваринництва.

— Що представляє собою нинішній українсько-естонський проект?

Аре Сельге: Проект полягає в тому, щоб створити екологічно чисте виробництво. В Євросоюзі це фундамент. Європейське екологічне агентство, міністерство навколишнього середовища ретельно контролюють кожен крок європейського фермера, в тому числі естонського. Очевидно, що коли в одному місці зосереджена велика кількість худоби, то це створює небезпеку довкіллю. В першу чергу, це гній. Якщо естонський фермер хоче експлуатувати ферму з численним поголів'ям корів, то він повинен гарантувати, що гній не шкодитиме довкіллю. Він повинен зберігатись у лагуні чи спеціальних резервуарах. Чесно кажучи, ферми, які ми відвідали в Україні, в Естонії закрили б уже наступного дня, бо у вас гній висипають просто неба, навіть узимку вносять на поле. В нас такого не допускають, це суворо контролюється — накладаються величезні штрафи, люди втрачають свої робочі місця.

З другого боку, ми розуміємо, що в Україні не можна все миттю змінити, це тривалий процес. Якщо фермер хоче реконструювати ферму, то він думає про те, як правильно утримувати чи нагодувати корів, але зовсім не думає про резервуар для гною. Немає коштів, немає вимог, то й не треба.

До екологічно чистого виробництва потрібно готуватися, за мить нічого не зробиш. Ми розуміємо, що для змін потрібен час. Процес починається з того, як думає людина, а вже потім — кошти, проекти. Але ці зміни повинні відбутися. З нашого боку ми даємо поради і вказівки в цьому напрямку: якщо сьогодні ви ще можете так працювати, то завтра все може змінитися. Це може статися й років через десять, але якщо ферма будується чи реконструюється, то потрібно враховувати екологічні вимоги і планувати способи зберігання, переробки та внесення гною вже нині.

— Як відбувається реалізація проекту?

Калле Каск: Спочатку ми приїжджаємо у господарство, оцінюємо й аналізуємо виробництво. Потім радимо, що потрібно робити. Робимо аналіз кормів, ґрунту, складаємо раціони. Також відбувається обмін учасниками проекту. Українські спеціалісти вже приїжджали в Естонію, відвідували наші ферми. Двосторонній обмін досвідом триває, у процесі виникають нові ідеї, до проекту вносяться зміни. Для нас це був перший досвід співпраці з Україною в цьому напрямку.

Аре Сельге: Це пілотний проект. Спочатку думали, що достатньо буде дистанційно працювати, але зрозуміли, що цього мало. А після поїздок в Естонію ваших спеціалістів і наших в Україну ми маємо кращі результати. На ваших фермах працюють чудові фахівці, які мають необхідні знання і, головне, люблять свою роботу. Вони справді хочуть обмінюватися досвідом. Чогось вони можуть нас навчити, чогось — ми їх. Для цього потрібно зустрітися й спілкуватись. Зараз ми відчуваємо, що розмовляємо на одному рівні й однаковою мовою.

— Які перші результати проекту?

Калле Каск: Проект працює всього рік, а це дуже короткий період, щоб говорити про великі результати. Але ми вивчили ситуацію в Україні, побачили, як насправді можна працювати зі спеціалістами молочних ферм. Перший рік це швидше за все становлення й налаштування проекту. Якщо до наших порад управління молочною фермою, утримання корів тощо прислухатимуться, то результати обов’язково будуть.

— Над чим би ви порадили працювати українським фермерам?

Калле Каск: Подорожуючи Україною, ми побачили чимало ферм, побудованих ще за радянських часів. В Естонії таких ферм майже не залишилось. Якщо власники старих ферм хочуть продовжувати займатися тваринництвом, то без реконструкції не обійтись. Власникам нових ферм потрібно працювати над їх ефективністю. Й усім без винятку — над підвищенням якості кормів (особливо силосу). Потрібно більше застосовувати сучасних технологій і, звісно, покращувати генетику худоби.

Аре Сельге: Дуже важливо, щоб держава берегла природу для дітей, внуків. Фермери повинні про це також дбати.

Журнал «Молоко і ферма»