Юрій Сівов, КЦ АВМ:

«Існує дві форми кукурудзяного крохмалю — аморфна і кристалічна. Аморфна розщеплюється в рубці, кристалічна проходить транзитом через рубець та розщеплюється в тонкому кишечнику під дією ферментів підшлункової залози.

В сухому зерні практично весь крохмаль кристалічний, у корнажі близько 30% крохмалю знаходиться в аморфній формі. Однак протягом зберігання крохмаль у корнажі поступово трансформується — з аморфного стану в кристалічний.

Якщо в раціоні ви використовуєте тільки суху кукурудзу, то до нього слід додавати компоненти, що містять легко розщеплюваний у рубці крохмаль — пшеницю та ячмінь. А це означає, що будемо використовувати дорожчі корми. Пшениця та ячмінь хоч і фуражні корми, але все одно дорожчі за кукурудзу.

Виробники молока зі США не використовують в раціонах пшеницю та ячмінь. Зазвичай їхні раціони містять кукурудзяний силос, сінаж або силос люцерновий та різні відходи харчової промисловості. Саме останні й задовольняють потребу корів у легко розщеплюваному крохмалі. Це може бути апельсинова цедра, яблучний чи томатний жом. Але в Україні їх немає в достатній кількості, тому ми змушені використовувати пшеницю або ячмінь. Звісно можна додавати буряковий жом, але засилосований жом важко зберігати.

Суха кукурудза — це затрати на сушіння, тому її собівартість збільшується. Зберігання вологого зерна в рукавах чи траншеях придумали для того, щоб здешевити кормовиробництво. В Україні є чимало підприємств, які проблему легкорозщеплюваних неструктурних вуглеводів вирішують завдяки жомові. Є й такі, і їх також чимало, які не можуть цього собі дозволити, тому використовують пшеницю чи ячмінь.

Що стосується сухого зерна та фракції помелу, то суху кукурудзу потрібно перемелювати в борошно для того, щоб бодай якась частка крохмалю стала розщеплюваною. А якщо сухе зерно поєднують з ячменем і пшеницею, то його можна не перемелювати, а зробити з нього крупу. Волога кукурудза подрібнюється перед закладанням на зберігання. Її крохмаль з часом змінюється: з аморфної форми переходить у кристалічну.

Який корм буде ефективнішим? Немає різниці, яку кукурудзу згодовуєте, корови даватимуть молоко. Але при використанні сухого зерна собівартість виробництва молока зростає.

Якщо порівняємо з іншими країнами, то, наприклад, у Каліфорнії (США) фермери взагалі не сушать кукурудзу примусово. У цьому регіоні погодні умови сприяють тому, що зерно висихає ще в полі, тому немає затрат на транспортування та досушування. Вологе зерно тут заготовляти немає сенсу. Крім того, фермери використовують апельсинову цедру. У штаті Вісконсін погодні умови схожі на ті, що на півночі України, тому зерно потрібно сушити. Все залежить від регіону.

Доводиться чути, що закладена волога кукурудза буде уражена пліснявою. Якщо її правильно закласти, то ні. Суха кукурудза так само може бути уражена грибками.

А ще американці рекомендують використовувати кукурудзяний силос тільки після 4 місяців зберігання. Цьому є пояснення: в перші місяці корм містить велику кількість розщеплюваного крохмалю і він повинен трансформуватись у кристалічну форму. Якщо в раціоні забагато швидкорозщеплюваного крохмалю, то він руйнує мікрофлору рубця. Ми навіть можемо вбити корову. А коли його недостатньо, ми не отримуємо рубцевого протеїну, жиру — найцінніших продуктів, які виробляє мікрофлора рубця.

Що стосується байпасного крохмалю і білка в раціоні корів. Річного надою 6 тис. л можна добитись і без них. Якщо інші тварини чи птиця з самого початку «заряджені», щоб витримати удар по печінці, то корови ні. Наприклад, корови голштинської породи взагалі не здатні боротись з поганим раціоном. За своєю природою корові не потрібен байпасний білок, бо вона сама його синтезує білок. Якщо розраховуємо на вищу молочну продуктивність, тоді треба балансувати раціон і включати байпасні джерела».

Ральф Вард, засновник і керівник лабораторії Cumberland Valley Analytical Services (CVAS):

«Волога кукурудза містить стільки ж крохмалю, скільки й суха. Проте ці корми значно відрізняються за швидкістю розщеплення крохмалю в рубці.

Байпасний крохмаль не є метою нашої системи годівлі. Зазвичай ми зацікавлені у тому, щоб отримати максимальну кількість розщеплюваного в рубці крохмалю, але щоб не перевантажити рубець загальним крохмалем.

Наш підхід до згодовування сухої обмолоченої кукурудзи полягає в тому, щоб розмолоти якомога дрібніше.

Вважаю, що вибір між вологою чи сухою кукурудзою — це більше питання економіки господарства. Якщо є кормосховища для зберігання корму, то використання вологої кукурудзи є економічно доцільнішим. Важливо закладати вологу кукурудзу з відповідним рівнем вологи. Якщо кукурудза має занадто високий рівень вологи, це може спричинити надмірне розщеплення у рубці, тим більше, якщо вона є єдиним джерелом крохмалю на фермі. Якщо кукурудза занадто суха, то матимемо проблеми з її ферментацією та якістю під час зберігання.

На мою думку, згодовування вологої чи сухої кукурудзи істотно не впливає на виробництво молока. Все залежить від того, як в раціонах балансуються доступні джерела крохмалю.

Використання вологої кукурудзи порівняно з сухою лущеною в США залежить від кількох факторів. Якщо в господарстві є достатньо землі для вирощування кукурудзи та можливості збирати врожай, то її заготовляють на фермі як вологу кукурудзу. Засушливі регіони мають більші витрати виробництва на гектар і зазвичай використовують суху кукурудзу, що імпортується в регіон».

Ренді Шейвер, Університет штату Вісконсін:

«Кількість крохмалю однакова як в сухій, так і в вологій кукурудзі, якщо вона обмолочена. Якщо волога кукурудза містить стрижні, тоді вміст крохмалю буде менший порівняно з сухою кукурудзою. У снепледжі (корм, що містить зерно, стрижні і листову обгортку) вміст крохмалю значно нижчий порівняно з сухою кукурудзою (див. таблицю).

Кількість байпасного крохмалю залежить від вологості «вологої» кукурудзи, розміру часток, тривалості зберігання в силосній ямі чи іншому сховищі перед згодовуванням. У сухій кукурудзі кількість байпасного крохмалю від розміру часток при подрібненні (ми радимо 500 мікронів для загального змішаного раціону). Волога кукурудза більш перетравна в рубці порівняно з сухою.

Ефективність згодовування кукурудзи залежить від складу загально змішаного раціону. Якщо в раціоні великий вміст трав’яного/бобового силосу, то краще використовувати вологу кукурудзу. Якщо раціон містить кукурудзяний силос, то краще додавати суху кукурудзу.

У США при виборі між сухою та вологою кукурудзою враховують собівартість корму, наявність землі для вирощування кукурудзи. Наприклад, при заготівлі вологої кукурудзи ми не витрачаємо кошти на сушіння. Крім того, волога кукурудза під час збирання коштує дешевше, ніж суха на елеваторі».

Херб Бухольтц, Університет штату Мічиган:

«На мій погляд, єдиною перевагою використання кукурудзи з високим вмістом вологи є відсутність витрат на сушіння. Вологу кукурудзу необхідно збирати з умістом вологи від 24 до 33% (від 76 до 66% сухої речовини). Часто у штаті Мічиган кукурудза довго залишається в полі, тому швидко висихає і стає занадто сухою для заготовлення як вологого корму. Тут нічого не вдієш, хіба що заготовити її як суху.

При заготовці вологої консервованої кукурудзи основна увага має бути на вологості. Занадто волога кукурудза дуже швидко перетравлюється і може спричинити проблеми з травленням у худоби. Якщо її зібрали занадто сухою, кукурудза погано зберігається, швидко псується, пліснявіє. Перед закладкою вологу кукурудзу потрібно обробити. Зазвичай її плющать. Якщо подрібнити надто мілко, це може спричинити розлад травлення і навіть ацидоз, зменшити споживання корму.

Вологу кукурудзу слід зберігати в силосній ямі з бетонною підлогою та стінами, щільно утрамбувавши трактором (так само, як і кукурудзяний силос), масу треба якісно накривати плівкою, щоб запобігти потраплянню повітря та води.

Переваги сухої кукурудзи в тому, що її можна зберігати в будь-якому сухому місці. Її можна подрібнювати до бажаного розміру. Якщо нутриціоніст вирішив змінити ступінь подрібнення, це легко зробити.

Недолік сухої кукурудзи — витрати на її висушування.

Чимало мічиганських фермерів використовують вологу кукурудзу, але зараз значно менше, ніж 5−20 років тому. Основна причина в тому, що сьогодні кукурудзяний силос є основним грубим кормом в раціоні і все менше використовується люцернового силосу. Близько 2/3−¾ грубого корму в раціоні становить кукурудзяний силос і ¼−1/3 — люцерновий. З одного гектара можна отримати більше СР кукурудзяного силосу, ніж люцернового.

Оскільки кукурудзяний силос є основним грубим кормом, і в ньому також міститься зерно вологої кукурудзи, тому, звісно, краще згодовувати суху кукурудзу, ніж вологу.

Суха кукурудза перетравлюється повільніше порівняно з вологою, що дозволяє згодовувати її більше».

Milkua.info