Сьогодні в усьому світі спостерігається неабиякий інтерес до органічної продукції. Чимало експертів молочного ринку сходяться на тому, що Україна з її можливостями і природними умовами могла б стати провідним світовим постачальником саме такої продукції. Виробники молока значно стриманіше ставляться до цієї ідеї, а тому органічної продукції українського походження зовсім мало. Про основні виклики органічного виробництва наша розмова з директором ТОВ «Органік Мілк» Оленою Олександрівною Стретович.

—  У чому особливість виробництва органічної молочної продукції і чому попри ростучий попит охочих зайнятися цією справою небагато?

 — Спочатку треба сказати кілька слів про структуру нашої групи компаній. До її складу входять чотири підприємства. Два з них — «Галекс-Агро» і «Агровест груп» — спеціалізуються на рослинництві й тваринництві. Обробляємо 10 тис. га землі, тримаємо близько 5 тис. голів великої рогатої худоби, дійне стадо становить майже 3 тис. корів. Маємо чотири майданчики для виробництва молока. Це сучасні ферми, де все зроблено за останніми вимогами не тільки органіки, а й ХАССП (НАССР) для систематичної оцінки й управління ризиками, які впливають на безпечність продукції. Зернові здебільшого експортуємо в ЄС та інші країни світу, частину зерна переробляємо, а решта йде на годівлю тварин. Ще два підприємства — «Органік мілк» та «Органік міт» — займаються переробкою.

Молочна і м’ясна продукція виробляється з власної сировини. Коло, яке зображене на всіх етикетках із нашою молочною продукцією і символізує наш бренд Organic milk (див. фото), говорить про те, що в нас замкнутий цикл виробництва.

Чим ми відрізняємося від інших виробників, які працюють у сегменті органік? Ми є однією з найбільших в Україні та Європі компаній, яка займається органічним виробництвом не на рівні фермерства, а в промислових масштабах. На сьогодні переробляємо 35 тонн молока на добу на сучасному заводі, хоча могли б значно більше — до 100 тонн. Не поспішаємо з обсягами, нарощуємо виробництво готової молочної продукції у міру збільшення поголів'я молочної худоби на власних виробничих майданчиках.

У нас свої поля, ферми, лабораторії, переробні заводи — повний замкнутий цикл виробництва. Всі його етапи сертифіковані як органіка. Для нас органіка — це стиль життя, філософія. Саме тому всі наші підрозділи працюють виключно в цьому сегменті.

Чому сьогодні в Україні органічних гравців на ринку небагато? Тому що зробити органічний продукт, зокрема й молоко, нелегко. Спочатку треба мати органічне поле і поголів'я, яке споживає виключно органічні корми. Для цього треба дотримуватись органічних стандартів, а це зовсім не просто. Питання навіть не в грошах, а в твердому переконанні й прагненні працювати саме так. На поля не вносяться гербіциди, пестициди чи будь-які синтетичні добрива. Підтримуємо родючість ґрунту завдяки сидератам і компосту, що виготовляється з відходів тваринництва. Врожайність на таких полях у 3−4 рази менша, ніж при традиційному обробітку.

Перейдімо до ферми. Основні критерії з утримання худоби — безприв’язь, цілодобовий доступ до корму і води, вигульні майданчики, виключно органічні корми, визначена кількість днів на випасі. Телят до 4 місяців потрібно випоювати незбираним молоком, заборонено використання замінників і ще ціла низка інших вимог. Що стосується породи, то в Україні головним чином використовується голштинська, яка здатна давати до 12−13 тонн молока на рік. Ми тримаємо сименталів. Вважаємо цю породу більш придатною для органічного виробництва, бо загартованіша і стійкіша до хвороб. Для нас це важливо, бо маємо суворі обмеження щодо лікування корів і застосування лікарських препаратів.

Наступний етап — переробка. Під час виробництва продукції всі інгредієнти повинні бути сертифіковані як органічні й мати відповідне документальне підтвердження. Молоко використовуємо лише з власних ферм і воно, звісно, органічне. Ягоди для йогуртів частково вирощуємо самі, решту купуємо в органічних операторів. Цукор теж має бути органічним, сьогодні в Україні є тільки один виробник. Ще рік тому цукор завозили з Німеччини по 80−100 грн./кг. Какао, ваніль веземо з-за кордону. Відповідно, в ціні готової молочної продукції відображаються всі ці витрати.

Під брендом Organic meat випускаємо м’ясну продукцію і теж винятково з власної сировини та органічних спецій, гірчиці, цибулі, молока, яєць. Близько року відпрацьовували технологію виробництва ковбаси без фосфатів, нітритів, усіляких інших добавок і ароматизаторів. Було важко, але впорались, в асортименті до сорока видів продукції.

— Сертифікована органічна молочна продукція і та, яка позиціонується як органічна/натуральна. Існує проблема умисної або неумисної підміни понять, і чи варто на цьому акцентувати увагу?

— Влітку 2019 року нарешті було ухвалено закон про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу й маркування органічної продукції. Довгих п’ять років громадська спілка «Органічна Україна», до якої входять виробники органічної продукції, працювала над тим, щоб мати закон саме в такій, максимально наближеній до європейських вимог редакції.

Закон чинний, але все ще не працює на повну силу. Є багато нюансів, зокрема й бюрократичних, які треба вирішити: як має відбуватись сертифікація і хто має право сертифікувати операторів? як скласти цей реєстр? яка роль відводиться Держпродспоживслужбі, як вона має впливати на процес і контролювати його? На сьогодні в Держпродспоживслужбі немає фахівців потрібного профілю. Наскільки відомо, їх готують, але потрібен час. Тому сьогодні ми керуємось вимогами європейського законодавства. Якщо продукцію позначено зеленим листком, це ознака того, що продукт органічний згідно з європейським стандартом.

У різних країнах по-різному маркують натуральну продукцію. Наприклад, у Чехії пишуть «біо», в Туреччині — «еко», хтось використовує «органік». Поняття тотожні, а тому важливо, щоб термін було прийнято на законодавчому рівні в державі. Що відбувалось у нас? Будь-який виробник на своїй продукції, яка не є органічною, міг розмістити позначку «біо», «еко» чи «органік». Саме тому ми ініціювали цей закон, і сьогодні в ньому закріплено слово «органік». Також закон визначає, що органічний продукт — це продукт, отриманий у результаті ведення органічного сільського господарства і сертифікований органом, який має на те право. Нас сертифікує компанія «Органік стандарт», яку було створено в рамках українсько-швейцарського проекту. Ми проходимо щорічну планову сертифікацію, крім того компанія проводить позапланові аудити. Фальсифікату тут бути не може. Імідж і довіру можна за одну хвилину втратити, а відновлювати довго, якщо взагалі вдасться.

Згідно з законом, маркування на кшталт «еко», «натуральний», «біо» на українські продукти не можна наносити, щоб не вводити споживача в оману. На жаль, у нас 95 чи, може, й 99% споживачів не розуміють, що таке органіка. Поняття «еко», «натуральний» та «біо» ототожнюються з органічним продуктом, хоча це чистої води маркетинговий хід, який не має нічого спільного з органікою, а часом навіть зі здоровою їжею. Чи навмисне це роблять? Так, але зараз набагато менше.

Ми вітаємо ухвалу закону, який чітко визначає, що таке органічний продукт, і встановлює для нього відповідне маркування — «органік». Наскільки це для нас принципово?

Дуже принципово, бо ми завойовуємо довіру споживача, формуємо розуміння органічного продукту, його цінності й вартості, а недобросовісні виробники тягнуть назад і все

перекреслюють.

— Наскільки сьогодні український споживач готовий до органічного продукту?

— Ми вийшли на ринок з готовою молочною продукцією у 2014 році. Було дуже важко. Майдан, війна, економічна криза та безгрошів’я і на цьому тлі з’являється нікому не зрозуміле органічне молоко, ще й коштує значно дорожче. Якщо порівнювати його ціну з торговими марками, чия продукція позиціонується як преміум-клас, то різниця була невелика, та коли взяти дешевий сегмент, то наше молоко було вдвічі дорожче. Що буде і як із цим справитись? Утім, уже через місяць я була приємно вражена тим, що продукт продавався фактично без жодної реклами на радіо чи телебаченні, без будь-якої підтримки й затратних маркетингових заходів. Єдине, що ми робили, — брали промостійку, їхали на ярмарки, виставки, у магазини, давали людям скуштувати нашу продукцію. Цим інструментом користуємось і донині.

— Яка частка органічного молока на ринку порівняно з традиційним і хто ваші колеги по цеху?

— Кому належить ідея виробляти органічне молоко?

— Які цілі ставились і чи змінились вони на сьогодні?

— Ви виготовляєте широкий асортимент продукції: молоко, кефір, йогурти, сметану, масло, сир твердий, кисломолочний, адигейський... Чи не простіше було б зосередитись на чомусь одному?

— Якими виробничими, технологічними чи репутаційними досягненнями ви особисто найбільше пишаєтесь?

Відповіді на ці та інші питання читайте в журналі «Молоко і ферма» № 6 (61), грудень 2020.