Свій контрабандний шлях до України дорогий сир починає на заводі в Німеччині. З конвеєра підприємства «Kaeserei Champignon Hofmeister GmbH & Co KG» виходять тонни елітної сирної продукції, як brie, dorblue тощо. Саме тут закуповують товар офіційні компанії-імпортери, які реалізовують продукцію у своїх країнах.

На продукцію для ринку кожної окремої країни — тут свої наліпки. Тільки от контрабандисти, які, окрім офіційних імпортерів, возять продукцію до України — замовляють сир буцімто для британців. Погляньте на фото, позначка GB означає, що товар везуть у Great Brittan (Велика Британія).

Насправді ж, вантажівки їдуть зовсім не у туманний Альбіон, а до Польщі, на склади неподалік міста Томашув.

На території цих складів дорогий сир перевантажують з фур у буси, таким чином партії подрібнюють. І вже без відповідних умов зберігання — везуть з Томашува у село Медика, що вблизу польсько-українського кордону (з Українського боку — Шегині). Далі — найцікавіше. До бусів з сиром підходять так звані «човники» або «мурахи». Здебільшого це українці, що мешкають неподалік пунктів пропуску.

Вони, за певний гонорар, переносять через пішохідний перехід між Польщею та Україною різного роду товари, не розмитнюючи їх. Що стосується сиру — кожна людина легально може принести лише 2 кілограми такого продукту через кордон. Наш інформатор також пробує себе в ролі такої «мурахи» і йому довіряють перенести одразу 5 кілограмів сиру dorblue, призначеного для ринку у Великій Британії.

На пішохідному митному пості зустрічаємо іще десятки таких же «мурах», але з цілими валізами та сумками різного товару: сири, ковбаси, йогурти. Звісно, ніхто нічого не розмитнює, товари безперешкодно потрапляють в Україну.

«Митники — просто закривають очі на таке переміщення товарів. Кілька хвилин — і ми на території України, з 5 кілограмами уже контрабандного сиру, адже наш інформатор у 2,5 рази перевищив допустиму норму переміщення такого товару. Після перетину кордону — рухаємось у зазначене „роботодавцем“ місце для здачі товару і одержання гонорару за „перекидку“ сиру через митницю», — пише «Діло».

На перший погляд — звичайне подвір'я із доволі пристойним будинком. А от позаду — цілий стаціонарний склад, до стелі заповнений дороговартісним сиром.

Тут — жодних умов для зберігання молочної продукції, лише ікона на стіні та ваги. Чоловік, який «прийняв» товар та заплатив 70 гривень за «роботу» — навіть не підозрював, що журналісти підклали GPS-трекер в один з ящиків на його складі, аби будь-якої миті могли визначити точне місце перебування товару.

Вже за два дні, завдяки даним із GPS-трекера, було встановлено, що коробка із контрабандним сиром опинилась у Львові, спершу — на території складів на вулиці Шевченка — згодом, на території ринку «Шувар». Довго шукати нелегальний продукт не довелось. Спершу ми придбали одну головку такого ж сиру, на 2 кг 450 грамів, за 566 гривень, і встановили, що згідно з маркуванням — це абсолютно легальний продукт, офіційно ввезений та розмитнений.

«А вже в сусідньому магазині купуємо таку ж головку сиру за 700 гривень, от тільки — контрабандного. З тієї ж партії, що наш інформатор переніс через кордон. Парадокс, контрабандний сир виявився на 134 гривні дорожчим, аніж той, що ввезений легально. Пояснити цю аномалію — поки самі не можемо», — йдеться на сайті «Діло».