молокопродукты, Асоціація виробників молока, КЦ АВМ, безпечність молока, міжнародні ринки
Якщо хочемо конкурувати на міжнародних ринках, то в питанні безпечності молока просто не може бути компромісів — Валерій Лотоцький

 

14−15 серпня в офісі АВМ для десяти експертів КЦ АВМ, Global Agro Finance та ЦВО відбувся тренінг з виконання вимог європейського законодавства з виробництва молока, що є необхідною умовою доступу українських продуктів тваринного походження до міжнародних ринків та отримання нашими операторами права експорту молока і молочних продуктів до країн ЄС, який включав зокрема й симуляційні вправи по процедурі проведення аудиту молочної ферми на базі двох господарств АВМ. Підбиваючи підсумки заходу, ми поспілкувались із Валерієм Лотоцьким, директором КЦ АВМ та керівником Центрів ветеринарного обслуговування (ЦВО).

— Чому важливі тренінги такого плану і такої тематики?

— Усе дуже просто: Україна — це Європа. В найближчому майбутньому ми хочемо бачити себе в ЄС, відповідно, наші молочні ферми повинні відповідати вимогам, які ставляться до виробників, які поставляють свою продукцію у країни ЄС.

З огляду на ситуацію в країні, на те, що Держпродспоживслужба, не маючи достатньо кадрового ресурсу, головним чином зосереджується на аудитах з виявлення невідповідностей, ризиків чи порушень, ми, зі свого боку, розуміючи, які вимоги ставляться до ферм і саму процедуру проходження аудиту, можемо допомогти нашим господарствам виявити недоліки і вжити заходів для того, щоб виробляти якісне безпечне молоко. Власне це і є пріоритетом — виробляти безпечне якісне молоко.

— Наскільки сьогодні наші господарства готові поставляти на ринок саме таку сировину?

— З цим в Україні, як і з усім іншим у галузі молочного виробництва, дуже велика строкатість. Є господарства — від невеликих приватних ферм до найбільших у Європі комплексів, — які стабільно без жодних збоїв виробляють молоко екстраґатунку.

На жаль, незалежно від розміру, є й інші господарства, які виробляють молоко сумнівної якості. Там постійно виникають, умовно кажучи, якісь випадковості, що призводять чи то до надто високого вмісту соматичних клітин, чи то до великої бактеріальної забрудненості, чи то до потрапляння залишків антимікробних або інших хімічних речовин у молоко.

Більшою мірою це залежить від ставлення власника до справи.

— Що потрібно, щоб сировина була безпечна і якісна?

— У першу чергу потрібне усвідомлення власника, директора чи менеджера ферми, що на ньому лежить відповідальність за виробництво молока, яке в деяких випадках є готовим харчовим продуктом, а в деяких — сировиною для виробництва харчової продукції. І в будь-якому разі це дуже відповідальна справа — виробляти безпечне молоко.

Що стосується інвестицій і вкладень, то є різні ступені зрілості ферм. Є такі, де не потрібно ніяких грошових інвестицій, а лише навчання і систематизація роботи, щоб покращити певні моменти, щоб унеможливити виникнення нестандартних ситуацій, якщо раптом захворіла доярка чи менеджер і прийшла інша людина, щоб не виникало збоїв чи відхилень від звичного, і щоб усе працювало так, як має працювати.

Є ферми, на яких потрібні інвестиції і доволі немалі. Є так би мовити умовно амортизовані ферми, які дістались власникам у результаті розпаювань і т. д. Фактично це колишні колгоспи, з яких гроші отримували, але ні копійки не інвестували в покращення.

Якщо бути відвертим, то немає значення, наскільки ферма технологічно облаштована чи інноваційна, однак без постійного покращення вона не може відповідати новим потребам і викликам.

Якщо ж урахувати, що є частина ферм, які ментально і по своїй оснащеності залишились у совку, то зрозуміло, що для них це великі інвестиції. Потрібно забезпечити належні умови утримання тварин, належні процедури доїння, охолодження молока.

Без цього ніяк. Якщо ми хочемо виробляти молоко і конкурувати на міжнародних ринках, то в питанні безпечності просто не може бути компромісів. Ми повинні виробляти безпечне якісне молоко, або не робити його взагалі.

На мою думку, держава робить велику помилку, щоразу відтерміновуючи вимоги до якості молока. Як показує практика, будь-яке господарство при бажанні може виконати ці вимоги й отримувати молоко екстраґатунку.

Наприклад, десять років тому мені самому здавалось, що на українських фермах не можна доїти молоко з КСК менше 400 тис./мл. Сьогодні ж у цьому немає нічого нереального, у нас є господарства, які стабільно протягом року виробляють молоко, де КСК не більше 200 тис./мл, а то і 160 тис., і навіть 80 тис.

Немає жодних вимог, які не можна виконати, лише потрібно системно працювати.

— Що нового дізнались?

— Особисто для мене такі тренінги — то більше не про нові знання, а про їх систематизацію. Що важливо, було привернуто увагу до таких моментів, які ми, консультанти, у своїй практиці дещо недооцінювали. Наприклад, працюючи на підприємствах, ми більше зосереджуємось на виробничих показниках і як отримати молоко, подекуди менше приділяючи уваги, які умови в молокоблоках і як молоко зберігається.

— Наскільки важливою є така інформація з теоретичної точки зору і особливо з точки зору практичного застосування на фермах?

— Є одна проста закономірність: ми бачимо тільки те, що знаємо. Якщо чогось не знаємо, то не звертаємо уваги. Це характерно і для молочних ферм, і для людей, які там постійно працюють.

Цей тренінг дав можливість звернути увагу саме на ті моменти, на які звертають увагу європейці при оцінці своїх ферм на відповідність нормам і стандартам виробництва. Нам треба взяти це на озброєння і використати отримані знання, щоб допомогти нашим фермам відповідати всім вимогам і, відповідно, виключити ризики, на які, можливо, не звертали увагу раніше.

Тим само ми полегшуватимемо роботу і аудиторам ДПСС, і виробникам молока, тому що в ДПСС буде менше зауважень, аудити проходитимуть швидше і, напевно, пришвидшиться робота переробних підприємств з активізації поставок продукції на ринки ЄС.

Консультаційний центр АВМ (КЦ АВМ) створено в 2012 році з метою вивчення та ефективного впровадження передового досвіду світового виробництва молока. В КЦ АВМ працюють експерти, що надають послуги з технологічного, кормового та ветеринарного супроводу МТФ. Середній показник річної продуктивності господарств-клієнтів КЦ АВМ становить понад 8500 кг молока на корову. КЦ АВМ з 2020 року є набувачем референтної моделі молочної ферми, що розроблена Світовим банком Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC). КЦ АВМ є надійним партнером світових організацій IFC, Safoso, USAID, FAO, EBRD та інших.

Контактна особа: Лотоцький Валерій — директор КЦ АВМ +38 097 3 951 221 lototskyy@ukr.net


Центр Ветеринарного обслуговування (ЦВО) створено в 2015 році з метою надання високопрофесійного ветеринарного обслуговування молочнотоварним фермам. В ЦВО працюють експерти галузі з питань відтворення та здоров’я ВРХ, якості молока, гігієни доїння, утримання та комфорту. Завдяки роботі ветлікарів ЦВО господарства вже впродовж першого кварталу співпраці досягають економічно рекомендованих показників відтворення та продуктивності корів, збереженості телят, істотно покращують показники якості та безпечності молока-сировини. За перший рік співпраці рівень добового надою на корову зростає в середньому на 5 л.

Контактна особа: Таранюк Сергій, координатор ЦВО (+380 674 748 535; st@dk-vet.com)

comments powered by Disqus

Останні додані

21 лист. 2024 р., 12:05:00

  Окреслено напрямки співпраці з Міжнародним фондом сільгоспрозвитку

21 лист. 2024 р., 10:55:00

  Чи достатньо вентиляції у телятнику

21 лист. 2024 р., 10:20:00

  Менеджмент сухостою: альтернативний підхід

21 лист. 2024 р., 09:35:00

  Масло залишатиметься дорогим

21 лист. 2024 р., 09:00:00

  Залучення інвестицій в агросектор критично важливе для забезпечення глобальної продовольчої безпеки

20 лист. 2024 р., 12:00:00

  Телята потребують більше енергії в холодну пору

20 лист. 2024 р., 11:25:00

  Експорт живої ВРХ за 10 місяців просів на 16,8%

20 лист. 2024 р., 10:45:00

  В Держбюджеті на 2025 рік на підтримку агросектору передбачено понад 6 млрд гривень