За підтримки |  


Якісне молоко на українських фермах

 

Два основні показники якості виробленого молока — рівень соматичних клітин і бактеріального забруднення. Перший вказує на здоров’я вимені й контроль маститу в стаді. Другий свідчить про дотримання гігієни доїння і доїльного обладнання. Низькі показники соматики й бакзабруднення стали нормою для ТзОВ «Прогрес», ТОВ «Агрофірма “Київська”» та ТОВ «АФ “Соняшник”». На своєму прикладі молочні ферми показують, як незалежно від системи утримання корів, технології чи інвестицій у виробництво отримати молоко екстраґатунку.

ТЗОВ «Прогрес» (Волинська обл.)

Господарство виробляє молоко на двох фермах — у селах Білин та Охнівка Володимир-Волинського району.

У 2013-му перейшли з прив’язної системи утримання худоби на безприв’язну. В господарстві тримають 950 голів дійного стада. Середній добовий надій становить 33 кг на корову. За останні два роки якісні показники молока значно зросли, і нині кількість соматичних клітин становить 200–300 тис./мл, бакзабруднення — до 100 тис./мл. Щоденно господарство виробляє 32 т молока.

Що було?

У 2018 році кількість випадків клінічного маститу становила 9–12% на день.

Бактеріологічне дослідження молока показало, що основними збудниками захворювання були контагіозні патогени (див. таблицю 1).

Збудники маститу на МТФ ТЗОВ «Прогрес»

Під час аналізу роботи було встановлено, що постійно порушувався протокол доїння, що призводило до збільшення часу підключення доїльного апарата до 215 секунд, перетримання і, як результат, до гіперкератозів.

Що змінили?

Кілька кроків, які поліпшили якість молока на фермі:

  • зміна та контроль протоколу доїння;
  • мотивація та навчання доярок;
  • діагностика маститів;
  • контроль якості миття доїльного обладнання;
  • комфорт дійних та сухостійних корів;
  • вибраковування корів з деформацією та абсцесом вимені, а також корів, які хворіли маститом більше трьох разів.

Оскільки мастит у корів переважно спричиняли контагіозні патогени, основні зусилля спрямували на гігієну доїння та обладнання. Хворих корів доїли останніми, проте нові випадки хвороби з’являлися в здорових корів. Причиною було неякісне миття та недостатня дезінфекція доїльного обладнання.

Крім того відмічалося значне поширення клінічного маститу в корів після отелення.

Умови утримання сухостійних корів не відповідали вимогам — недостатня кількість площі, відсутність навісів надворі, тварини часто лягали на гнойовому проході. Тому було прийняте рішення реконструювати приміщення для сухостійних корів — вигульні майданчики забетонували та обладнали навісами. У тварин з’явилася можливість відпочивати на чистій, сухій соломі, і кількість захворювань зменшилася втричі.

При спостереженні за дійним стадом відмічали, що значна кількість тварин не лягає в бокси, хоча довжина стійл була 2 м (див. фото 3 і 4, стор. 36). Після зміщення шийної планки на 20 см вперед більше корів лягало у стійла. Результат не забарився — вже через тиждень валовий надій молока зріс на тонну. Наразі кількість хворих на мастит корів становить 3%.


Повна версія статті опублікована в журналі «Молоко і ферма» №2, квітень 2020.

Замовити номер можна в друкованому або електронному форматі.

Контакти: molokoiferma@dykun.com.ua або +38 (067) 236-01-67

Останні додані

3 груд. 2020 12:10:00

Ера геноміки

27 лист. 2020 14:20:00

Перетравність крохмалю зерна злакових культур

26 жовт. 2020 15:10:00

Компостування: букви вивчили, залишилось навчитися читати

15 жовт. 2020 16:10:00

Внутрішньоутробне метаболічне програмування важливе для вас і ваших корів

9 жовт. 2020 15:30:00

Оцінка якості силосу та сінажу

29 вер. 2020 12:20:00

Коли годівля як вищий пілотаж 

18 вер. 2020 12:35:00

«Розумна» бирка

7 вер. 2020 13:45:00

  TIME BUILDING у житті корови