Якісне молоко на українських фермах

 

Два основні показники якості виробленого молока — рівень соматичних клітин і бактеріального забруднення. Перший вказує на здоров’я вимені й контроль маститу в стаді. Другий свідчить про дотримання гігієни доїння і доїльного обладнання. Низькі показники соматики й бакзабруднення стали нормою для ТзОВ «Прогрес», ТОВ «Агрофірма “Київська”» та ТОВ «АФ “Соняшник”». На своєму прикладі молочні ферми показують, як незалежно від системи утримання корів, технології чи інвестицій у виробництво отримати молоко екстраґатунку.

ТЗОВ «Прогрес» (Волинська обл.)

Господарство виробляє молоко на двох фермах — у селах Білин та Охнівка Володимир-Волинського району.

У 2013-му перейшли з прив’язної системи утримання худоби на безприв’язну. В господарстві тримають 950 голів дійного стада. Середній добовий надій становить 33 кг на корову. За останні два роки якісні показники молока значно зросли, і нині кількість соматичних клітин становить 200–300 тис./мл, бакзабруднення — до 100 тис./мл. Щоденно господарство виробляє 32 т молока.

Що було?

У 2018 році кількість випадків клінічного маститу становила 9–12% на день.

Бактеріологічне дослідження молока показало, що основними збудниками захворювання були контагіозні патогени (див. таблицю 1).

Збудники маститу на МТФ ТЗОВ «Прогрес»

Під час аналізу роботи було встановлено, що постійно порушувався протокол доїння, що призводило до збільшення часу підключення доїльного апарата до 215 секунд, перетримання і, як результат, до гіперкератозів.

Що змінили?

Кілька кроків, які поліпшили якість молока на фермі:

  • зміна та контроль протоколу доїння;
  • мотивація та навчання доярок;
  • діагностика маститів;
  • контроль якості миття доїльного обладнання;
  • комфорт дійних та сухостійних корів;
  • вибраковування корів з деформацією та абсцесом вимені, а також корів, які хворіли маститом більше трьох разів.

Оскільки мастит у корів переважно спричиняли контагіозні патогени, основні зусилля спрямували на гігієну доїння та обладнання. Хворих корів доїли останніми, проте нові випадки хвороби з’являлися в здорових корів. Причиною було неякісне миття та недостатня дезінфекція доїльного обладнання.

Крім того відмічалося значне поширення клінічного маститу в корів після отелення.

Умови утримання сухостійних корів не відповідали вимогам — недостатня кількість площі, відсутність навісів надворі, тварини часто лягали на гнойовому проході. Тому було прийняте рішення реконструювати приміщення для сухостійних корів — вигульні майданчики забетонували та обладнали навісами. У тварин з’явилася можливість відпочивати на чистій, сухій соломі, і кількість захворювань зменшилася втричі.

При спостереженні за дійним стадом відмічали, що значна кількість тварин не лягає в бокси, хоча довжина стійл була 2 м (див. фото 3 і 4, стор. 36). Після зміщення шийної планки на 20 см вперед більше корів лягало у стійла. Результат не забарився — вже через тиждень валовий надій молока зріс на тонну. Наразі кількість хворих на мастит корів становить 3%.


Повна версія статті опублікована в журналі «Молоко і ферма» №2, квітень 2020.

Замовити номер можна в друкованому або електронному форматі.

Контакти: molokoiferma@dykun.com.ua або +38 (067) 236-01-67

Останні додані

5 черв. 2023 10:30:00

Енергозбереження в молочному скотарстві

22 бер. 2023 10:00:00

Консерванти для сінажу: плацебо чи дієвий інструмент?

29 бер. 2022 12:30:00

Рекомендації до проведення посівної 2022

10 лют. 2022 11:50:00

Демотивація: шукаємо причини

25 січ. 2022 13:30:00

Корова не встає. Чому? Що робити?

11 січ. 2022 13:40:00

Новотільні корови: усуваємо помилки управління

21 груд. 2021 12:45:00

П’ять міфів про класичний сінаж

7 груд. 2021 13:35:00

Кульгавість у корів. Де втрачаємо та де можемо здобути? Частина 2. Де можемо здобути

haber
news
blog