Як краще заготовити кукурудзяний силос у курган

 

Артем Арутюнов, консультант із годівлі КЦ АВМ


У середньому заготівля силосу триває близько тижня, а згодовують його худобі упродовж наступних 12-14 місяців. Дуже важливо, щоб і керівники, і спеціалісти господарств, залучені до заготівлі зеленої маси, розуміли, що від злагодженої роботи усіх, а також від дотримання правил заготівлі кормів, залежатиме кінцевий результат.

При цьому витрати часу та коштів на приготування певної кількості силосу будуть однаковими. Але його якість може бути різною. І це позначається на собівартості та прибутковості виробництва.

Усім відомо, що основна перевага силосування в тому, що якісний силос своєю поживною й біологічною цінністю майже не відрізняється від сировини. За правильної заготівлі й зберігання втрати поживних речовин у силосі досить незначні — вони не перевищують 8-10%. Це, по суті, неминучі втрати, від того, що рослинна маса «дихає» і бродить.

Суть процесу силосування зеленої маси зводиться ось до чого. В момент скошування рослин на їх поверхні є різні мікроорганізми: бактерії, дріжджові клітини, плісеневі гриби тощо. Переважна більшість — це гнильні бактерії. А для заквашування рослинної сировини потрібні молочнокислі бактерії, яких здебільшого не вистачає. Саме тому під час заготівлі силосу з заквашуванням сировини природним способом усі виробничі операції повинні бути спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку молочнокислих бактерій та блокування життєдіяльності іншої мікрофлори.

У якісному силосі показник рН має бути в межах 3,8-4,3. При рН понад 4,3 активізується гнильний розпад білка і починається маслянокисле бродіння, яке погіршує органолептичні властивості корму.

Минулого літа співробітники консультаційного центру АВМ, разом із фахівцями молочних господарств, доклали чимало зусиль для заготівлі високоякісного силосу. Результати лабораторних досліджень зразків корму засвідчили, що старання не були марними. Саме тому ми вирішили поділитися досвідом заготівлі кукурудзяного силосу в одному з господарств АВМ — ТОВ «Колос», що на Київщині.

Готуючись до збирання кукурудзи на силос, слід:

  • порахувати, скільки треба силосу;
  • перевірити готовність техніки до збирання, транспортування й трамбування зеленої маси;
  • визначитись із місцем зберігання силосу й підготувати його;
  • порахувати, скільки треба плівки та консерванту.

Урожайність зеленої маси в господарстві була від 550 до 600 ц/га. Усього засіяли кілька ділянок площею від 40 до 60 га. На одних росла виключно кукурудза, на інших — кукурудза та сорго на силос. За попередніми підрахунками, треба було заготовити приблизно 10-11 тисяч тонн силосу.

На території молочнотоварного комплексу господарства було тільки дві силосні споруди. Одну зайняли люцерновим силосом. В другу траншею заклали лише частину кукурудзяного силосу, а це орієнтовно 3 тис. тонн із 10-11 тисяч запланованих. Решту кукурудзяного силосу вирішили закласти в кургани — великий на 5 тис. тонн та малий на 2,5 тис.

Місце для великого кургану було лише частково заасфальтоване. Тому незаасфальтовану площадку розчистили від бур’яну, розрівняли та вкрили соломою.

Зелену масу збирали комбайном Jaguar 870 (CLAAS). Для перевезення її з поля на ферму (2-3 км) використали 10 одиниць техніки. Розрівнювали й трамбували зелену масу тракторами ДТ-75 (2 машини) та Т-170 і Т-150. Щодня робота починалася о 6.40–7.00 і тривала до 19.30— 20.00.

На початку заготівлі рослини зрізали на висоті 25 см від землі, потім висоту зрізу збільшили до 40 см. Вологість зеленої маси була від 66 до 68%. Її визначали, зважуючи суху речовину силосної маси, висушену в мікрохвильовій пічці. Фаза дозрівання зерна — молочно-воскова, воскова стиглість. Стебло, листя й качани подрібнили на частки розміром 1,5–2 см. Зерно також подрібнювали. Якість подрібнення перевіряли так: на одну долоню брали подрібнену масу кукурудзи, а другою накривали; коли щось заважало стиснути долоні, то подрібнення неякісне.

Формування кургану почали з тильного боку майданчика. Спочатку вирішили підняти задню частину кургану на необхідну висоту по всій ширині, а потім поступово рухалися вперед, не забуваючи про ретельне утрамбовування бокових ділянок.

Наприкінці другого дня роботи (з 21.30 до 23.00), коли курган був у висоту 4-4,5 м, ширину 30 м та довжину 15-20 м, усю цю частину після трамбування накрили плівкою — поверх зеленої маси товщиною 40 мікронів, а потім 150 мікронів. Верхній шар плівки присипали землею. Кожного наступного дня накривали утрамбовану частину кургану.

Формування великого кургану тривало 3,5 доби — з 16-го по 18-те серпня, а 19-го вранці завершили накривати плівкою. Щодня закладали близько 1600 тонн зеленої маси. Загальна довжина кургану була майже 65 м.

Результати лабораторних досліджень силосу див. у таблиці.

Таблиця

Поживний склад кукурудзяно-соргового силосу, заготовленого в кургані у ТОВ «Колос» 16-19 серпня 2013 р.

  Вологість Суха речовина Крохмаль Протеїн КДК НДК Зола Сирий жир
Вміст у фізичній речовині, відсоток 71,1 28,9 6,9 2,6 8,1 14,0 0,5 0,9
Вміст у сухій речовині, відсоток     23,8 9,0 28,1 48,3 5,2 2,9
comments powered by Disqus

Останні додані

5 черв. 2023 10:30:00

Енергозбереження в молочному скотарстві

22 бер. 2023 10:00:00

Консерванти для сінажу: плацебо чи дієвий інструмент?

29 бер. 2022 12:30:00

Рекомендації до проведення посівної 2022

10 лют. 2022 11:50:00

Демотивація: шукаємо причини

25 січ. 2022 13:30:00

Корова не встає. Чому? Що робити?

11 січ. 2022 13:40:00

Новотільні корови: усуваємо помилки управління

21 груд. 2021 12:45:00

П’ять міфів про класичний сінаж

7 груд. 2021 13:35:00

Кульгавість у корів. Де втрачаємо та де можемо здобути? Частина 2. Де можемо здобути