Молоко і ферма
Агро — це про майбутнє і про розвиток

 

НОВИНИ АВМ


Хто працює або ж дотичний до агро, сприймає цю сферу людської діяльності як дуже відповідальну, важливу і непросту справу, як виробництво, в якому задіяні сучасні машини й обладнання, широко застосовується автоматизація і цифрові технології, де потрібні не стільки фізичні зусилля, скільки гнучкий розум, де можна себе реалізувати, отримуючи гідну зарплату, задоволення і визнання. Аграрний сектор — такий зрозумілий і не зрозумілий для широкого загалу. Чи є спосіб «проростити» у молоді повагу й прихильність до агро, зацікавити стати його частинкою, сформувати свідомого і відповідального споживача вітчизняної агропродукції, розповідає директорка зі стратегічного розвитку Українського аграрного ліцею Олена Ярошинська.

— Пані Олено, яку мету переслідували засновники, створюючи аграрний ліцей?

— Український аграрний ліцей (УАЛ) працює з 2017 року. Одна з цілей його створення — реагування на запити аграріїв щодо більш широкого знайомства молоді з сучасним сільськогосподарським виробництвом. Наш навчальний заклад відрізняється від звичайних шкіл — приватних і комунальних закладів. Це освітній і водночас експериментальний майданчик, де використовується кращий світовий досвід і апробуються кращі освітні практики та методики з метою подальшого їх поширення в закладах освіти сільських громад, де безпосередньо функціонує аграрний сектор.

Розробляючи методології ліцею, ми вивчали досвід країн, які очолюють світові рейтинги щодо освітянських результатів, зокрема природничо-наукових, математичних та читацьких компетентностей дітей. Згідно незалежної міжнародної оцінки, останні десятиліття одним із лідерів у розвитку цих трьох компетентностей є фінська система освіти. Вона вирізняється відкритістю, здатністю до змін, мобільністю, інтегрованістю курсів, які викладаються, що потім знайшло своє відображення в естонській системі освіти.

Тому в основу нашої роботи було покладено фінську та естонську методики навчання, які згодом доповнили кращі освітянські практики США та інших країн.

— Чим зокрема відрізняється навчання в УАЛ від звичайної комунальної чи будь-якої приватної школи?

— Однією із цілей навчання в УАЛ є формування в ліцеїстів компетентностей ХХІ століття. Сюди відносять критичне і креативне мислення, уміння працювати в команді, займатись самоосвітою, висловлювати свою думку, брати на себе відповідальність і бути організатором різних процесів.

На розвиток саме цих компетентностей ми й орієнтувались при виборі методик викладання в УАЛ.

Перше, що нас вирізняє з-поміж інших, це профільність навчання і не стільки через групову роботу, скільки через індивідуальну освітню траєкторію.

Кожен ліцеїст вивчає обов’язкові предмети (українська мова, математика, історія та ін.), а також обирає предмети, які створюють його власний освітній маршрут, зокрема й обсяг їх вивчення. Наприклад, якщо хтось вибирає фізику чи біологію, то матиме заняття з них більше разів на тиждень.

Крім того у нас працюють додаткові освітні студії. Оскільки ми є школою повного дня і з 8.30 до 17.00 триває інтенсивна робота, то є можливість розширити спектр розвитку інтересів дітей.

Сьогодні в ліцеї є додаткові освітні студії з оволодіння іноземними мовами (польська, англійська), організації подій і заходів, подорожей, розвитку навиків в ІТ-технологіях, поетичного та писемного слова, а також профільна студія «Агросфера».

Заняття у профільній студії «Агросфера».

Заняття тут відбуваються в другій половині дня. Кожен ліцеїст вибирає студію за інтересом, а наставники допомагають зробити усвідомлений вибір.

Для індивідуального розвитку і розкриття потенціалу кожної дитини, крім студій, організовується ціла низка освітніх інтенсивних курсів, вивчення яких розраховано на кілька днів, а підсумком кожного курсу є певний результат або свого роду продукт, наприклад:

  • курс ораторської майстерності для десятикласників (його підсумком є публічний виступ); курс із розвитку критичного мислення (аналіз вебсайтів, інформаційних порталів на предмет фейковості чи достовірності і можливості використання інформації);
  • курс формування громадянської компетентності (створення петицій, розробка пропозицій);
  • курс бізнес-адміністрування (розвиток навиків комунікації з потенційними партнерами, клієнтами; формування навиків маркетингової діяльності, супровід бізнес-процесів під час реалізації проєктів; презентація результатів роботи);
  • курс фінансової грамотності (розуміння функціонування фінансової системи і раціональне використання власних коштів).

Захист проєкту в рамках додаткових освітніх інтенсивних курсів.

Для формування фінансової грамотності та розвитку підприємницької жилки ліцей з першого дня існування запровадив власну валюту — уал. Якщо знання ліцеїстів оцінюються в балах, то інші види діяльності (участь у найрізноманітніших проєктах і заходах, командна робота, виконання обов’язків тощо) оплачуються уалами. Заробленими уалами учні можуть розраховуватись за навчання, що спонукає до активної участі в різних форматах діяльності.

Для формування фінансової грамотності та розвитку підприємницької жилки ліцей з першого дня існування запровадив власну валюту — уал.

А ще ліцеїсти платять уалами за порушення законів і правил закладу. Ліцей існує як демократична система, де на початку року проговорюються певні правила поведінки і взаємодії між тьюторами та учнями, їх дотримання до певної міри якраз і допомагає контролювати власна валюта.

Ще однією особливістю ліцею є великий досвід організації онлайн освіти. Коронавірус, а згодом війна змусили нас звернутись саме до цього виду взаємодії, і ми на повну використовуємо онлайн платформи та інструменти.

Звісно, при онлайн навчанні не завжди досягаються цілі, які ставляться перед студентами, саме тому ми спонукаємо наших вихованців долучатись до найрізноманітніших онлайн курсів, зокрема й міжнародних, але на локації УАЛ й у межах освітнього дня. Ми створюємо групи проєкту MOOC (міжнародні відкриті онлайн курси) за інтересами, їх роботу координує тьютор. Наприклад, ліцеїсти можуть вивчати історію від міжнародних істориків, іноземну мову з її носіями, або ж опанувати більш прикладні навики, наприклад: як написати резюме під час пошуку роботи та підготуватися до зустрічі з потенційним роботодавцем.

Додаткові курси та студії створюють цілісний індивідуальний маршрут розвитку кожного ліцеїста.

Також в ліцеї використовується і така інноваційна методика, як інтегроване навчання. Я вже згадувала фінську та естонську систему освіти, де викладаються не окремі курси математики, біології чи фізики, а цілісні потоки, де вивчаються явища і події через призму різних галузей знань.

Власне такий формат мають щомісячні інтегровані дні, тематика яких пронизує кілька навчальних предметів: «Народжена світлом» (про фотографію: фізика, хімія, історія), «Ангели і демони» (про здоровий спосіб життя та харчування: біологія, хімія, економіка), «Аграрії рятують світ» (про вирощування сільськогосподарських культур: географія, хімія, біологія, економіка).

Традиційно в ліцеї щороку відзначається Всесвітній день шкільного молока.

Ліцеїсти-учасники конкурсу Infomilk, присвяченого Всесвітньому дню шкільного молока.

Крім інтегрованих днів окремо проводяться кейс-уроки, які об'єднують 3−4 навчальні предмети і спрямовані на вивчення певної теми.

Навчання побудоване таким чином, щоб звести до мінімуму традиційне усне опитування, натомість організувати командну роботу, обговорення, презентацію результатів. Окремо слід виділити ще такі моменти:

  • тьюторська програма супроводу;
  • формування підприємницьких навиків через участь у бізнес-інкубаторах.

Кожен ліцеїст має можливість обрати індивідуального наставника-ментора і тьютора, які допомагають дитині краще пізнати свої сильні сторони та розвивати їх, ставити цілі, демонструвати свої досягнення. Також в рамках тьюторської програми ми намагаємось допомогти ліцеїстам з’ясувати свої професійні вподобання і визначитись із майбутньою професією та навчальним закладом.

Бізнес-інкубатор — невід'ємна частина освітньої методології. Це апробація навиків та умінь (економіка, фінанси, бухоблік, журналістика, маркетинг, зв’язки з громадськістю, інформаційні технології тощо), які можуть бути згодом реалізовані в професійній діяльності. Ми допомагаємо дітям не лише заробляти уали, а й розвивати свої бізнес-ідеї. В умовах змінності світу і війни це допомагає їм відчути впевненість у собі й набути перший успішний досвід заробітку вже гривень саме в умовах навчального закладу.

Ліцеїсти вже реалізували низку проєктів, зокрема: виготовлення й продаж сушених овочів і фруктів, асорті з меду та виготовлення подарункових наборів, організація івентів на українську тематику, освітніх студій та таборів для дітей меншого віку.

Сьогодні бізнес-інкубатор — це родзинка, яка відрізняє нас від інших, адже такий формат зазвичай існує на рівні університетів, а ми його запровадили на рівні шкільної освіти.

Організатори благодійного аукціону «Україна там, де я». Виставка благодійного заходу «Україна там, де я».

Варто наголосити, що ліцей постійно організовує різні благодійні заходи з просуванням української патріотичної тематики (аукціони, ярмарки тощо) для дітей і дорослих з метою збору коштів для ЗСУ та вразливих верств населення.

— Як формується ставлення учнів до аграрної сфери?

 — Ідея зміни стереотипів молоді щодо аграрного сектору лежить в основі діяльності нашого закладу. Щоб її реалізувати, вже напрацьовано комплекс заходів і форматів діяльності. Йдеться не тільки про впровадження курсу «Агросфера», про який вже згадувалось.

Утім, цей курс є одним з основних напрямків роботи. Він викладається в 10−11 класі. Це комплексне знайомство з аграрним сектором: агро в новому тисячолітті, фізіологія рослин, квітникарство, вирощування с.-г. культур, тваринництво, бізнес-процеси, наука про здорове харчування, а також розвиток лідерства, адже проактивність є складовою реалізації ідей в аграрному секторі.

«Агросфера» — це своєрідна об'єднувальна платформа для різних форм роботи/пізнання. Важливо, щоб діти не лише на словах чи візуально знайомились із аграрним сектором чи якоюсь його складовою, а відвідували виробничі майданчики: тваринницькі і рослинницькі ферми, переробні заводи. Наприклад, вже традиційними стали візити ліцеїстів на сучасний молочнотоварний комплекс ТОВ «Кищенці» (Уманський р-н Черкаської обл.). Екскурсія фермою і спілкування з працівниками дають розуміння, як працює виробництво і які процеси відбуваються.

Освітня подорож на молочнотоварну ферму ТОВ «Кищенці» (Черкаська обл.).

Важливою є безпосередня комунікація з людьми, чиї ідеї стали справді успішними. На базі ліцею постійно відбуваються зустрічі з представниками аграрного сектору — лідерами Асоціації виробників молока (АВМ), Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), провідними технологами — людьми, які досягли результату й отримали визнання, які можуть поділитись секретами успіху і стати прикладом для наслідування.

Зустріч ліцеїстів із першим заступником виконавчого директора МХП Юрієм Мельником.

Невід'ємною складовою занурення в агро і поглибленого вивчення процесів є виконання різного роду проєктів формування аграрного досвіду (аналітичні, дослідницькі, бізнес та соціальні проєкти). На жаль, сьогодні ліцей не має своєї матеріально-технічної бази, яка є у багатьох закладах комунальної освіти, зокрема й пришкільних ділянок. Проєкти намагаємось реалізувати на присадибних ділянках чи господарствах.

— У чому для молодої людини перевага навчання в УАЛ?

— У закладах комунальної освіти увага акцентується на вивченні предметів. Як правило, там немає інших освітніх форматів, які є в ліцеї і які лише частково присутні у деяких приватних школах.

Ліцей забезпечує розвиток компетенцій ХХІ століття, реальне знайомство і занурення в сучасне виробництво, бізнес-інкубатори, подорожі та інші заходи з професійного визначення — це те, що дає молоді можливість проєктувати своє майбутнє та усвідомлено рухатись далі.

— Які професії обирають ваші випускники, скільки з них вже вирішили будувати кар'єру в агро?

— Знайомство з аграрним сектором — це неприхована мета діяльності УАЛ. При цьому ми постійно наголошуємо, що агро — це не тільки робота агронома чи ветеринара. Сьогодні агросектору потрібні юристи, щоб захищати і лобіювати інтереси на різних рівнях, фахівці по зв’язках з громадськістю, журналісти. Затребувані на ринку фахівці з переробки сільськогосподарської продукції, бізнес-процесів, продажів, біотехнологій та ІТ.

Навіть з курсу «Агросфера» ліцеїсти дізнаються про понад 150 професій, безпосередньо пов’язаних з агро або дотичних, а глибше знайомство з ними і занурення дають можливість зробити усвідомлений вибір.

На сьогодні ми маємо 5 випусків і 190 випускників. Вони навчаються в 13 країнах світу (Велика Британія, США, Канада, Польща, Словаччина тощо). Суто аграрні спеціальності обирають 10% випускників, якщо додамо переробку і ІТ-сферу, то можемо говорити про 25%. Проте інші 75%, здобуваючи професію юриста, журналіста, економіста, бухгалтера чи маркетолога, знають, що теж можуть знайти себе в агро.

— Хто може навчатися в ліцеї?

— УАЛ створювався як соціальний проєкт для обдарованої молоді — і не тільки міста Умань та регіону, а й усієї України. Перші 46 ліцеїстів вчились на стипендіальних програмах від засновника. Сьогодні діє стипендіальна програма від АВМ (4 ліцеїсти), також є іменні стипендії від аграріїв дітям місцевих громад. І все ж, найбільший відсоток становлять стипендії від засновника, які виборюються під час вступної кампанії.

Кожен ліцей України, незалежно від форми власності, зобов’язаний проводити вступну кампанію. Ми її теж проводимо — в два етапи:

  • зустріч-знайомство з потенційним учнем, під час якої оцінюється відкритість до нового, готовність комунікувати, змінюватись, співпереживати, співчувати;
  • освітні результати з української мови, математики та предмету на вибір.

Слід наголосити, що рівень знань не є ключовим чинником. Більшу вагу мають результати зустрічі-знайомства.

Сьогодні в ліцеї навчаються діти з 10 областей України. В умовах війни ми відкриті для школярів з громад, де вже третій рік навчання відбувається тільки в онлайн-форматі. Ми постійно підтримуємо зв'язок із східними регіонами, пропонуємо направляти дітей сюди. Ставши ліцеїстами, вони зможуть отримати весь спектр освітніх послуг, а повернувшись у свої громади після навчання, ще й стануть провідниками ідей та цінностей, які ми сповідуємо.

Аграрії можуть стати меценатами і надавати стипендії на навчання дітей зі своїх громад. Ми відкриті до співпраці з тими, хто готовий підтримати талановиту молодь, яку ми вже обрали. Кожен ліцеїст підтримує зв'язок зі своїм меценатом, звітує освітні результати, нові вміння і навики, реалізовані проєкти.

Випускники ліцею демонструють гарні освітні результати (ЗНО/ НМТ). УАЛ посідає 2-ге місце серед шкіл Умані і входить в десятку кращих шкіл Черкащини. Хоч бал зі знання предмету — не пріоритет та все ж це можливість для дітей здобути державні місця у закладах вищої освіти України.

Тобто УАЛ — це гарний стартовий майданчик для подальшого успішного навчання. У нас високий відсоток дітей із сільської місцевості і для них це шанс добре підготуватись до вищої школи і здобути якісну освіту.

— Які виклики сьогодні стоять перед ліцеєм?

— Молоді люди, які потенційно можуть стати нашими ліцеїстами, останні кілька років навчались онлайн через ковід та війну. Вони просто втратили звичку вчитись очно. Відповідно їм важко зробити усвідомлений вибір майбутньої професії. Тому один з викликів — долучити молодь до активного вивчення предметів, комунікації і співпраці.

Ще один момент, що пов’язаний з війною. Багато школярів, зокрема й ліцеїстів, зараз за кордоном, бо їхні батьки обирають безпеку. Тому сьогодні ліцей має забезпечувати не тільки інноваційні методики навчання, а й створити безпечний простір для дітей та тьюторів.

До речі, інтенсивність роботи тьюторів неймовірна. Адже треба організувати навчальну роботу протягом дня незалежно від повітряних тривог і місця перебування. При цьому кожен тьютор сам розвивається і для цього теж потрібен час, як наслідок — зменшується ресурс на відпочинок та відновлення, що призводить до професійного вигорання. Самовіддана праця педагогів — це виклик для закладу, який хоче мати майбутнє.

Оскільки в нас навчаються діти з різних областей, то є потреба організації готелю-хабу для студентів як осередку проживання і відпочинку. Вирішення цього питання відкладається на невизначений термін, бо сьогодні аграрні підприємства і компанії, що підтримують ліцей, мають інші пріоритети — підтримка ЗСУ.

Мріємо про створення лабораторії аграрного профілю для проведення досліджень і закладання дослідів з біології, хімії, природокористування тощо.

Наша ціль — долучити якомога більше дітей із сільських громад до великої родини УАЛ. Кожен наш випускник є провідником наших цінностей та ідей, усвідомлення того, що Україна — потужний аграрний гравець на міжнародному ринку і цьому секторові економіки потрібна освічена вмотивована молодь.

Анастасія Білан, менеджер ТОВ «Уманські лабораторії»; випускниця УАЛ 2019 року; навчалась на факультеті менеджменту Словацького технічного університету (Братислава, Словаччина), вивчала інвестиційне планування у приватних підприємствах:

«Я народилась у місті Біла Церква, що на Київщині. Прожила там понад 14 років, ходила в загальноосвітню школу з поглибленим вивченням французької мови. Думала, що так і навчатимусь до самого випуску, хоч мені там і не подобалось.

Татові запропонували роботу в Умані, а він мені підкинув інформацію про аграрний ліцей. Я була під великим враженням, розуміючи що в Україні відкривається ліцей із європейськими стандартами освіти. Звісно, я читала, як навчаються діти в Європі, знала, що у Фінляндії найкраща освіта. Все це звучало настільки неймовірно і круто, що я відразу завагалась, чи зможу туди поступити. Переїзд в інше місто лякав не менше.

І все ж, спробувала. Для мене організували екскурсію ліцеєм. Дуже вразив інтер'єр: скільки простору, скляні стіни та двері, навіть є дивани. Це небо і земля порівняно зі звичайною школою. Після інтерв'ю та здачі іспитів мене зарахували.

Різниця між навчанням в ліцеї і попереднім освітнім досвідом відчувалась у кожній деталі, щодня, на кожному уроці. Зранку мені хотілось іти в ліцей, будь-то зима чи літо. Тьютори ставились до нас як до близьких друзів. Між нами була повага та розуміння. Будь-яка інформація, якою б складною була, з ними запам’ятовувалась краще. Тут був індивідуальний підхід. Ніхто не намагався «запхнути» зайву інформацію. Хотілось учитись. З першого дня нас вчили працювати в команді.

Український аграрний ліцей — це місце, де кожен день було щось нове і цікаве. Скільки в нас було екскурсій, скільки до нас приїжджало відомих людей, скільки ми самі влаштовували квестів! І всі ці акції переважно були пов’язані з аграрною сферою: день шкільного молока, екскурсії на ферми та завод «Молокія», битви агротитанів, конференції цукровиків та свинарів України. До нас приїжджали люди, які «собаку з'їли» у сфері агробізнесу, ми мали змогу спілкуватись із ними та ставити питання. В нас був предмет під назвою агротехнології та інтегровані дні, де ми могли спробувати себе в розробці різних проєктів.

Мені випала нагода навчатись у ліцеї в 10−11 класі, в час активного дорослішання, розуміння себе як особистості, чого я хочу від життя та активної роботи над собою. Це саме той час, коли будь-якому підлітку потрібна підтримка, «компас» для орієнтації у світі, розуміння від оточення, вивчення базових соціальних взаємодій. В ліцеї це є, а в школі не було. Особисто я від школи отримала тільки комплекси, аж ніяк не підтримку. Тут, в Умані, я почала життя з нового листа. Тут мені допомогли визначитись із майбутньою професією та навчальним закладом.

З ліцею в студентське життя я взяла багато цінних навичок: робота в команді, вміння знаходити підхід до людей та проблем, мислити під іншим кутом, не боятись, що я роблю щось нестандартно та критично мислити.

Я рада, що працюю в Україні. В мене є впевненість, що зможу справитись з будь-якою проблемою та отримати неоціненний досвід з будь-якого етапу свого життя.

Де я бачу себе через 5 років? Хочу мати власну справу, яка приноситиме задоволення й бажання розвиватись. Розумію, що вміння комунікувати й знаходити підхід до людей допоможе мені в цьому, а навички, здобуті в ліцеї, будуть зі мною завжди — незалежно від ситуації.

Щиро дякую всім, хто в ліцеї був поруч і допомагав у такий відповідальний період мого життя».


У 2023 році плануємо випуск шести номерів — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Повертаємось до друкованого формату, надаємо можливість оформити передплату на електронну версію, частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 або 068 994 40 30 (Viber).

comments powered by Disqus

Останні додані

20 груд. 2024 р., 12:05:00

  У 2024 році до реєстрації в Україні рекомендовано 56 вітчизняних ветпрепаратів

20 груд. 2024 р., 11:30:00

  Експорт молочної сироватки за 11 місяців зріс на 18,4%

20 груд. 2024 р., 10:55:00

  Глобальний ринок молочних продуктів досягне $1,17 трлн

20 груд. 2024 р., 10:25:00

  Морози під контролем: секрети зимового догляду за коровами

20 груд. 2024 р., 09:40:00

  Виторг від експорту мороженого м’яса ВРХ за 11 місяців скоротився на 15%

20 груд. 2024 р., 09:00:00

  Програма «Шкільне молоко» дасть поштовх для розвитку локальних фермерських господарств

19 груд. 2024 р., 12:05:00

  Польща починає продавати стратегічні запаси вершкового масла

19 груд. 2024 р., 11:30:00

  Торги GDT: скорочення попиту напередодні Нового року