Проект покликаний привернути увагу до проблеми марнування їжі та розробити ефективні стратегії її подолання.

За статистикою щорічно більше третини усієї їжі марнується. Бездумно куплена їжа псується у холодильнику, завеликі порції та залишки їжі після вечері чи свята одразу йдуть у смітник — ось так людство позбувається 1,3 мільярдів т придатної для споживання їжі.

Масштаби справді вражають: 30% усіх зернових, 20% — молочних продуктів, 35% риби та морепродуктів, 45% фруктів та овочів, 20% м’яса, 20% олійних і бобових та 45% усіх коренеплодів, вироблених для споживання в їжу людиною, йдуть до смітника.

Згідно даних дослідників проекту, промислово розвинуті країни та країни, що розвиваються, марнують приблизно однакову кількість їжі — 670 і 630 млн тон відповідно. Щорічно споживачі в багатих країнах марнують майже стільки їжі (222 млн тон), скільки виробляється у цілому регіоні Африки на південь від Сахари (230 млн тон).

Кількість їжі, втраченої щороку, дорівнює більш ніж половині річного світового врожаю зернових (2,3 млрд тон в 2009/2010). Кількість змарнованої їжі на душу населення становить 95−115 кг в рік в Європі і Північній Америці, в той час як споживачі в країнах Африки на південь від Сахари, а також Південної і Південно-Східної Азії, викидають тільки 6−11 кг їжі в рік.

Загальний обсяг виробництва продуктів харчування на душу населення для споживання людиною становить близько 900 кг в рік в багатих країнах — це майже вдвічі більше, ніж ті 460 кг в рік, які виробляються в найбідніших регіонах.

У країнах, що розвиваються, 40% втрат відбуваються під час післязбиральної обробки та переробки, а в промислово розвинених країнах — на рівні роздрібної торгівлі та споживачів. При цьому, велика кількість їжі втрачається через стандарти якості, що переоцінюють важливість зовнішнього вигляду їжі.

Їжею, що була втрачена або змарнована в Латинській Америці, можна нагодувати 300 мільйонів чоловік. В Європі — 200 мільйонів людей, в Африці — 300 мільйонів людей.

При цьому, лише чверті цієї змарнованої їжі вистачило б, щоб нагодувати 870 мільйонів голодуючих та покінчити з голодом у світі.

Втрати їжі під час збору врожаю і при зберіганні призводять до втрати доходів для дрібних фермерів і до вищих цін для бідних споживачів.

MilkUa.info за матеріалами FAO