При цьому кількість молочного поголів’я в Україні за останні 5 років скоротилася на 17%, а ринок молока щороку втрачає 2-3% виробництва. 73% від загального обсягу виробництва складають господарства населення і лише 27% – с/г підприємства. Тим не менш, молочна галузь має значний потенціал до розвитку та підвищення рівня продуктивності.

Шляхи вирішення проблем ринку представники влади, бізнесу та громадськості обговорювали 25 вересня під час Круглого столу «Регулювання ринку молока» в Києві. Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.

«Зміни на ринку молока дійсно назріли, тому ми ініціювали розробку Проекту Наказу, що має поліпшити якість молока. Ми зацікавлені у якісній продукції, попит на неї зростає, тому надаємо державну підтримку тим господарствам, що готові до високих стандартів роботи та кооперації», – зазначила заступниця Міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова, відкриваючи захід.

Експерти BRDO провели системний аналіз нормативно-правового поля, який виявив, що з 57 регуляторних актів на ринку виробництва молока 16 є неактуальними, ще 5 мають ознаки незаконних. Більшість з 17 інструментів регулювання мають високі корупційні ризики через невизначеність і непрозорість процедур.

«Закон «Про молоко та молочні продукти» містить безліч колізій, а 80% його норм є дефектними, що  створює додаткові бар’єри для розвитку ринку та бізнесу. Відтак, маємо величезну «сіру» зону, заплутані правила ідентифікації тварин, проблеми з якістю і безпечністю молока. Процедури мають бути простими і зрозумілими», – відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький.

Так, основний інструмент на ринку – паспорт великої рогатої худоби, запроваджений з метою ідентифікації тварин, обліку та контролю за виробництвом молока, наразі не має зрозумілих умов розрахунку вартості послуг, чіткої процедури реалізації та не є повноцінним документом підтвердження права власності на тварин без внесення змін до Цивільного Кодексу.

З недосконалістю інструменту погоджується Голова Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа: «Процедура є переобтяженою, і це одна з причин існування сірого ринку. Зараз ми цілеспрямовано працюємо над вдосконаленням системи ідентифікації тварин, аби вона була простою і працювала в електронному форматі».

Інші інструменти, спрямовані на забезпечення простежуваності виробництва молока, також не працюють. Більш того, відсутній правовий механізм регулювання відносин «виробник – посередник – переробник». Як наслідок, 57% виробництва молока від господарств населення знаходиться поза межами належного контролю за безпечністю та якістю продукції з боку держави.

Європейська практика, відповідно до Регламенту ЄС 1308/2013 «Про запровадження єдиних правил на ринках з продажу с/г продукції», впорядковує відносини між виробниками та посередниками/переробниками на чітких засадах, зокрема:

• договір/письмова оферта передує поставці продукції;
• фіксація твердої ціни або формула вирахування ціни молока;
• строк та умови здійснення оплати;
• спосіб доставки/збору молока.

За експертною оцінкою BRDO, в Україні для врегулювання тотожних відносин учасників ринку можливо використати існуючий інструмент регулювання «договір с/г контрактації».

Крім того, законодавчі недоліки стримують розвиток с/г молочної кооперації в Україні, адже чітко не врегульовують питання неприбутковості кооперативів, що створює ризики для додаткового податкового навантаження. Як наслідок, поточний рівень кооперації становить лише 0,34% виробництва молочної продукції.

У заході взяли участь Гендиректор Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики Микола Мороз, Директор Департаменту АПК Київської ОДА Сергій Шупик, Голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун, Голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський, представники EBA та ACC, бізнесу та експертні кола.

brdo.com.ua