Філософія молочного бізнесу

Кожен етап надоїв пов’язаний з вирішенням певної проблеми. Якщо корови дають менше 7 тис. кг на рік, вони недоїдають. На цьому етапі необхідно достатньо нагодувати корову. Математика тут проста. Високопродуктивна корова може спожити 20 кг сухої речовини (СР) корму за добу. Середній коефіцієнт конверсії корму 1,2, і це означає, що вона може давати 24 кг молока на день — у середньому 7300 кг на рік.

Чимало українських господарств дійшли до рубежу в 7 тис. кг, але перетнути його не вдається. Справа в тому, що наступний етап потребує нових рішень. Якщо раніше всі методи спрямовувались на те, щоб максимально нагодувати корову, то в цьому разі вони не діють. Змусити корову з'їсти більше 20 кг дуже важко. Виникає питання про якість оцих 20 кг. Вирішивши його, вдасться вийти на наступний етап.

Унікальність жуйних

Усі бізнес-книги дають приблизно один і той самий рецепт успіху: визнач, у чому ти сильний, і посиль це. У чому сильна корова? Що лежить в основі рентабельності молочного бізнесу? Відповіді знайдемо, якщо проаналізуємо, як компоненти корму перетворюються на компоненти молока.

При максимальному спрощенні отримаємо 4 шляхи перетворення:

1 — рослинного протеїну на білок молока;

2 — крохмалю на лактозу;

3 — рослинних жирів на тваринні;

4 — целюлози та геміцелюлози на жир молока.

І якщо в перших трьох випадках трансформації рослинних поживних речовин на тваринні корову не можна назвати унікальним створінням, то перетворення клітковини (целюлози й геміцелюлози) на молочний жир можна назвати справжнім чудом природи. У цьому сила корови і, відповідно, основа економічної рентабельності.

Корова перетворює клітковину, яка має нульову цінність для людини, на найдорожчу енергетичну складову харчування. Унікальна здатність корови лежить в основі вирішення проблеми, яка дасть можливість перейти межу в 7 тис. кг молока. Чим якісніший корм, тим краще вона його перетравить, тим більше дасть молока.

Перетравність корму та надій

Існує пряма залежність між перетравністю та коефіцієнтом конверсії раціону (див. графік 1).

Графік 1. Залежність конверсії раціону від його перетравності

Джерело: презентація Володимира Мірненка. Європейський день ферми, 12 вересня 2017 р.

Перетравність раціону в українських господарствах в основному становить 60%. Відповідно коефіцієнт конверсії раціону — 1,2. Тобто на 1 кг спожитої сухої речовини корова дає 1,2 кг молока. Це означає, що приблизно 40% раціону проходить через рубець і кишечник корови транзитом. Цілком реально досягти 80−85% перетравності. Тоді коефіцієнт конверсії буде 1,75, тобто зі з'їденого кілограма сухої речовини корова дасть 1,75 кг молока.

Отже, з 20 кг спожитої сухої речовини можна отримати як 24, так і 35 кг молока на корову на день. Така велика різниця залежить усього-на- всього від одного показника — перетравності раціону.

Від чого залежить перетравність? Раціон складається з концентрованих та грубих кормів. Якісні концентрати мають сталі значення перетравності, й істотно вплинути на неї дуже складно. Грубий волокнистий корм складається з клітинних стінок та внутрішньої частини клітин (див. схему 1).

Схема 1. Перетравність волокнистого корму

Джерело: презентація Володимира Мірненка. Європейський день ферми, 12 вересня 2017 р.

Останню корова перетравлює на 95−100%, на що значно вплинути (позитивно чи негативно) практично неможливо. А от клітинна стінка може мати перетравність від 25 до 70%. Тому перетравність раціону в основному залежить від перетравності клітинної стінки, тобто нейтрально детергентної клітковини (НДК).

У 1999 році канадські вчені з Університету Альберти з’ясували, що збільшення перетравності НДК на 1% збільшує споживання СР на 0,17 г та надій на 0,25 кг (в перерахунку на базисну жирність 4%). Це означає, що додаткові лише 4% перетравності НДК сприяють зростанню продуктивності корови на 1 кг на день. Різниця перетравності між 25 та 70% — це 11 кг молока. Саме тут криється причина того, чого ми з 20 кг СР отримуємо 24 кг молока замість 35.

Тепер виникає питання, як збільшити перетравність НДК. Вона залежить від хімічного складу клітковини (вміст НДК, КДК, лігніну, перетравність НДК тощо) та її фізичної форми (нарізки). Можна виділити кілька етапів кормовиробництва, де ми можемо вплинути на перетравність:

— вибір сорту чи гібриду кормової культури;

— фаза скошування;

— довжина нарізки;

— якість бродіння закладеної у сховище зеленої маси.

Вибір сорту визначає кількість днів, в які можна забрати з поля корм з високою перетравністю. Якщо кращий сорт люцерни дозволить заготовляти силос/сінаж від 10 днів до двох тижнів, то гірші сорти лише зменшать оптимальне вікно скошування, коли можна отримати бажану перетравність НДК, до 4−5 днів.

Фаза укосу. Щоб забезпечити належну «хімічну сторону» клітковини, необхідно вибрати оптимальну фазу збору врожаю. Для люцерни це фаза бутонізації, за винятком останніх 3−4 днів. При нормальних погодних умовах вона триває 12 днів. Якщо віднімемо 4 останні дні (у цей час перетравність НДК різко падає) та 1−2 дні на дощ, то залишається 4−5 днів. Це і є той оптимальний проміжок часу, за який ви маєте зібрати люцерну, щоб отримати бажану перетравність НДК. Саме з розрахунку 4−5 днів потрібно розраховувати продуктивність кормозаготівельної лінійки.

Дослідження показують, що молода люцерна на початку фази бутонізації практично повністю розкладається в рубці за 48 год. (тобто до 70% клітковини перетворюється на жир молока) на відміну від люцерни, що вже зацвіла. Вона практично не змінюється (перетравлюється лише 25% НДК), і це означає, що даремно займає місце в рубці та знижує добове споживання СР.

Довжина нарізки. Єдиною «хімічною стороною» перетравність клітковини не піднімеш. Щоб довести це, наведу приклад одного з українських господарств, яке, як здавалося, заготовило відмінний люцерновий силос. На момент скошування вміст протеїну рослини становив понад 25%, НДК — менше 35%. Заготовляли комбайном, нарізали рослину довжиною 2−2,5 см. Коли отримали з лабораторії результати аналізу корму, радості не було меж. Проте гарний настрій тривав рівно доти, доки цим силосом не почали годувати корів — у тварин різко впав уміст жиру в молоці. Після того, як у раціон додали солому, він більш-менш стабілізувався, але зменшилося споживання корму та надої.

Спробуємо розібратися, що призвело до таких результатів. Господарство заготовило молоду люцерну з умістом НДК менше 35%, нарізавши її маленькими часточками. Коротко порізана люцерна не має структурності, тому мало часу перебуває в рубці, опускається на дно і в жуванні жуйки участі не бере. Вона виходить з рубця, і в наступних відділах шлунка клітковина не перетравлюється. Зникло джерело жиру в молоці — перетравна клітковина.

До раціону додали солому, щоб забезпечити плавучість мата, який частково затримав люцерну в рубці. Але що таке солома? Це стара рослина, що в основному містить лігнін, який корова не перетравлює. Тварина може з'їсти до 2 кг неперетравної клітковини за добу, яка є стримувальним фактором споживання. З додаванням соломи у корів зменшилося споживання і, як результат, молочна продуктивність. Тому, крім «хімічної сторони» клітковини, важливим є її фізичний бік — структурність.

Рубець у роботі

Раціон у рубці розподіляється на кілька фракцій: концентрати опускаються вниз, де вони перетравлюються, а грубі корми залишаються в клітковинному маті (див. схему 2). Для хорошого рівня перетравності корму в рубці необхідно створити щільний плавучий мат. Плавучість мата забезпечує затримку корму на ньому протягом 48 год. Тут він повніше перетравлюється.

Плавучість забезпечують сіно, солома, сінаж та силос. Щільність мата створюється довшими частками сінажу та трав’яного силосу. Довгі частки грубого корму довше плавають на поверхні рубця і затримують концентровані.

Схема 2. Рубець у роботі

Джерело: презентація Володимира Мірненка. Європейський день ферми, 12 вересня 2017 р.

У домашніх умовах

Вже сьогодні ви можете перевірити, чи забезпечує ваш раціон плавучість та щільність мата. Наведу приклад досліду, для якого не потрібні спеціальні умови та лабораторія. Під час відвідин семи ефективних молочних ферм України у кожному взяв пробу раціону високопродуктивних корів і висипав у банку з водою (див. фото 1). Розповім про результати дослідження зразків двох господарств (див. таблицю 1).

Фото 1. Перевірка плавучості та щільності мата. Для досліду не потрібні спеціальні умови та лабораторія.

Таблиця 1. Поживні та структурні показники раціонів

Джерело: презентація Володимира Мірненка. Європейський день ферми, 12 вересня 2017 р.

Обидва господарства використовують раціон, розрахований на денне споживання 21 кг СР. Дрібна фракція та концентрати раціону 1 осіли на дно одразу, а через дві години й решта зразка (див. фото 2−4). Справа в тому, що умовний мат у банці не має щільності, щоб затримати концентрати на поверхні. Про плавучість також не може йти мови, навіть ураховуючи те, що раціон містить солому, яка нібито повинна забезпечити її.

0 годин	1 година	2 години
Фото 2.	Фото 3.	Фото 4.

Раціон 5 не містить соломи. У перші 4 години концентратів на дні практично не було. Завдяки щільності мата незначний осад з’явився аж через 20 год. (див. фото 5−10). Стандартом для раціону високопродуктивних корів є плавучість мата протягом 48 годин.

0 годин	1 година	4 години
Фото 5.	Фото 6.	Фото 7.
8 годин	20 годин	24 години
Фото 8.	Фото 9.	Фото 10.

Експеримент не показав нічого нового, лише підтвердив відомі істини. Насамкінець процитую відомого американського експерта з годівлі доктора Гордона Джонса: «Намагаюся заготовлювати люцерну з якомога довшою нарізкою (максимальна довжина нарізки — це вимоги не корови, а силосної траншеї). Чим довша, тим краще, але настільки довга, щоб її можна було утрамбувати в траншею та захистити від доступу повітря. Більша довжина нарізки забезпечує кращий мат у рубці, як результат — вищу молочну продуктивність. Тому подрібнюйте вашу люцерну на 2,4 дюйма (6 см), якщо можете зберігати її належним чином. Подрібнення люцерни на силос на 2,5 дюйма не впливає на сортування кормів коровами, якщо решта раціону відповідає нормам вологості та подрібнення».

Висновок

Рентабельність молочного бізнесу залежить від здатності корови перетворювати клітковину на молочний жир. В основі цього процесу лежить перетравність грубого корму, яка визначає перетравність раціону та коефіцієнт конверсії корму. Саме від перетравності залежить, отримаєте 24 чи 35 кг молока з 20 кг спожитого корму.

Щоб підняти перетравність, потрібно правильно обрати фазу укосу (зазвичай це означає скосити раніше) та нарізати довше. Ми контролюємо два параметри клітковини: хімічний — НДК (менше 40%) та фізичний — довжина нарізки має бути 4−6 см.

Володимир Мірненко, ТОВ «Пьотінгер Україна»