На цьому під час прес-конференції наголосив голова ВАР Андрій Дикун, зазначивши, що таку інформацію почали нещодавно поширювати серед сільгоспвиробників.

Приводом для подібних чуток стало рішення Шостого апеляційного адміністративного суду щодо позову Всеукраїнської Аграрної Ради про визнання протиправними та скасування постанов Кабміну від 07.02.2018 № 106 та № 107, якими розподілялись державні дотації в аграрному секторі України.

На несправедливості та незаконності порядку розподілу коштів держдотацій, який був затверджений даними постановами, свого часу наголошували чимало аграрних асоціацій, народних депутатів, лідерів політичних сил та сам президент Володимир Зеленський. Однак, ВАР стала єдиною організацією, яка звернулась до суду і, надавши неспростовні докази, змогла довести неправомірність прийнятих постанов та добитись їх скасування.

«Хочу підкреслити, що Всеукраїнська Аграрна Рада у своєму позові не вимагала і не могла вимагати повернення коштів, виплачених аграріям, адже відповідні виплати проводила не громадська спілка, а уряд. Вимагати повернення коштів може лише Кабінет Міністрів України. Нашою метою було довести, що уряд Володимира Гройсмана порушив закон при затвердженні відповідних порядків і це призвело до того, що малі та середні аграрії отримали непропорційно мало коштів. І ми це зробили. Також ВАР звертатиметься до НАБУ, аби прийняте судом рішення було долучено до матеріалів кримінальної справи, яку слідчі відомства відкрили за заявою ВАР», — зазначив Андрій Дикун.

Однак, аби не ставити нинішній уряд у складне становище, Всеукраїнська Аграрна Рада виступила із пропозицією укласти мирову угоду. В її рамках громадська спілка готова відмовитись від своїх вимог щодо скасування постанов КМУ № 106 та 107, якщо уряд визнає незаконність внесених до постанови № 107 змін, якими було знято ліміт на суму відшкодування з бюджету вартості будівництва або реконструкції тваринницьких об'єктів. До прийняття змін сума не повинна була перевищувати 150 млн грн за один об'єкт будівництва (абзац 4 пункту 11).

У 2018 році в Україні лише одна компанія отримала відшкодування більше 150 млн грн за один об'єкт — «Миронівський хлібопродукт», якій всього з бюджету було перераховано 932 млн грн, що становить майже чверть від усіх здійснених виплат державної підтримки минулого року.

«Єдиними причинами, через які уряд може відмовитись від укладення мирової угоди, може стати незгода з нашою думкою про те, що уряд Володимира Гройсмана порушував закон, або ж незгода з необхідністю встановлення обмеження на відшкодування вартості одного об'єкта лімітом в 150 млн грн», — підкреслив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Врегулювання спору мирним шляхом на запропонованих ВАР умовах дасть можливість нинішньому уряду продовжити роботу в штатному режимі, а також вимагати повернення більш ніж 600 млн грн отриманої МХП державної підтримки у 2018 році в осіб, які винні в порушенні закону .

Також це стане додатковою підставою для притягнення до кримінальної відповідальності екс-керівництва Кабінету Міністрів України і Міністерства аграрної політики та продовольства України. Відповідну заяву про те, що дані особи знали про негативні наслідки від затвердження порядків розподілу агродотацій, прописаних у постановах, та прийняли їх, завідомо знаючи про їх неправомірність, ВАР подала до НАБУ ще в серпні цього року.

На порушеннях в процесі прийняття даних постанов під час прес-конференції наголосив і віце-президент Адвокатського об`єднання «Юридична компанія «Капітал», адвокат Дмитро Лошаков. Він зазначив, що в процесі розгляду справи були виявлені грубі порушення.

«Кабмін надав нам матеріали за якими ці постанови були прийняті і ще в суді першої інстанції стало зрозуміло, що вони були прийняті таємно, без обговорення, без погодження з профільними міністерствами. Більше того: ми встановили, що вже після прийняття постанови, її текст перед публікацією був змінений. Тобто зміни вносилися в позаправовий спосіб. Потім, згідно із процедурою, ця постанова оговорювалася на профільному комітеті ВРУ, де було прийнято рішення що обмеження в 150 млн грн знімати не можна. Однак, уряд все-таки зняв ці обмеження, створивши дискримінаційні умови для окремих товаровиробників», — зазначив Дмитро Лошаков.

Історія питання:

У 2017 році було скасовано спеціальний режим сплати ПДВ для агропідприємств. Аби частково компенсувати завдані аграріям збитки, уряд вирішив надати їм фінансову допомогу, — так звану «квазіакумуляцію ПДВ». Але формула розподілу дотації містила у собі грубу помилку, в результаті якої господарства, що займалися одночасно тваринництвом і рослинництвом (а це практично всі українські господарства, які виробляють молоко та свинину), дотації майже не отримували.

У 2017 році за таким порядком розподілу коштів майже половину — 1,9 млрд грн із виділених з бюджету 4,95 млрд грн — отримали компанії «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка та «Ukrlandfarming» Олега Бахматюка.

Провідні аграрні асоціації, в тому числі і ВАР, неодноразово звертались до уряду, наголошуючи на несправедливості такого порядку розподілу державної підтримки.

У 2018 році уряд затвердив ряд постанов (Постанови КМУ № 86, № 106 та № 107 від 07.02.2018), згідно із якими розподіл агродотацій проводився за таким же принципом, що і у 2017 році. Найбільше коштів — 932 млн грн отримала компанія «Миронівський хлібопродукт».

Окрім того, що порядок виплати держдотацій, затверджений Кабміном, був невигідним для малого та середнього агробізнесу, самі постанови були прийняті з порушеннями. Тому у серпні 2018 року ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) подала позов до окружного адмінсуду Києва, відповідачем за яким був Кабінет Міністрів України, добиваючись визнання постанов КМУ від 07.02.2018 № 86, № 106 та № 107 протиправними та їх скасування. Однак, у травні 2019 року суд відхилив позов ВАР.

22 липня 2019 року громадська спілка подала апеляцію і 10 грудня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позов ВАР, визнавши протиправними та скасувавши постанов Кабміну від 07.02.2018 № 106 та № 107.

uacouncil.org