Що таке стандарт GMP+?

Схема сертифікації кормів GMP+ була ініційована та розроблена в 1992 році учасниками комбікормової промисловості Нідерландів. Спочатку схема впроваджувалась у національному масштабі країни, згодом виросла до рівня міжнародної системи. У 2013 р. був опублікований перший стандарт по забезпеченню відповідальності за виробництво кормів. Для цих цілей були створені два модулі: забезпечення безпеки кормів GMP+ і забезпечення відповідального кормовиробництва GMP+.

Якщо підприємство планує продавати у Європу вирощене зерно для переробки, а саме для виробництва жирних кислот, олії, комбікорму чи преміксів, то сертифікат GMP+ є обов’язковим. Зараз в Україні майже 100 підприємств сертифіковані за цим стандартом, у Росії — 20, у Білорусії — 7.

Система безпеки кормових продуктів у ЄС більш жорстка, ніж харчових. Це пов’язано з тим, що досить важко виявити, чим насправді хвора тварина, і часто зоотехнік приймає рішення, що тварину легше зарізати, ніж лікувати. Тому для зменшення вірогідних захворювань продукцію перевіряють на всіх етапах.

За словами генерального директора компанії MNC Group Григорія Мазура, отримання сертифіката має важливе значення, бо за його відсутності постачальник продукції просто «вилітає» з ринку.

«GMP+ — це передусім питання безпечності продукції. Крізь правила сертифікації червоною ниткою проходять питання запобігання забрудненню, дотримання зобов'язань (складу, технології, стратегії контролю, управління змінами і т.п.). Дуже важливо, щоб власники і топ-менеджери були готові до сертифікації GMP+ і розуміли її необхідність. Ті, хто цього не зрозуміють, будуть втрачати контракти, тому що не зможуть забезпечити навіть мінімально необхідний рівень якості продукції», — вважає експерт.

Для чого потрібна система безпеки кормового виробництва?

Система виробництва по стандарту GMP+ описує порядок дій на виробництві, починаючи від вхідної сировини, повністю всі технологічні процеси, як із ними працювати і т. д., до продажу.

«Сертифікація потрібна для того, щоб коза, курка, свиня чи корова добре розвивалася, швидко росла, доїлась гарно і т. д. Якщо корм якісний і безпечний, то проблем із вирощуванням худоби не буде. Тобто ті норми, на які розраховує виробник, будуть виконані. Якщо у кормовому виробництві відбувся збій, чогось не доклали, наприклад, то що виходить: виробник купив корм, дав своїй козі, а вона не доїться. Тобто одразу йде недовиробництво», — розповідає Григорій Мазур.

Законодавство, що регулює систему кормовиробництва

У вітчизняній законодавчій базі немає вимог сертифікації по GMP+. Однак нещодавно був прийнятий закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження». Він був повністю списаний із стандарту ІSO22000, який в GMP+ складає десь, напевно, 60%. Тобто все, що є в законі, те і є в стандарті, та стандарт значно більше. Загалом вимог до системи кормового виробництва більше, ніж, наприклад, до системи сироваріння.

«Дотримання законодавства з виробництва продукції — це одна сторона. Інша частина питання — репутація і маркетинг, тобто, якщо підприємство думає про вихід на ринок супермаркетів чи експорт за кордон, то вже зараз потрібно впроваджувати систему безпеки харчових продуктів. Мінус нашого менталітету — багато хто з виробників вважає, що сертифікат можна просто купити. З іншого боку виробники, що цінують свою репутацію, мають досконалі системи менеджменту з високим рівнем безпеки харчових продуктів», — зазначає генеральний директор MNC Group.

Основні стандарти GMP+

Існують 4 основні стандарти GMP+, кожен з яких стосується конкретної сфери діяльності. Один — загальний, з широкою областю сфер дії, та три специфічні для більш вузьких сфер.

GMP+ В1 — це найширший стандарт, який поширюється на всі види діяльності від виробництва комбікормів, преміксів, кормових добавок та інгредієнтів до їх зберігання і відвантаження, крім послуг перевезення. Структура стандарту аналогічна ISO, що дозволяє легко його комбінувати з різними іншими стандартами, а також він посилений вимогами GMP+ та HACCP.

GMP+ В2 стосується лише виробництва добавок та кормових інгредієнтів.

GMP+ В3 поширюється на компанії, сфера діяльності яких включає продаж кормів та інгредієнтів, послуги зберігання і відвантаження, а також збір зернових, олійних і бобових культур.

GMP+ В4 призначений для компаній, що займаються фрахтуванням, надають послуги з перевезення.

Що потрібно для отримання сертифікату?

Для виробників, які хочуть виготовляти продукцію на основі сертифікації GMP+, найпростішим варіантом буде викликати спеціаліста, який проаналізує виробництво і розповість, що треба міняти. Що стосується виробництва, то основні моменти, які потрібно міняти, це: санітарно-пропускні пункти, місця розміщення зон для зберігання сировини. Впроваджується чіткий контроль системи гігієни співробітників: у зонах виробництва робітники ходять в халатах, шапочках і бахілах. Відповідно повинен бути дотриманий процес зберігання готових матеріалів, виробництва кормів, без відхилень.

Список акредитованих в Україні спеціалістів можна знайти на офіційному сайті GMP+ International

Де можна навчитися стандартам GMP+?

В Україні працює єдина в світі російськомовна академія GMP+ Academy при Одеській національній академії харчових технологій. Навчальний курс направлений на передачу знань про менеджмент безпеки кормів на всіх рівнях для досягнення максимальної безпеки в галузі виробництва і збуту кормової продукції.

kurkul