Крісс Меріон не збиралася спочатку ставати фермером, коли вона переїхала в Бланчардвілл, штат Вісконсін. Мета була в тому, щоб переїхати разом з сім'єю з міста в сільську місцевість і знайти роботу на свіжому повітрі, розповідає портал CNBC Make It.

Але після роботи за наймом на фермах в цьому районі, Меріон спочатку зайнялася садівництвом на власній ділянці, а потім в 2007 році відкрила свою ферму, де поєднала тваринництво (жінка розводить овець і корів) і сільський туризм, пропонуючи бажаючим тури і екскурсії в своє господарство. З тих пір бізнес пішов в гору, що дало Меріон привід заявити журналістам про те, що для жінок сфера агро пропонує великі можливості для самореалізації і заробітку.

Згідно з даними Бюро статистики праці США, жінок в агросекторі і правда стає більше. Причому, щотижнева середня зарплата жінок в цій області становила 1 114 доларів США, а чоловіків — 963 долара. І на відміну від чоловіків, яких, в основному, влаштовує роль простих найманих робітників, жінки прагнуть займати керівні пости або відкривати власну справу.

За словами Лізи Ківірісті, фермера, підприємця і автора керівництва для жінок-фермерів, представниці «слабкої статі» більш креативні, ніж чоловіки, і ведуть бізнес в агросекторі більш гнучко, активно займаючи вільні ніші, наприклад, органічне сільське господарство, якими чоловіки нехтують.

Жінки оптимізують кожен сантиметр своєї ферми, пише Ківірісті, вони відрізняються відповідальністю і акуратністю.

Наприклад, Дафні Холтерман, партнер в тваринницькій фермі Rosy-Lane Holsteins (яка за 30 років виросла з 80 корів до 950) згадує, що в роки її молодості такого поняття, як жінка-фермер в США взагалі не було. «Коли я була молодою, не було жінок-фермерів, а якщо жінки і займалися сільським господарством, то називали себе фермерськими дружинами, хоча працювали часто нарівні з чоловіками», — каже Холтерман, відзначаючи свою особисту радість від того, що фермерська праця жінок, нарешті, отримала визнання.

Багато жінок-фермерів активно беруть участь в роботі сільськогосподарських організацій. Так, Каролін Зурн, керуюча сімейної ферми з чоловіком в Міннесоті, входить до Ради у справах сої США. Ця організація орієнтована на підтримку американських соеводів. Зурн також перебуває в раді Інституту з просування, розвитку та продажу сільськогосподарських культур. Але, найголовніше, Зурн є першим віце-президентом American Agri-Women, найбільшої в країні коаліції фермерських господарств, очолюваних жінками.

Жінки-фермери в перших рядах впроваджують інновації та допомагають створювати нові способи ведення сільського господарства в містах.

Ферма Squareroots, керована Сарою Хортон, являє собою криту, модульну сіті-ферму в Брукліні, працює за методом гідропоніки. «Традиційне сільське господарство ризикує швидко застаріти — технології змінюються, крім того, знайти вільні для агробізнесу землі — велика проблема. Але це перестає бути проблемою, якщо ви можете вирощувати культури на обмеженій ділянці землі, а якщо і земля недоступна, то є й інші варіанти. Ми, до речі, вирощуємо рослини в контейнерах на колишній фабриці», — розповідає Сара.

Хортон також управляє програмою навчання фермерів наступного покоління — річним освітнім курсом, в ході якого вона вчить потенційних міських фермерів усіх аспектів сільського господарства, від догляду за культурами до управління бізнесом і залучення клієнтів. «Це дуже важка робота. Я завжди кажу, що рослини не знають, що таке свята», — говорить Сара.

Жінки-фермери, дійсно, кажуть, що, хоча вони, можливо, заробили більше, ніж їх колеги-чоловіки в 2017 році, сільське господарство не є розкішним способом життя або обов'язково прибутковим заходом. «Це не просто робота, це не просто зарплата, це спосіб життя», — каже Ківірісті, підкреслюючи, що однією з переваг жінок-фермерів є їх вміння об'єднуватися в громади, ділитися секретами бізнесу і налагоджувати дружні, ділові контакти.