Про це пише Валерія Шаймухамєтова, керівник відділу маркетингу та аналітики Fenix Agro.

Ринок ф'ючерсів на нафту марки WTI (West Texas Intermediate) з поставкою в травні в понеділок, 20 квітня, закрився на рівні -37.63 дол. за барель. Ми не ретранслюємо цю аномалію на все майбутнє нафтового ринку, для його розвитку є багато додаткових чинників. Але, що можна точно сказати: понеділок 20 квітня 2020 увійде в історію і буде описуватися в книгах. Та й наступні місяці 2020 року, обіцяють бути не менш захоплюючими. Агросектор — порівняно з долею нафти та сфери послуг — виглядає не так вже й фатально. Ціни на зерно залишаються досить стабільними, та й великої волатильності на ринках немає.

Сьогодні для зернового ринку погодні умови є ключовим ціноутворюючим фактором. В процесі весняної сівби всі гравці європейського зернового ринку фокусуються на прогнозах формування нового врожаю. У Франції спостерігається скорочення посівних площ пшениці на 3−5% проти торішнього показника. Посіви зернових знаходяться в хорошому стані, але в гіршому, ніж у минулому році. Так, згідно з даними французького агентства FranceAgriMer, в хорошому і відмінному стані знаходиться 61% посівів пшениці, тоді як в 2019 році цей показник становив 83%. Аналогічна ситуація з пшеницею в Польщі, Німеччині та в інших європейських країнах-виробниках зернових. Що стосується Причорноморського регіону, то поки і в Росії, і в Україні стан посівів оцінюється як хороший. Але, минулого тижня аналітики зернового ринку почали знижувати зроблені раніше прогнози збору зерна в РФ цього року. Але, нові оцінки залишаються вище показника врожаю минулого року, який склав 121,2 млн/т (у тому числі 74,5 млн/т пшениці). Щодо України, то останнім публічним прогнозом лишається прогноз скорочення валового збору пшениці в Україні на 10% від Інституту аграрної економіки. Уточнюється, що цього року виробництво пшениці прогнозується на рівні 25,6 млн/т, що нижче за показник 2019 року, але більше, ніж в 2018 р, коли виробництво зернової склало 24,6 млн/т.

«Для України, яка має запас переважної більшості сільськогосподарських культур, таке зменшення не буде критичним. З огляду на те, що за більшістю продукції експортно-орієнтованих культур: пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник, ріпак — ми очікуємо деяке зменшення виробництва (від 3,5% по ріпаку до 10% по пшениці), то можна прогнозувати і деяке зменшення обсягів їх експорту. Найбільш відчутним воно може бути по пшениці як основної продовольчої культури», — розповів експерт ІАЕ.