мораторій,
земля сільськогосподарського призначення,
земельний банк
Земельний банк та закон про обіг земель — чиновники назвали умови зняття земельного мораторію
Під час прес-конференції, присвяченої презентації «Моніторингу земельних відносин в Україні, 2016−2017: відкриті дані про земельні ресурси», яка відбулася 8 жовтня, представники Міністерства аграрної політики та ВР пояснили присутнім ситуацію на ринку землі та повідомили умови, за яких мораторій на продаж земель с.-г. призначення може бути знятий.
«Мораторій буде знятий лише в тому випадку, коли буде прийнятий закон про обіг земель. Це, власне кажучи, визначає земельний кодекс України. Коли ми говоримо про зняття мораторію на продаж або будь-які дії з с.-г. землями, ми скоріше говоримо про психологічний ефект», — заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.
У свою чергу, народний депутат Леонід Козаченко звернув увагу учасників заходу на питання рейдерства та захоплення земель.
Реєстрація оренди землі сьогодні відбувається через два органи — нотаріальні контори та державні реєстратори. База, яку використовують реєстратори, знаходиться у держпідприємства «Національні інформаційні системи» (НАІС). І ця база закрита, її не видно. І коли реєструються деякі правочини, то нотаріус не бачить цієї інформації. І ця закритість породжує багато проблем.
Леонід Козаченко закликав представників Світового банку дослідити і допомогти вирішити цю проблему за допомогою наявних можливостей та доступних ресурсів. Що стосується відкриття земельного ринку, Козаченко заявив наступне:
«Верховна Рада готова до відкриття земельного ринку, але досі залишилися проблеми, на які не знайдені відповіді. За попередніми розрахунками, якщо зараз відкрити ринок, майже 10% землі буде виставлено на продаж. А для цього треба близько $6 млрд. Скажіть, будь ласка — представники Світового банку, — де взяти такі кошти фермерам, щоб купити цю землю? Для цього потрібний доступ до середніх та довгострокових ресурсів. Їх не може дати ні підрозділ Світового банку IFC (його можливості обмежені $250−600 млн), ні будь-яка інша міжнародна фінансова інституція. Ми дуже просили, щоб в Україні був створений іпотечний банк, в якому держава повинна мати контрольний пакет акцій, а частину акцій може мати IFC. Тому що участь IFC в цьому проекті, в першу чергу, унеможливить корупцію. Далі, залучити до участі професійних менеджерів в цей банк, створити міжнародну фінструктуру. І ось тоді, можна використати 4 млн га земель у якості застави для отримання фінансування. І це питання потрібно вирішити обов’язково, бо без відповідей на ці питання, ВР не буде приймати рішення. Для України не є проблемою залучити кошти. Ваші $250−400 млн, які ви готові надавати через українські банки під 30% на 5 років — забудьте про це», — заявив Леонід Козаченко.
Також, за його словами, потрібно передбачити запобіжники, які унеможливлять придбання іноземцями цих земель.
«Хоча нам хотілось би зробити ринок землі ліберальним, все одно — потрібно унеможливити придбання землі іноземцями хоча б на 10 років. Але нам не вдається це зробити, бодай на рівні публічних акціонерних компаній, зареєстрованих в офшорних зонах», — наголосив Леонід Козаченко.