Марк Нойджен, менеджер технічної служби відділу жуйних тварин компанії «БІОМІН»; Ютта Цвіленер, менеджер з випуску продукції компанії «БІОМІН»

Якість заготовлених грубих кормів неможливо змінити чи компенсувати іншими кормовими інгредієнтами, і від неї залежать надої та прибуток. Тому про якість силосу варто подбати заздалегідь.

Найпоширенішими помилками під час заготівлі силосу є неправильні розміри силосних ям, негерметичність сховищ та недостатнє трамбування. Все це призводить до появи дріжджів та плісняви. Ріст плісняви, в свою чергу, веде до утворення мікотоксинів, а розвиток дріжджів — до підвищення температури силосу, зменшення кількості сухої речовини, утворення етилового спирту та зниження вмісту енергії. Численні дослідження свідчать про те, що через псування й нагрівання силосної маси значно зменшується споживання корму.

Гігієна

Для отримання якісного силосу необхідно дотримуватися певних вимог. Порожні сховища треба очистити від залишків старого силосу. Адже вони можуть містити мікроорганізми, які призведуть до псування нової закладки. Також у залишках можуть бути миші та щури. Силосні траншеї потрібно постійно оглядати, чи нема щілин або дірок на плівковому покритті. Також слід використовувати засоби захисту від гризунів.

Менеджмент

Траншеї мають бути спроектовані таким чином, щоб силос можна було ретельно трамбувати. Стінки дають змогу досягти потрібної ущільненості. Розмір траншей має бути таким, щоб забезпечити необхідну швидкість споживання корму: до 3 м силосу на тиждень улітку і 1,5 м взимку.

Плівка має фіксуватися на стінках та покривати всю траншею. Важливі технічні характеристики плівки, на які слід звернути увагу: стійкість до УФ-випромінювання, непроникність для кисню та еластичність.

Добавки для силосування

Сьогодні існує кілька бактеріальних штамів, які забезпечують високу якість силосу.

Гомоферментативні бактеріальні штами (наприклад, Lactobacillusplantarum) додаються для покращення ферментації завдяки швидкому утворенню молочної кислоти.

Гетероферментативні бактерії (Lactobacillusbrevis та Lactobacilluskefiri) виробляють протимікробну оцтову кислоту, яка перешкоджає розвитку дріжджів. Така проблема виникає, коли силос контактує з повітрям. Дріжджі викликають нагрівання силосу та утворення етилового спирту, підвищують pH, знижують уміст енергії та можуть провокувати розвиток інших мікроорганізмів, які псують корм.

Які добавки обрати

Силосування кукурудзи — відносно легкий процес, оскільки для цієї культури характерний високий вміст цукру та крохмалю, низький рівень протеїну та, відповідно, низька буферна здатність. Більше того, зазвичай після збирання кукурудзяного врожаю маємо значну кількість сухої речовини — 300 г/кг. Сукупність усіх цих факторів пояснює, чому консерванти з відносно значним умістом гетероферментативних силосних бактерій забезпечують найкращі результати при силосуванні кукурудзи.

Для отримання якісного силосу зі злакових трав, а також бобових культур важливо досягти низького та стабільного значення pH якомога швидше, за рахунок утворення молочної кислоти. Гомоферментативні силосні консерванти (наприклад, Lactobacillusplantarum) можна використовувати для регулювання швидкості та характеру ферментації.

Молочна кислота, що є основним метаболітом гомоферментативних штамів, покращує споживання корму. На жаль, високий уміст молочної кислоти призводить до аеробної нестабільності силосу.

Необхідно досягти правильного балансу між молочною та оцтовою кислотами для забезпечення аеробної стабільності й оптимального споживання силосу. Тому варто поєднувати використання консервантів: гомоферментативні та гетероферментативні.

Прийняття вірного рішення

Гетероферментативні силосні консерванти виробляють оцтову кислоту, яка перешкоджає розвиткові плісняви та дріжджів. Недоліком цих консервантів є те, що утворення оцтової кислоти — енергетично затратний метаболічний процес, який, до того ж, спричиняє втрату сухої речовини.

Пропонуємо вашій увазі результати дослідження, проведеного в Австрії минулого літа. Під час експерименту використали універсальний консервант, що поєднує гомо- та гетероферментативні штами, а саме — БІОМІН БіоСтабіл^®Плюс із штамом L. kefiri, схвалений EFSA (Європейське агентство з безпеки харчових продуктів), див. таблицю.

Покращений продукт БІОМІН БіоСтабіл^®Плюс тепер включає штам L. kefiri. Використання цього нового штаму в поєднанні з гетероферментативним L. brevisта гомоферментативним L. plantarumдало чудові результати, а саме — покращення ферментації й аеробної стабільності силосу.

Таблиця

Дослідження люцернового сінажу в умовах ферми при використанні консерванта БІОМІН БіоСтабіл^®Плюс

Як бачимо, використання універсального консерванта допомогло збільшити чисту енергію лактації на 5–7% завдяки пригніченню процесу псування та зниженню концентрації аміаку й оцтової кислоти.

Рівень споживання корму

Штами БІОМІН БіоСтабіл^®Плюс, а саме L. brevis, L. kefiri та L. plantarum, були відібрані як силосні консерванти, що забезпечують відмінний рівень споживання силосу. Для всіх трьох штамів не було виявлено утворення пропілового спирту (пропанол-1) — метаболіту, який значно знижує рівень споживання корму.

Отже, для отримання бажаних показників прибутку необхідно заздалегідь подбати про заготівлю якісного силосу та умови його зберігання. Вкрай важливим є дотримання гігієни, виробничих норм та використання ефективного консерванта, в якому одночасно поєднуються гомо- та гетероферментативні штами.

За додатковою інформацією звертайтесь:

ВІОМІН УКРАЇНА

вул. Щекавицька, 30/39, офіс 167
Київ 04071, Україна

Тел: +380 44 360 1881
Факс: +38 044 207 12 10
Моб. тел: +38 67 323 35 76
e-mail: iryna.shuklina@biomin.net