Потреби в кормі

Визначення потреби господарства в грубих кормах включає такі кроки:

Крок 1. Порахуйте, яке поголів'я потрібно буде годувати протягом календарного року або до наступного врожаю. Баланс між кількістю ВРХ і забезпеченням кормом визначає успіх або порушення економічної стабільності молочної ферми. При цьому беріть до уваги можливе збільшення стада на 3−6%.

Крок 2. Порахуйте планове добове споживання сухої речовини (СР) на голову в кожній групі. Пам’ятайте про втрати корму у вигляді залишків на кормовому столі та під час зберігання корму у кормосховищах.

Крок 3. Визначте цільові показники якості грубих кормів (наприклад, показники вмісту сирого протеїну, НДК та перетравності НДК, крохмалю, золи, кислотність).

Крок 4. Встановіть фактичні витрати корму на добу, місяць, рік з урахуванням плану розтелень.

Посівна площа і матеріал

Дані з ферми передаються агрономові, який розраховує площу під кормові культури. Який саме посівний матеріал використовувати, слід вирішувати спільно з зоотехніком чи відповідальним за годівлю. Корм із різних культур, сортів чи гібридів краще зберігати окремо, щоб оцінити ефективність його використання і внести зміни в план заготівлі на наступний рік. Інженери, своєю чергою, готують посівну та кормозаготівельну техніку згідно з технологічними картами.

Силососховища

На черзі місця для зберігання корму та необхідні матеріали. Проаналізуйте стан силососховищ. Розгляньте можливість покриття бокових стін бітумом, що збільшує термін експлуатації траншеї та мінімізує псування корму (див. фото 1). Сплануйте, скільки потрібно консерванту, плівки, захисної сітки, ущільнювачів для накриття.

Початок скошування

Правильно спланований початок скошування визначає успіх усього процесу заготівлі корму. Від вибору оптимальної фази скошування залежить його поживність, а значить, продуктивність тварин.

Люцерну слід косити у фазі початку бутонізації, в крайньому разі — на початку цвітіння.

Оптимальною фазою скошування злакових рослин є вихід у трубку та початок утворення колоска (фото 2 і 3). Якщо запізнилися й закінчуєте збирати злакові у фазі колосіння, силос буде гірший. Його слід зберігати окремо і згодовувати сухостійним ко-ровам або молодняку.

Кукурудзу на силос скошують, коли зернівка виповнена не менш ніж наполовину, а бажано близько двох третин — у фазу кінця молочно-воскової і на початку воскової стиглості зерна (табл. 1). У цій фазі корм містить максимальну кількість крохмалю й перетравної клітковини.

Найпоживнішим вважається силос із вмістом сухої речовини в рослині в момент збирання 32−35%. Вищий уміст сухої речовини (в діапазоні від 32 до 38% СР) збільшує кількість крохмалю з мінімальною дією на зниження засвоюваності клітковини (див. графік 1).Залежно від урожайності визначте, з якого поля починати і яким закінчувати збирання кукурудзи.

Для зручності контролю етапів заготівлі кормів узагальніть основні параметри заготівлі, як, приміром, у таблиці 2. Зупинімося детальніше на кількох аспектах. У таблиці вказано оптимальну довжину нарізки, однак беріть до уваги спосіб відбору корму з ями — фрезою чи ковшем. Головне, щоб у готовій кормосуміші була ефективна клітковина. Перші партії зеленої маси слід просіяти за допомогою пенсильванських сит. Основна ознака високоякісної нарізки кукурудзяного силосу — понад 70% корму на другому ситі. Для злакового й люцернового силосу — на верхньому ситі повинно залишатися 10 до 20% довгих часток. Інакше раціон складно зробити однорідним, корови його сепаруватимуть.

Скошену люцерну чи злакові трави слід збирати у валки через 3−5 годин. Це умовний час і на це впливає низка факторів. Наприклад, перший укіс зазвичай припадає на початок — середину травня, коли земля ще дуже волога. Обов’язково оцініть ширину і щільність валків, погоду та вологість зеленої маси.

І останній, але не менш важливий аспект — інокулянт. В люцерні недостатньо цукрів, необхідних для якісної ферментації. Тому в люцерновий силос додають гомоферментативні бактеріальні штами, які покращують консервування завдяки швидкому утворенню молочної кислоти.

Як уже зазначалося, оптимальна фаза скошування злакових культур починається в період прапорцевого листка. На цьому етапі рослина характеризується високим умістом протеїну й високою перетравністю клітковини. Енергетична складова (цукри, крохмаль) сприяє силосуванню. Якщо че-рез дощі ви не встигли зібрати злакові в оптимальну фазу, не поспішайте і збирайте врожай у молочно-восковій фазі зерна. Однак, коли вводитимете такий силос у раціон, зважайте на продуктивність стада. Цей силос низькоперетравний, тому його краще згодовувати лише як альтернативу невеликої частки кукурудзяного силосу або давати низькопродуктивним коровам та молодняку ВРХ.

Закладання в яму

Заздалегідь заплануйте спосіб, у який закладатимете зелену масу в силососховище. Метод клину дозволяє досягти цільової щільності силосу — щонайменше 750 кг/м³ для свіжої маси або 250 кг/м³ у перерахунку на суху речовину (див. схему 1).

Невелику за розміром траншею можна заповнити за день і відразу закрити. Коли ж траншея велика, то заготівля триватиме кілька днів. Клин дає змогу поступово заповнювати яму без втрат у якості. Ввечері накривайте клин плівкою і наступного дня продовжуйте заповнювати яму.

Якщо ви закладаєте корм у курган, то краще робити його продовгуватим, а не округлим. Спосіб закладання той самий, що й у силосну траншею.

Для накриття зеленої маси використовуйте бокову плівку товщиною 160 мкм, верхню тонку (40 мкм) та основну (150 мкм), див. схему 2). Вибираючи плівки, пам’ятайте: матеріал важливіший за товщину. Найкращий — поліамід (графік 2).

Поверх плівок кладіть захисну сітку, яку можна застосовувати замість автомобільних шин. Вона добре лягає й запобігає проникненню кисню, а також захищає корм від птахів. У разі правильного використання служитиме багато років. Якщо сітка відсутня, використовуйте автомобільні шини, але не пошкодженні. Шини мають розташовуватися одна біля одної, щоб максимально закрити верхню частину плівки та максимально її ущільнити (фото 4).

Журнал «Молоко і ферма», 6 (61), грудень 2021