яловичина,
виробництво яловичини,
мармурова яловичина,
собівартість
За собівартістю, а то й нижче: виробники мармурової яловичини змушені знижувати ціну
Зважаючи на воєнний стан, виробники мармурової яловичини розуміють, що не так багато споживачів мають змогу купувати даний продукт. Виробництво не припиняли, але пішли на інший крок — знизили ціну, фактично продаючи м’ясо за собівартістю, а то й нижче.
Про це AgroPortal.ua розповів співвласник одного з найбільших господарств, яке виробляє мармурову яловичину під ТМ «Тростинка», Володимир Метельський.
Загалом на підприємстві вирощують близько 1000 голів ВРХ, з яких основне стадо — 500 голів. Є ще вівці, їх трохи більше — 1100, з яких основне поголів'я — близько 600. Два роки тому були завезені з Австрії бурські м’ясні кози, наразі їх основне стадо нараховує 100 голів.
Ми не можемо і не будемо відмовлятися від мармурової яловичини. Для того, щоб досягнути мармурового якісного м’яса, потрібно 18−20 місяців. А якщо брати цикл, то він складає 27−28 місяців — від зачаття бичка і до його реалізації. Зачатки мармуровості ми закладаємо фактично після відлучення — з 6 місяців. Тоді починаємо бичка привчати до зернових і відповідно досягати потрібних показників мармуровості. Тобто якщо зараз відмовитися від цього, вся наша праця минулих місяців зійде нанівець, тож, звісно, ми цього не збираємося робити.
На сьогоднішній день продукцію ТМ «Тростинка» можна придбати у магазинах партнерів Good Wine і Winetime і скуштувати в деяких ресторанах. В Winetime, до речі, є онлайн-магазин, тож можна зробити замовлення по інтернету.
Погодний фактор вплинув на врожайність
Окрім тваринництва, господарство займається ще й землеробством. У ПСП ім.
«Ми займаємось органічним землеробством. На площі близько 1100 га вирощуємо просо, гречку, сою. На неорганічній землі площею 1400 га у нас є силосна кукурудза, яку через два тижні будемо закладати у силосні ями, ще є соняшник. 90% пшениці встигли зібрати до дощів з урожайністю до 3 т/га», — розповідає Володимир Метельський.
За словами аграрія, погодні примхи цього року значно вплинули на посіви. На Київщині в червні була аномальна спека +30°С і вище, дощів не було. Озима та яра пшениця практично згоріли. До того ж ще один фактор: у кінці липня, коли вже почалися жнива, пішли дощі, й багато фермерів-колег не встигли вчасно зібрати з поля урожай, або ж негода застала їх у полі. Така пшениця, швидше за все, піде на фураж.
Логістика «з'їдає» весь заробіток фермера
Ціна на європейському та світовому ринку фактично не змінилася, навіть зросла. Проте суттєво б'є по фермерах доставка до портів чи будь-якого іншого західного регіону країни.
«Логістика фактично „з'їдає“ весь заробіток фермера. Він має продавати свою продукцію дешевше за собівартість. Щодо ціни на внутрішньому ринку, то вона, звісно, дуже низька, але насамперед за рахунок логістики. Зараз відповісти на запитання, куди ми будемо реалізовувати пшеницю, я не можу. До війни ми продавали її в Україні», — продовжує Володимир Метельський.
У ПСП ім.
«Ресурси на проведення подальших сільськогосподарських операцій у нас обмежені. Я ніколи не думав, що тваринництво буде нас виручати в цьому плані, це як внутрішня дотація. Наразі працюємо з кредитами, які нам видали ще до війни. Інвестиції в техніку цього року ми призупинили, адже розуміємо, що за нинішніх цін у кращому випадку вийдемо в нуль», — розповідає співвласник господарства.
За його словами, навесні вони зіштовхнулись із великими проблемами з пальним, навіть змушені були рахувати кожен літр. Ціна постійно змінюється. На даний момент опт коливається в межах 44−52 грн/л, все залежить від умов постачання, кредиту.
«На час польових робіт ми подали заявку та забронювали частину співробітників і завдяки цьому зараз працюємо, збираємо врожай без проблем», — підсумував Володимир Метельський.